Шостий тиждень Великого посту. П’ятниця. Чеснотлива жінка (Прип 31:8–31)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Відкрий твої уста на користь німого, | для всіх, що їм виречено погибель. 9. Відкрий твої уста, суди по правді, | розсуди діло бідного та сіромахи. 10. Жінку цнотливу – хто її знайде? | Ціна її вища над перлини! 11. Серце її мужа покладається на неї, | йому не бракуватиме прибутку. 12. Вона чинить йому добро, не зло, | покіль віку в неї. 13. Дбає про льон та вовну, | радо працює власними руками. 14. Вона, немов ті кораблі купецькі, | здалека хліб привозить. 15. Встає удосвіта, дає домашнім їжу | і пай своїм слугиням. 16. До поля придивляється і його купує, | і з власних рук дорібку виноградник садить. 17. Стан вона свій підперізує міцно | й береться жваво до роботи. 18. Бачить, що її праця процвітає, | світло її вночі не гасне. 19. Руки до кужеля простягає, | а пальці її держать веретено. 20. Вона для вбогого розтуляє долоню, | нужденному подає руку. 21. Сніг не страшний для її хати, | бо вся її сім’я одягнена подвійно. 22. Покривала вона собі готує, | льон тонкий і порфіра – її одежа. 23. Мужа її шанують у воротях, | як засідає зо старшинами краю. 24. Вона тче тонке полотно й продає, | і пояси купцеві доставляє. 25. Сила й гідність – її одежа, | і вона собі сміється з прийдешнього дня. 26. Уста свої з мудрістю відкриває, | доброта науки на язиці в неї. 27. Ретельно наглядає за ходом справ у хаті, | хліба не знає їсти, нічого не робивши. 28. Діти її встають і її величають, | муж її теж її вихваляє. 29. Сила було жінок цнотливих, | ти ж перевищила усіх їх. 30. Краса – річ оманлива, врода – марна, | жінка, що Господа боїться, – така хвали достойна! 31. Дайте їй з того, що надбали її руки, | і нехай її вчинки хвалять її при брамі».

Коментар до тексту

Цей уривок належить до фінальної частини книги Приповідок, і його автором є цар Лемуел, який передає навчання своєї матері. У вв. 8–9 ідеться про відповідальність царя пильнувати справедливість під час публічних диспутів. Мати заохочує його братися за справи беззахисних та потребуючих. Цар повинен справедливо судити у своєму царстві, наслідуючи Божий суд у світі (пор. Пс 9:7–8). У наступних віршах − похвала чеснотливій жінці, представлена в жанрі поеми, написаної акровіршем, тобто перші літери кожного рядка згори донизу утворюють єврейську абетку, що сприяє запам’ятовуванню тексту (пор. Пс 37, 111, 112, 114, 119; Наум 1:2–10). Автор розповідає про одружену жінку, яка піклується про свого чоловіка (вв. 11–12), вона старанна й працьовита, дбає про своїх домашніх (вв. 15, 21–22, 27) і має успіх у різноманітних сферах (вв. 13–14, 16–19). Справжня жінка щедра до вбогих (в. 20) та навчає мудрості (в. 26). Діти й чоловік вихваляють її, бо її якості перевершують якості інших жінок (вв. 28–29). Але найважливіше те, що вона має острах Господній (в. 30), і тому заслуговує на публічне визнання й похвалу[1].

Meditatio (розважання)[2]

«Жінку цнотливу – хто її знайде? | Ціна її вища над перлини!» Риторичне запитання, яким починається поема, має за мету ствердити, що така чеснотлива жінка є рідкістю. Ця фраза перегукується з іншою приповідкою: «Цнотлива жінка – вінець для свого чоловіка, | а безсоромна – немов гниль у його кістках» (12:4). Як і мудрість у книзі Приповідок, чеснотливу / цнотливу жінку треба шукати. Для означення жінки вжито єврейський термін «חַיִל / hayil», який має широкий спектр значень: «здатна, уміла, спритна, сильна, точна, дієва» особа. Цим терміном послуговуються й тоді, коли треба підкреслити моральне достоїнство особи, – усі компоненти цієї гідності описано в наступних віршах поеми.

Та сама фраза в єврейському тексті вжита на означення Рути, яка стала прабабцею царя Давида: «Тож, моя доню, не бійся: я вчиню для тебе все, що мені скажеш, бо всі люди в місті знають, що ти чесна жінка» (Рут 3:11). Рута також зображена як працьовита й ініціативна (Рут 2:2), її також вихваляють при воротах міста (Рут 4:11), говорячи сучасною мовою, «у публічному просторі».

Мудрець стверджує, що цінність такої жінки, як і мудрості, більша за вартість перел (пор. 3:5; 8:11), інакше кажучи, він наголошує, що добра жінка є найбільшим скарбом, який може знайти чоловік. Справжню, зрілу особу не можна просто описати чи окреслити якимись межами. Кожна жінка, яка живе в острасі Господньому, відповідальна щодо своїх ближніх, а чоловік, діти, батьки та друзі втішаються даром її життя. Коли особа гармонійно поєднує в собі два світи – небесний і земний, Божий і людський, тоді найкраще розвиваються і стають очевидними її якості.

Oratio (молитва)

«Бо Ти йдеш йому назустріч благословенням щедрим, кладеш йому на голову вінець щирозлотний. 5. Життя просив він у Тебе: Ти йому дав його, довготу днів на віки вічні» (Пс 21:4–5).

Contemplatio (споглядання)

Мудрість, як і добру дружину, кожен розумний чоловік повинен шукати. Шукати в молитві та роздумах, які у світлі Євангелія дадуть змогу розпізнати ту, з якою він хотів би крокувати дорогою життя і в якій він, як колись Адам до гріхопадіння, віднаходить своє друге «я» (Бут 2:23–24). Відповіддю на наші молитви та пошуки, які мають духовний вимір, є Божі дари (пор. Як 1:17). І таким даром є мудрість. Таким даром є чеснотлива / цнотлива дружина. А позаяк це Божі дари, то вони безцінні, бо мають вічне значення…

---

[1] J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Prov 31:8−31.

[2] Деякі думки в розважанні основані на: The NET Bible First Edition Notes. Biblical Studies Press 2006. Prov 31:10 (Logos 9 Electronic edition 2021); W. D. Reyburn, E. McG. Fry. A Handbook on Proverbs. New York: United Bible Societies 1994, P. 653–654.