34-й тиждень після П’ятдесятниці. Четвер. Духовні небезпеки (Мк 12:38-44)

Час прочитання: 4 хвилин

Lectio (читання)

«І Він говорив у Своїм повчанні: “Остерігайтесь книжників, що люблять проходжуватися у довгих шатах, вітання на майданах, 39. перші сидження у синагогах, перші місця на бенкетах, 40. що з’їдають доми вдовині й довго моляться для виду. На них буде суворіший присуд”. 41. І сівши проти скарбоні, дивився, як народ кидає гроші у скарбоню. Чимало заможних кидали багато. 42. І ось прийшла одна вбога вдовиця і вкинула дві лепти, тобто кодрант. 43. І прикликавши Своїх учнів, сказав їм: “Істинно кажу вам, що ота вбога вдовиця вкинула більш від усіх, які кидали у скарбоню. 44. Усі бо кидали зі свого надміру, вона ж: з убозтва свого все, що мала, вкинула, – увесь свій прожиток».

Коментар до тексту

Цей текст містить частину навчання Ісуса у Храмі перед Його Страстями. У цьому уривку присутні дві теми: у вв. 39-40 Ісус картає спотворення духовного життя учителів Закону, т. зв. «книжників» (вони шукають людської слави та все роблять формально і напоказ), а у вв. 41-44 Господь ставить за приклад щирість убогої вдови – невидиму для людей, але видиму для Бога.

Meditatio (розважання)

«Остерігайтесь книжників, що люблять проходжуватися у довгих шатах, вітання на майданах, 39. перші сидження у синагогах, перші місця на бенкетах, 40. що з’їдають доми вдовині й довго моляться для виду». Цими словами Ісус указує на негативну сторону життя тих, які присвятили своє життя пізнанню Божого Закону. Господь змальовує картину пафосної та тріумфалістичної поведінки людей, які, на превеликий жаль, велику відповідальність сприймали як особливий привілей.

Справжнє пізнання Бога «запускає» механізм розвитку особи. Людина, яка пережила зустріч із Господом, відчуває сильне бажання Його наслідувати. Це, по суті, природний порух, реакція вдячної особи, яка відкриває для себе Бога, Його любов і вражаючий факт постійного смиренного служіння Своєму творінню. Наслідування Бога, попри все інше, передбачає усвідомлення як власної гідності, так і недостойності через визнання особистих слабкостей, а відтак природно формує чесноту смирення.

Особа, яка справді пізнає Боже Слово у Писанні, фактично Троїчного Бога, зазвичай відкривається на стосунки з іншими. Бог – Пресвята Трійця, тобто спільнота Осіб. Людина, яка через пізнання бере участь у житті такого Бога, не може бути егоїстичною і нечутливою до життя, зокрема до труднощів та випробувань інших осіб.

Oratio (молитва)

Ісусе, бережи мене від усякої штучності, пафосу та тріумфалізму. Даруй силу та мудрість свідчити Твоє Слово, а не просто його навчати словами…

Contemplatio (споглядання)

Слова Ісуса про книжників І-го століття, на жаль, не менш актуальні і сьогодні. Християнські богослови та провідники не уникнули пастки пафосу та тріумфалізму. Ці немочі спотворюють якість нашого свідчення перед світом. Відтак діагноз Ісуса для книжників спонукає сучасних богословів та провідників Церкви до серйозної ревізії нашого порядку денного, а також відповіді на дуже важливе запитання: «Який коефіцієнт корисної дії тих, хто сьогодні навчає про Бога та Його Слово?». Без наснаженого служіння та особистого прикладу, який би підтверджував наші усні декларації, усяка наша діяльність буде просто будовою на піску…

1 коментар до “34-й тиждень після П’ятдесятниці. Четвер. Духовні небезпеки (Мк 12:38-44)”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *