Lectio (читання)
«Чули все це фарисеї, які любили гроші, і насміхалися з Нього. 15. А Він до них промовив: “Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе – осоружне Богові. 16. Закон і Пророки були до Йоана; відтоді благовіститься Царство Боже, і кожен з трудом увіходить до нього. 17. Легше минутися небу й землі, ніж одній рисці пропасти з Закону. 18. Кожний, хто відпускає свою жінку й одружується з іншою, чинить перелюб; і той, хто одружується з розведеною з чоловіком, чинить перелюб”.
17:1. Ісус сказав до Своїх учнів: “Неможливо, щоб не з’являлися спокуси. Однак горе тому, через кого вони приходять. 2. Ліпше такому було б, коли б млинове жорно прив’язано йому до шиї, і він був кинутий у море, ніж щоб він спокусив одне з цих малих. 3. Вважайте на себе! Коли згрішить твій брат, докори йому, і як він покається, прости йому. 4. І коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз повернеться до тебе та й скаже: Каюсь, – прости йому”».
Коментар до тексту
Перший короткий уривок (Лк 16:14–18) творить місток між притчею про несправедливого управителя (Лк 16:1–13) та притчею про багача і Лазаря (Лк 16:19–31). Дехто навіть вважає, що повчання у Лк 16:14–18 розвиваються у притчі про багача і Лазаря: Бог дивиться на серце людини; важливо увійти в Царство; Закон Старого Завіту не втрачає сили, передусім в етичних питаннях, інавіть більше, саме життя показує наше справжнє ставлення до Божого Закону.
Друга частина читання Євангелія дня (Лк 17:1–4) містить повчання Ісуса про спокуси та прощення. Треба пильнувати, щоб не давати поганого прикладу новонаверненим («цим малим»), тому що це може збити їх з дороги. Для підкреслення серйозності цього повчання Ісус уживає дуже промовисте порівняння з млиновим жорном. Простити людині, яка кається, – не просто наше право вибору, це наказ Ісуса. Вислів «сім разів прощати» вказує на потребу повсякчасного прощення, позаяк воно є відповіддю на Божественне прощення (Лк 6:37).
Meditatio (розважання)
«Коли згрішить твій брат, докори йому, і як він покається, прости йому». Ісус навчає нас відвертості та великодушності. Бути християнином – не означає приймати «позу страуса» тоді, коли хтось чинить несправедливість, говорячи біблійною мовою, «порушує Божий порядок у світі». Християнин − це особа, яка відчуває власну гідність та вболіває за гідність іншої особи, бо ж усі люди брати і сестри – діти одного Небесного Отця. Щоправда, не завжди і не всі люди свідомі, що вони є Божими дітьми, але наше зичливе ставлення може стати поштовхом для цього усвідомлення.
Ми докоряємо з любов’ю, бажаючи направити життя особи, а не принизити її. Коли ми розуміємо, що кінцевим результатом нашого докору має бути налагодження стосунків, тоді ми завжди будемо добирати слова, інтонацію та шукати відповідний момент. Докір особі, яка грішить, не є нагодою для з’ясування стосунків, приниження чи злорадства, навпаки − це приязне запрошення людини повернутися до життя, яке гідне її. Тому докір чи звертання уваги може поєднуватися із заохоченням. Інколи треба бути максимально відвертим і чітким, але завжди шанувати гідність особи…
Винагородою за покаяння завжди має бути прощення. Беззастережне, безумовне, бо це не випробувальний термін. Бог прощає радо та всеціло: «Ходіть же й розсудимось, – говорить Господь. Коли б гріхи ваші були, як багряниця, вони стануть білими, як сніг; коли б, мов кармазин, були червоні, стануть, як вовна» (Іс 1:18). Коли Бог прощає гріхи – Він їх забуває. Пророк Міхей каже: «Він знову змилосердиться над нами, розтопче наші беззаконня. Ти кинеш у глибінь моря всі гріхи їхні» (7:19). Господь бачить цінність кожної особи. Він думає про наше добро, а не про наші гріхи, для нього вони – сміття, непотріб, тому Він не опускається до такого примітивного рівня, щоб думати про речі, які не мають майбутнього…
Oratio (молитва)
Ісусе, даруй мені ласку бути делікатним у спілкуванні з тими, які падають під тягарями гріхів, та бути великодушним у прощенні…
Contemplatio (споглядання)
Наша простота, справедливе, але тактовне поводження з людьми та щире прощення тих, які каються, зробить більше для утвердження Божого Царства, ніж усі разом взяті гарні повчання…
Дуже дякую вам отче за науку! Відчувається по ваших розважання особливе відношення до постаті жінки, гострі науки для них у Євангелії, ви завжди зглажуєте.