Шостий тиждень Великого посту. Середа. Коли наші справи справді успішні (Прип 21:23–22:4)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Хто стереже уста і язик свій, | той стереже від лиха свою душу. 24. Нахаба, чванько – таке ім’я насмішника, | що поводиться з надмірною пихою. 25. Бажання ледаря для нього вбивче, | бо його руки уникають роботи. 26. Грішник щодня чогось бажає жадібно, | а праведний дає, не жалує нічого. 27. Жертва злих – гидота, | а надто, як вони її зі злим наміром приносять. 28. Брехливий свідок загине, | а людина, що вміє слухати, завжди матиме слово. 29. Зла людина прибирає самовпевнений вигляд, | а праведний вважає на свої вчинки. 30. Супроти Господа немає ні мудрости, | ні розуму, ні ради. 31. Коня готують на день бою, | але від Господа перемога. 22:1. Добре ім’я ліпше, ніж великі багатства, | а доброзичливість – ніж срібло та золото. 2. Багач і бідний стрічаються: | Господь створив їх обидвох. 3. Обачний бачить лихо й ховається, | а легковажні йдуть далі – і зазнають кари. 4. Нагорода за покору – острах Господній, | багатство, слава й життя».

Коментар до тексту

Як і низка попередніх уривків, ці приповідки є частиною більшої збірки (10:1–22:16) великого мудреця Ізраїлю царя Соломона, у якій він розмірковує над практичними аспектами щоденного життя людини. Вірші 23–29 містять роздуми автора про праведність і гріховність. Нечестиві переважно є гордими та зарозумілими (в. 24), схильними до релігійного лицемірства (в. 27), вони часто мають нахабний і тупий вигляд (в. 29). Мудрець також торкається теми матеріального благополуччя, яке люди намагаються осягнути праведним або неправедним шляхом, мудрістю чи глупотою (вв. 25–26). Соломон також стверджує, що лжесвідок, який загрожує ближньому, загине сам (в. 28). Чотири перші вірші 22-ї глави містять афоризми про мудрість, багатство та Господа – ці теми часто повторюються у книзі Приповідок і закликають читачів мати правильний фокус у житті[1].

Meditatio (розважання)[2]

«Супроти Господа немає ні мудрости, | ні розуму, ні ради». Головну думку цього вірша доповнює наступний і водночас останній вірш цієї глави: «Коня готують на день бою, | але від Господа перемога» (21:31), а розвиток цієї теми починається у перших двох віршах тієї самої глави: «У руках у Господа цареве серце, мов води розтоки: | він його, куди хоче, повертає. 2. Усі путі прості у власних очах людини, | Господь же серця важить» (21:1–2). Соломон стверджує, що немає такого людського плану чи мудрості, які можуть досягнути успіху, якщо виступають проти Господа, а також без Нього немає успіху в людських справах.

Поняття «חָכְמָה / hokma / мудрість», яке є стрижневим у книзі Приповідок, тут вжито в доволі незвичному сенсі, позаяк означає «гордовиті претензії світської мудрості», тобто йдеться про людську мудрість. Поняття «תְּבוּנָה / tebuna» – дослівно «розуміння, уміння, здатність, компетентність» − вказує на здатність особи щось зрозуміти, розгледіти, розрізняти або помічати. Поняття «עֵצָה / esa» – дослівно «порада» − часто вживається на позначення певних настанов, як надаються після консультацій та розрахунків, щоб допомогти в процесі прийняття рішень. Мудрець хоче сказати, що якщо мудрість, розуміння чи поради виступають проти Господа, не згідні з Його волею та Законом, то вони просто будуть безуспішні, бо не матимуть Божої допомоги та благословення.

Трохи раніше у книзі Приповідок Соломон каже: «Багато задумів у серці людини, | але воля Господня – вона встоїться» (19:21). Подібні перестороги часто висловлювали пророки Ізраїлю: «Так говорить Господь: Хай не хвалиться мудрий мудрістю своєю, хай не хвалиться сильний силою своєю, хай не хвалиться багатий своїм багатством. 23. Ні! Хто хвалиться, хай хвалиться тим, що розуміє і знає Мене, що Я – Господь, Який творю милость і суд, і справедливість на землі, Мені бо це до вподоби, – слово Господнє» (Єр 9:22–23); «Задумуйте задуми, та вони не вдадуться, давайте накази, та вони не здійсняться, бо з нами Бог!» (Іс 8:10); «А коли Господь сил призначив, хто може змінити? Рука його простягнута, хто її відверне?» (Іс 14:27).

Oratio (молитва)

«Господи, навчи мене путі Твоєї, щоб я ходив у Твоїй правді, води моїм серцем, щоб перед іменем Твоїм острах мало» (Пс 86:11).

Contemplatio (споглядання)

У книзі Діянь апостолів читаємо про мудру пораду Гамалиїла, учителя Павла до навернення, яку він дав Синедріонові, що заповзявся переслідувати перших християн: «“Отож я нині кажу вам: Зоставте тих людей, лишіть їх, бо коли від людей цей задум чи ця справа, вона сама собою розпадеться. 39. Коли ж від Бога, ви не здолієте звести їх зо світу, щоб ви часом не стали противниками Бога”. Послухалися вони його ради» (Ді 5:38–39). У Першому посланні до Коринтян св. Павло пише: «Нехай ніхто себе не обманює! Як комусь із вас здається, що він мудрий у цьому віці, хай дурним стане, щоб зробитися мудрим, 19. бо мудрість цього світу – глупота в Бога. Написано-бо: Він ловить мудрих їхніми хитрощами20. і ще: Господь знає думки мудрих, що вони марні» (1 Кор 3:18–20).


[1] D. A. Carson. New Bible Commentary: 21st Century Edition. 4th ed. Leicester, England; Downers Grove, Ill., USA: Inter-Varsity Press 1994 (Logos electronic edition). Prov 21:23–22:4.

[2] Розважання основане на: W. D. Reyburn, E. McG. Fry. A Handbook on Proverbs. New York: United Bible Societies 1994, P. 458–459; D. Mangum, D. R. Brown, R. Klippenstein, & R. Hurst (Eds.), Lexham Theological Wordbook. Bellingham, WA: Lexham Press 2014 (Electronic edition Logos 8). Thinking. Wisdom.

4 коментарі до “Шостий тиждень Великого посту. Середа. Коли наші справи справді успішні (Прип 21:23–22:4)”

  1. Слава Ісусу Христу!!!
    Дуже добре акцентовано у коментарі про мудрість Божу, і мудрість людську!!!!
    Мені подобається!!!
    Дякую отець за вашу працю!!!

Залишити відповідь до Svyatoslav Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *