22-га неділя після Пʼятдесятниці (Гал 6:11–18)

Час прочитання: 7 хвилин

Lectio (читання)

«Гляньте, якими буквами пишу вам власною рукою. 12. Ті, що хочуть показатися гарними тілом, вони силують вас обрізатися, щоб тільки уникнути переслідування за Хрест Христа. 13. Бо й самі обрізані, не додержують Закону, а хочуть, щоб ви обрізувалися, щоб їм хвалитися вашим тілом. 14. Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки Хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп’ятий, а я – світові; 15. бо ані обрізання, ані необрізання є щось, лише – нове створіння. 16. На тих, які поступають за цим правилом, мир на них і милосердя, а й на Ізраїля Божого. 17. На майбутнє нехай ніхто мені не завдає клопоту, бо я ношу на моїм тілі рани Ісуса. 18. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вашим духом, брати! Амінь».

Коментар до тексту[1]

У цьому уривку апостол Павло підсумовує основні думки, висловлені в листі. Така форма завершення послання доволі незвична для листів Павла – він не згадує про свої плани щодо подорожей, немає кінцевих поздоровлень, закликів до молитви, виявів радості, славослов’я, а фінальне благословення подає в умовній формі. Павло хоче тільки одного – ще раз привернути увагу адресатів до найважливіших ідей послання, тому закінчує листа власноручно, хоча зазвичай диктував їх секретареві. Причиною написання листа було замішання, спровоковане навчанням окремих юдействуючих агітаторів, які вважали, що для того, щоб спастися, мало вірити в Ісуса Христа – потрібно ще й дотримуватися Закону Мойсея. На їхню думку, перш ніж одержати право називатися християнином, поганин повинен обрізатися, дотримуватися Суботи й інших юдейських свят, споживати тільки кошерну їжу й виконувати всі обрядові заповіді Старого Завіту. Однак зі свого гіркого досвіду Павло знав: спасіння є вільним даром Бога віруючим у Христа, а не щось таке, що можна заробити шляхом дотримання вимог Закону. Тому апостол чітко протиставляє хвальбу Хрестом Ісуса, через який ми отримали спасіння, і хвальбу тих, які хизуються виконанням Закону Мойсея. Усі люди, оправдані і спасенні Богом через Страсті та Воскресіння Ісуса Христа, є «новим творінням» (вв. 14–15) і формують новий Божий Ізраїль не за етнічним принципом, а через зв’язок із Христом. Сам Павло носить на своєму тілі євангельські сліди, рани переслідування задля Ісуса, які вказують на страждання Месії (в. 17).

Meditatio (розважання)

«Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки Хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп’ятий, а я – світові; 15. бо ані обрізання, ані необрізання є щось, лише – нове створіння». Ці слова Павла увиразнюють усі антитези, наявні в цьому уривку: є дуже велика відмінність між тим, що ми отримуємо у Христі, і тим, що можна здобути через намагання жити Законом Мойсея. Апостол виразно підкреслює ці відмінності, щоб показати, що те, що дає Христос, Закон Мойсея дати не може. Звідси і велика різниця між: похвалою Хрестові та гордістю через те, що ти обрізаний; намаганням уникнути переслідування через Хрест Ісуса і радісним прийняттям цих переслідувань разом з носінням їхніх слідів на своєму тілі; примушенням когось до обрізання і усвідомленням марності цієї практики після Страстей і Воскресіння Ісуса; життям, яке керується правилами старого світу, у якому людина сама намагається виконати Закон Мойсея, та життям «нового творіння», яке живе благодаттю Воскреслого Христа.

Найбільше Павло прагне, щоб його адресати усвідомили тайну Божого спасіння, яка дарується нам через Хрест Ісуса Христа. Ми можемо досвідчити оправдання й переживати вплив та провід Святого Духа тільки завдяки цій попередній реальності – реальності Хреста Ісуса. Відкидати звістку про Хрест означає відкидати основний фундамент віри, суть Доброї Новини, найважливіший засіб спасіння. Серцем Євангелії є Хрест Ісуса, через нього найповнішою мірою виявилася Божа любов до всього світу. Глибока свідомість цієї реальності, цієї незбагненної тайни Божої любові зумовлює стиль, тон, певну полемічність та терміновість думок, які Павло викладає у цьому листі.

Отож у цьому уривку ми маємо справу з підсумком і суттю всього листа до Галатів. Деякі християни, які нібито навернулися з юдаїзму, усе ж не могли нормально прийняти факту Хреста Ісуса – факту, що саме такою є відповідь Бога на людський гріх і всі повʼязані з ним проблеми. Тому у світі, де честь і сором були дуже важливими категоріями, такі юдействуючі агітатори хизувалися усім надбанням юдаїзму і далі продовжували його рекламувати, водночас соромлячись говорити про Хрест Ісуса і не усвідомлюючи, що саме Хрест є відповіддю на все. Павло каже, що такі особи хотіли «показатися гарними тілом». Дієслово «εὐπροσωπέω / evprosopeo» – дослівно «представляти гарне лице» – у всьому НЗ зустрічається тільки в цьому місці і вказує на те, що окремі християни юдейського походження дуже пишалися своєю приналежністю до юдаїзму і всім його насліддям, але, на жаль, не могли збагнути, який сором і безчестя Бог в Ісусі Христі пережив на Хресті задля слави і честі всіх людей, заради нашого спасіння…

Oratio (молитва)

Ісусе, дякую Тобі за Хрест, у якому Ти сказав більше, ніж ми можемо зрозуміти, але через який ми можемо жити…

Contemplatio (споглядання)

Хрест Ісуса відкриває нам тайну Бога, Його любов та нашу вартість у Його очах. Хрест Ісуса є відповіддю на всі проблеми людства, тому безмовно промовляє більше, ніж усі найвелемовніші промовці та мудреці, які коли-небудь жили на землі. Юдей Савло був одним із тим перших людей, який після Воскресіння Ісуса постав перед тайною Хреста і, переосмисливши її, став ревним Павлом, який своє життя всеціло віддав для благовістування цієї вражаючої і незглибимої тайни Божої вірності та любові. Наскільки ми роздумуємо над тайною Хреста Ісуса? Як тайна Хреста Ісуса відповідає на наші складні запитання життя? Як ділимося цією тайною з тими, які шукають Бога або переживають кризи та терпіння?


[1] Деякі думки в коментарі до тексту та розважанні основані на B. Witherington III. Grace in Galatia. A Commentary on St. Paul’s Letter to the Galatians. William B. Eerdmans Publishing Company, Grand Rapids, Michigan1998, P. 443-446.

3 коментарі до “22-га неділя після Пʼятдесятниці (Гал 6:11–18)”

  1. Ісусе,допоможи мені завжди пямятати,усвідомлювати,роздумувати на що ти пішов заради мене,якою ціною ти дарував мені вічне життя,допоможи мені Ісусе дорожити цим подорунком.Пробач ,Господи що я часто в клопотах земних забуваю про тебе

Залишити відповідь до Віктор Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *