7-й тиждень після Пасхи. Понеділок. Єдність, яка приносить плід (Йо 14:27−15:7)

Час прочитання: 7 хвилин

Lectio (читання)

«“Мир залишаю вам, Мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його. Хай не тривожиться серце ваше і не страхається! 28. Ви бо чули, що сказав Я вам: Відходжу і до вас повернуся. Коли б ви Мене любили, то зраділи б, що Я до Отця йду: Отець бо більший, ніж Я. 29. Нині сказав Я вам те перед тим, як воно настане, щоб коли настане, увірували ви. 30. Небагато говоритиму вже з вами, надходить-бо князь світу цього. Щоправда, у Мені не має він нічого. 31. Але щоб світ знав, що Я Отця люблю, то так, як Отець Мені заповідав, Я і чиню. Уставайте ж, ідімо звідси! 15:1. Я – Виноградина правдива, а Мій Отець – Виноградар. 2. Кожну в Мені гілку, яка не приносить плоду, відрізує Він. А кожну, яка вроджує плід, Він очищує, аби ще більше плоду давала. 3. Уже і ви чисті Словом, яким промовляв Я до вас. 4. У Мені перебувайте, а Я у вас! Як неспроможна гілка сама із себе плоду принести, якщо не перебуватиме вона на виноградині, ось так і ви, якщо не перебуватимете в Мені. 5. Я − Виноградина, ви – гілки. Хто перебуває в Мені, а Я − в ньому, той плід приносить щедро. Без Мене ж ви нічого чинити не можете. 6. Якщо хтось у Мені не перебуває, той, мов гілка, буде викинутий геть і всохне; їх бо збирають, кидають у вогонь, і вони згоряють! 7. Коли ж ви в Мені перебуватимете, і Мої Слова в вас перебуватимуть, просіте тоді, чого лиш забажаєте, і воно здійсниться для вас”».

Коментар до тексту

Цей уривок Євангелія є частиною Прощальної промови Ісуса до учнів (Йо 13:31–17:26). Перед Своїми Страстями Ісус дарує учням мир, який був одним із найбільших месіанських дарів (Іс 9:7; 48:18; Міх 5:5; Мт 10:22; Лк 2:14; 19:38). Мир Ісуса – це примирення людей з Богом, а відтак і між собою. Для того, щоб ми могли отримати цей мир і жити ним, Ісус відходить до Отця через Страсті, Воскресіння та Вознесіння на небо. Ісус рівний з Отцем завдяки Його Божественній природі, але менший від Отця через Свою людську природу (Йо 14:28б), яку диявол атакував від початку Його прилюдного служіння (пор. Мт 4:1–11) і тепер знову атакуватиме через злобу підвладного йому світу (Йо 14:30–31). Сказавши це, Ісус, правдоподібно, залишає Горницю, у якій відбувалася Тайна Вечеря (Йо 13:1–30), і дорогою до Гетсиманського саду продовжує Свою Прощальну промову до учнів. Узявши старозавітний образ Ізраїлю як виноградника чи виноградної лози (Пс 80:8–19; Іс 5:1–8; Єр 2:21; 6:8–9; Єз 17:6–8; 19:10–14; Ос 10:1–2), Ісус розвиває його і застосовує до Себе та Своїх учнів (Йо 15:1−8). За свідченням Йосифа Флавія, у тому часі на стіні перед входом у Єрусалимський Храм висіла дуже велика виноградна галузка, яка повністю була зроблена із золота, і тут, у дворі Храму, по дорозі до Гетсиманії учні могли затриматися і, слухаючи ці слова Ісуса, також бачити, як у світлі Пасхального місяця виблискувала золота виноградна галузка.

Meditatio (розважання)

«Я − Виноградина, ви – гілки. Хто перебуває в Мені, а Я − в ньому, той плід приносить щедро. Без Мене ж ви нічого чинити не можете». Початок цього вірша містить останнє із семи Ісусових «Я Є» з виразним означенням у Євангелії від Йоана. Для цієї розширеної метафори Господь використовує дуже близькі для Його слухачів образи. У часи Ісуса було два основні способи виноградарства: 1) виноград вився по землі, а ті частини лози, які вже мали грона, підносили над землею за допомогою каміння або тичок для кращої вентиляції та плодоносіння; 2)виноград від самої основи піднімали на спеціальних палицях, і тоді галузки могли приносити кращий плід. Обрізання галузок було також важливим елементом виноградарства. Гілки обрізали двічі на сезон: навесні під час цвітіння та восени після збору врожаю, коли гілки вже перебували в сплячці. Навесні обрізали і ті кінчики гілок, які занадто швидко росли і не принесли би плоду, та окремі гілки з потенційними плодами, щоб інші поряд принесли ще більше врожаю. Восени обрізали гілки, які принесли плід цього року, але по яких було видно, що вони не принесуть плоду наступного року; також окремі гілки обрізали для того, щоб вони могли принести більше плоду наступного року.

Господь піклувався про Старозавітний Ізраїль, немов про виноградник, який, однак, приносив кислі плоди. Ізраїль був вибраний, щоб розв’язати проблему гріха, але не тільки не зміг цього зробити, але й сам став частиною проблеми. Тому Ісус сповнив у Своєму житті усе те, чого не виконав Ізраїль, – приніс плід праведності та цілковитого послуху волі Небесного Отця. Для того, щоб учні також могли плодоносити, Господь запрошує їх до дуже тісної єдності з Ним: вони повинні стати гілками, дослівно – продовженням галузок (тут не йдеться про стовбур і гілки). Для того, щоби постійно приносити плід, вони повинні перебувати в Ісусі, тобто жити Його Словом. Під плодом можна розуміти як особисте праведне життя, так і відповідь навернених осіб на проголошення Євангелії.

Без єдності з Ісусом усяка наша активність − це будова на піску, плоди якої не матимуть вічної вартості: «Без Мене ж ви нічого чинити не можете» (Йо 15:5). Якщо те, що ми творимо, не будується на наріжному камені – Христі (Мт 21:42) та Його Слові, тоді така справа є будовою на піску (Мт 7:26−27).

Oratio (молитва)

Ісус, очищуй мене Твоїм Словом, щоб я міг приносити потрібні плоди…

Contemplatio (споглядання)

Ісус каже:«Якщо хтось у Мені не перебуває, той, мов гілка, буде викинутий геть і всохне; їх бо збирають, кидають у вогонь, і вони згоряють!». Тут бачимо натяк на осіннє обрізання: гілку, яка не приносить плоду, можна тільки спалити; у грецькій мові пасивний стан дієслова згоряти (καίεται / kaietai) вказує на Божий суд. У контексті Тайної Вечері відрізаною гілкою став Юда. Важливо, однак, розуміти, що Господь очищає гілки Свого виноградника для того, щоб вони не тільки не всохли, але й приносили плід. Дієслово «очищати» (гр. καθαίρω / katairo) Йоан використовує лише в цьому уривку (Йо 15:2), але як прикметник воно вжите в Новому Завіті 27 разів, 4 з них − на означення учнів на Тайній Вечері у Євангелії від Йоана (13:10−11; 15:3). Очищення може бути болісним і мати різні форми, але без нього неможливий духовний ріст особи та духовна плодючість. Відповідь на Боже Слово часто вимагає великих зусиль та мужності, але воно того варте…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *