Lectio (читання)
«І коли деякі говорили про Храм, що він був прикрашений дорогоцінним камінням та обітними дарами, (Ісус) сказав: 6. “Надійдуть дні, коли з усього, що ви бачите, не лишиться камінь на камені, який не був би перевернений”. 7. Тоді вони Його спитали: “Учителю, коли ж це буде? І який буде знак, що це має настати?”.
10. Тоді сказав їм: “Повстане народ на народ і царство на царство. 11. Будуть великі землетруси, по різних місцях будуть пошесті й голод, появи жахливі, а з неба великі знаки будуть.
20. Коли ж побачите Єрусалим, оточений військами, знайте тоді, що його спустошення наблизилось. 21. Тоді ті, що в Юдеї, нехай тікають у гори, а ті, що будуть всередині міста, нехай вийдуть з нього; ті ж, що будуть на полях, нехай до нього не входять. 22. Це бо дні кари, коли то все, що написане, здійсниться. 23. Горе вагітним та тим, що грудьми годують, у ті дні! Бо на землі буде нужда велика і гнів проти народу цього. 24. Вони поляжуть від леза меча й підуть у неволю поміж усі народи. Єрусалим топтатимуть погани, поки не закінчиться час поган”».
Коментар до тексту
Як і в читанні Євангелія попереднього дня, Ісус провіщає наближення зруйнування Храму та міста Єрусалима під час юдейсько-римської війни 70 року. Ці дні будуть днями Божого суду (Лк 21:10–11; пор. Втор 32:34; Єз 6:11; Од 6:12; 16:18). Пророки провіщали, якщо Ізраїль відкине Бога та Його пророків, народ спіткає кара (Ос 9:7; Іс 63:4; Єр 5:29; 6:1–8; 26:1–9; Міх 3:12). «Єрусалим топтатимуть погани, поки не закінчиться час поган» (Лк 21:24) – тут Ісус може мати на увазі або кінець римського панування, або ж кінець цього віку перед остаточним настанням Божого Царства (пор. Лк 20:35)[1].
Meditatio (розважання)
«Надійдуть дні, коли з усього, що ви бачите, не лишиться камінь на камені, який не був би перевернений». Храм був одним із символів ідентичності Ізраїлю – місцем зустрічі неба і землі, місцем освячення та центром життя народу.
«Земним місцем перебування Бога спочатку була скинія, а потім Храм. Його велика любов до Ізраїлю виявилася в тому, що зі Свого далекого престолу над сімома небесами … Він зійшов мешкати до Свого народу в немет з козячих шкір, який повелів спорудити … У Бога є скинія або Храм на землі не тому, що Він не міг обійтися без місця для проживання (Його святе житло у височині існувало ще до створення світу!), а тому, що для усвідомлення Його люблячої присутності людям потрібна якась видима річ» (Moore)[2].
«Храм за своїм задумом був земним місцем перебування древньоізраїльского Бога … Символічний характер Єрусалимського Храму … був пов’язаний із низкою особливостей, завдяки яким він сприймався як космічний центр Всесвіту, місце, де з’єднуються небо і земля, звідки Бог править світом» (Meyers)[3].
Однак Ізраїль, якого Бог вибрав, щоб розв’язати проблему гріха, сам став частиною проблеми, а Храм замість того, щоби бути місцем молитви, за словами Ісуса, став «печерою розбишак» (Лк 19:46).
Центром та метою нашого життя є Бог, усе інше − тільки інструмент. Якщо ми живемо неправильним духовним життям, то навіть найсвятіші речі можуть сприйматися спотворено і бути чимось на зразок язичницьких фетишів. Коли таке трапляється, тоді Бог уживає крайні засоби та усуває перешкоди – «не лишиться камінь на камені, який не був би перевернений»…
Oratio (молитва)
Ісусе, даруй мені мудрість та здатність, щоб я розрізняв у духовному житті основне від другорядного…
Contemplatio (споглядання)
Ми не ангели і живемо в тілі, томув духовному житті потребуємо символів, знаків та речей, які дадуть нам змогу переживати присутність Бога в нашому вимірі життя. Трагедія починається тільки тоді, коли ми зміщуємо акценти і забуваємо, що основне, а що другорядне, тобто тільки інструмент…
[1] J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Logos 8 electronic edition 2016 (Lk 21:11–24).
[2] N. T. Wright, Jesus and the Victory of God. London: Society for Promoting Christian Knowledge 1996, P. 406.
[3] N. T. Wright, Jesus and the Victory of God. London: Society for Promoting Christian Knowledge 1996, P. 406.
Дякую за вашу працю.
Дуже дякую
Слава Ісусу Христу! Щиро дякую Вам! ?