29-й тиждень після П’ятидесятниці. Середа. Головне та другорядне у духовному житті (Лк 21:5–7; 10–11; 20–24)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«І коли деякі говорили про храм, що він був прикрашений дорогоцінним камінням та обітними дарами, (Ісус) сказав: 6. «Надійдуть дні, коли з усього, що ви бачите, не лишиться камінь на камені, який не був би перевернений.» 7. Тоді вони Його спитали: «Учителю, коли ж це буде? І який буде знак, що це має настати?»

10. Тоді сказав їм: «Повстане народ на народ і царство на царство. 11. Будуть великі землетруси, по різних місцях будуть пошесті й голод, появи жахливі, а з неба великі знаки будуть.

20. Коли ж побачите Єрусалим, оточений військами, знайте тоді, що його спустошення наблизилось. 21. Тоді ті, що в Юдеї, нехай тікають у гори, а ті, що будуть у середині міста, нехай вийдуть з нього; ті ж, що будуть на полях, нехай до нього не входять. 22. Це бо дні кари, коли то все, що написане, здійсниться. 23. Горе вагітним та тим, що грудьми годують, у ті дні! Бо на землі буде нужда велика й гнів проти народу цього. 24. Вони поляжуть від леза меча й підуть у неволю поміж усі народи. Єрусалим топтатимуть погани, поки не закінчиться час поган.»

Коментар до тексту

Як і у читанні Євангелія попереднього дня, Ісус провіщає наближення зруйнування Храму та міста Єрусалиму у часі юдейсько-римської війни 70 року. Ці дні будуть днями Божого суду (Лк 21:10–11; пор. Втор 32:34; Єз 6:11; Од 6:12; 16:18). Пророки провіщали, що коли Ізраїль відкине Бога та Його пророків, народ спіткає кара (Ос 9:7; Іс 63:4; Єр 5:29; 6:1–8; 26:1–9; Міх 3:12). Словами «Єрусалим топтатимуть погани, поки не закінчиться час поган»  (Лк 21:24) Ісус може мати на увазі, або кінець  Римського панування, а бо ж кінець цього віку перед остаточним настанням Божого Царства (пор. Лк 20:35).[1]

Meditatio (розважання)

«Надійдуть дні, коли з усього, що ви бачите, не лишиться камінь на камені, який не був би перевернений». Храм був одним зі символів ідентичності Ізраїлю – місцем зустрічі неба і землі, місцем освячення та центром життя народу.

«Земним місцем перебування Бога спочатку була скинія, а потім – Храм. Його велика любов до Ізраїля явлена ​​в тому, що зі Свого далекого престолу над сімома небесами… Він зійшов мешкати до Свого народу в немет з козячих шкір, який Він повелів спорудити… У Бога є скинія або Храм на землі не тому, що Він не міг обійтися без місця для проживання (Його святе житло у височині існувало ще до створення світу!), але тому, що для усвідомлення Його люблячої присутності людям потрібна якась видима річ» (Moore).[2]

«Храм за своїм задумом був земним місцем перебування древньо-ізраільского Бога … Символічний характер Єрусалимського Храму … був пов’язаний з рядом особливостей, завдяки яким Храм сприймався як космічний центр Всесвіту, місце, де з’єднуються небо і земля, звідки Бог править світом» (Meyers).[3]

Однак Ізраїль, якого Бог вибрав, щоб розв’язати проблему гріха – сам став частиною проблеми, а Храм замість бути місцем молитви, за словами Ісуса, став «печерою розбишак» (Лк 19:46).

Центром та ціллю нашого життя є Бог – усе інше тільки інструментом. Якщо ми живемо неправильним духовним життям то навіть найсвятіші речі можуть сприйматися спотворено, і бути чимось на зразок язичницьких фетишів. Коли таке стається, тоді Бог уживає крайні засоби та усуває перешкоди – і тоді «не лишиться камінь на камені, який не був би перевернений»…

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені мудрість та здатність, щоб я розрізняв у духовному житті головне від другорядного…

Contemplatio (споглядання) Ми не є ангелами і живемо у тілі. Відтак у духовному житті потребуємо символів, знаків та  речей, які дозволяють нам переживати присутність Бога у нашому вимірі життя. Трагедія починається тільки тоді, коли ми зміщуємо акценти і забуваємо, що є головне, а що є тільки інструментом – другорядне…


[1] J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Logos 8 electronic edition 2016 (Lk 21:11–24)

[2] N. T. Wright, Jesus and the Victory of God. London: Society for Promoting Christian Knowledge 1996, – P. 406

[3] N. T. Wright, Jesus and the Victory of God. London: Society for Promoting Christian Knowledge 1996, – P. 406

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *