33-й тиждень після П’ятдесятниці. П’ятниця. Бути світлом (Мт 5:14-19)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Ви – світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори. 15. І не запалюють світла та й не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті. 16. Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі. 17. Не думайте, що Я прийшов усунути закон чи пророків: Я прийшов їх не усунути, а доповнити. 18. Істинно бо кажу вам: Доки перейде небо й земля, ні одна йота, ні одна риска з закону не перейде, поки все не здійсниться. 19. Хто, отже, порушить одну з оцих найменших заповідей і навчить інших так робити, той буде найменшим у Небеснім Царстві. А хто виконає їх і навчить, той буде великим у Небеснім Царстві».

Коментар до тексту

На цей тиждень подаємо загальні читання Євангелія на честь святих з огляду на ранню дату Пасхи. Текст Євангелія дня можна поділити на два тематичні уривки. Для цілісного розуміння перший з них потрібно читати з попереднім віршем: «Ви – сіль землі. Коли ж сіль звітріє, чим її солоною зробити? Ні на що не придатна більше, хіба – викинути її геть, щоб топтали люди» (Мт 5:13). У Мт 5:13-16 ідеться про покликання Ізраїлю, а також і нас, християн, бути сіллю землі та світлом світу. Тут мовиться не просто про добрі діла, але про чітку моральну поставу. Якщо учні Ісуса відкидають цінності блаженств, то стають подібні до непотрібної солі, і якщо вони у своєму житті не чинять діл Отця, то є немовби накритим світлом. У Мт 5:17-20 Ісус навчає, що учні повинні підкорятися вічному Божому Законові, оскільки усі будуть суджені за їхню відповідь на Боже Слово, тобто Божий Закон[1].  

Meditatio (розважання)

«Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі». Ці слова з Нагірної проповіді Ісуса Христа чітко окреслюють наше християнське покликання. Щось подібне Господь уже говорив Ізраїлеві через пророків: «Я, Господь, покликав тебе для перемоги, держатиму тебе за руку, Я берегтиму тебе, поставлю тебе у завіт люду, світло народам, 7. щоб сліпим очі відкривати, виводити з в’язниці в’язнів, з темниці тих, що сидять у темряві… Того мало, що ти слуга Мій, щоб відновити потомство Якова, щоб привести назад тих, які спаслися з-поміж Ізраїля. Я зроблю тебе світлом народів, щоб Моє спасіння дійшло до кінців світу» (Іс 42:6;49:6).

Якщо спитати, які слова у Євангелії від Йоана за важливістю можна порівняти з Нагірною проповіддю у Матея, то з упененістю можна назвати Йо 13-17, де описано Останню вечерю Ісуса із Його учнями, а також цикл Його прощальних промов. Саме у контексті інтимної атмосфери ділення найсокровеннішим з учнями напередодні Страстей Ісус каже дуже подібні до Мт 5:16 слова: «Тим Отець Мій прославляється, коли ви плід щедро приносите, тож і учнями Моїми станете» (Йо 15:8).

До спільноти, яку св. Павло по-особливому любив і від якої єдиної приймав підтримку для свого місіонерського служіння, великий апостол писав: «Усе робіть без нарікання і мудрування, 15. щоб ви були бездоганні й щирі, непорочні діти Божі серед лукавого й розбещеного роду, серед якого сяєте, немов світила у світі, 16. зберігаючи слово життя» (Флп 2:14-16).

Oratio (молитва)

Ісусе, наповни мене Своєю благодаттю, щоб я міг бути Твоїм світлом посеред темряви світу…

Contemplatio (споглядання)

Бути світлом серед світу, який не пізнав Бога, не є легко. Без Божої благодаті це просто неможливо. До переслідуваних християн І-го ст. колишній рибалка, якого Господь вибрав на голову Своїх апостолів, писав: «Ви ж – рід вибраний, царське священство, народ святий, люд, придбаний на те, щоб звістувати похвали того, Хто вас покликав з темряви у дивне Своє світло; 10. ви, колись – не народ, а тепер народ Божий, непомилувані, а тепер помилувані. 11. Молю вас, любі, як чужоземців і перехожих, щоб ви стримувалися від пожадливостей тіла, які проти душі воюють. 12. Тримайтеся між поганами доброї поведінки, щоб у тому, в чому вони вас обмовляють, як злочинців, приглянувшись пильніше до ваших добрих учинків, вихваляли Господа в день відвідин» (1 Пт 2:9-12).


[1]C. S. Keener. The Gospel of Matthew: A Socio-Rhetorical Commentary. Grand Rapids, MI;  Cambridge, U.K.: Wm. B. Eerdmans Publishing Co. 2009, P. 172-175

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.