26-й тиждень після П’ятдесятниці. П’ятниця. Відвертість та прощення (Лк 16:14–18; 17:1–4)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Чули все це фарисеї, які любили гроші, і насміхалися з Нього. 15. А Він до них промовив: “Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе – осоружне Богові. 16. Закон і Пророки були до Йоана; відтоді благовіститься Царство Боже, і кожен з трудом увіходить до нього. 17. Легше минутися небу й землі, ніж одній рисці пропасти з Закону. 18. Кожний, хто відпускає свою жінку й одружується з іншою, чинить перелюб; і той, хто одружується з розведеною з чоловіком, чинить перелюб”.

17:1. Ісус сказав до Своїх учнів: “Неможливо, щоб не з’являлися спокуси. Однак горе тому, через кого вони приходять. 2. Ліпше такому було б, коли б млинове жорно прив’язано йому до шиї, і він був кинутий у море, ніж щоб він спокусив одне з цих малих. 3. Вважайте на себе! Коли згрішить твій брат, докори йому, і як він покається, прости йому. 4. І коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз повернеться до тебе та й скаже: Каюсь, – прости йому”».

Коментар до тексту

Перший короткий уривок (Лк 16:14–18) творить місток між притчею про несправедливого управителя (Лк 16:1–13) та притчею про багача і Лазаря (Лк 16:19–31). Дехто навіть вважає, що повчання у Лк 16:14–18 розвиваються у притчі про багача і Лазаря: Бог дивиться на серце людини; важливо увійти в Царство; Закон Старого Завіту не втрачає сили, передусім в етичних питаннях, інавіть більше, саме життя показує наше справжнє ставлення до Божого Закону.

Друга частина читання Євангелія дня (Лк 17:1–4) містить повчання Ісуса про спокуси та прощення. Треба пильнувати, щоб не давати поганого прикладу новонаверненим («цим малим»), тому що це може збити їх з дороги. Для підкреслення серйозності цього повчання Ісус уживає дуже промовисте порівняння з млиновим жорном. Простити людині, яка кається, – не просто наше право вибору, це наказ Ісуса. Вислів «сім разів прощати» вказує на потребу повсякчасного прощення, позаяк воно є відповіддю на Божественне прощення (Лк 6:37).

Meditatio (розважання)

«Коли згрішить твій брат, докори йому, і як він покається, прости йому». Ісус навчає нас відвертості та великодушності. Бути християнином – не означає приймати «позу страуса» тоді, коли хтось чинить несправедливість, говорячи біблійною мовою, «порушує Божий порядок у світі». Християнин − це особа, яка відчуває власну гідність та вболіває за гідність іншої особи, бо ж усі люди брати і сестри – діти одного Небесного Отця. Щоправда, не завжди і не всі люди свідомі, що вони є Божими дітьми, але наше зичливе ставлення може стати поштовхом для цього усвідомлення.

Ми докоряємо з любов’ю, бажаючи направити життя особи, а не принизити її. Коли ми розуміємо, що кінцевим результатом нашого докору має бути налагодження стосунків, тоді ми завжди будемо добирати слова, інтонацію та шукати відповідний момент. Докір особі, яка грішить, не є нагодою для з’ясування стосунків, приниження чи злорадства, навпаки − це приязне запрошення людини повернутися до життя, яке гідне її. Тому докір чи звертання уваги може поєднуватися із заохоченням. Інколи треба бути максимально відвертим і чітким, але завжди шанувати гідність особи…

Винагородою за покаяння завжди має бути прощення. Беззастережне, безумовне, бо це не випробувальний термін. Бог прощає радо та всеціло: «Ходіть же й розсудимось, говорить Господь. Коли б гріхи ваші були, як багряниця, вони стануть білими, як сніг; коли б, мов кармазин, були червоні, стануть, як вовна» (Іс 1:18). Коли Бог прощає гріхи – Він їх забуває. Пророк Міхей каже: «Він знову змилосердиться над нами, розтопче наші беззаконня. Ти кинеш у глибінь моря всі гріхи їхні» (7:19). Господь бачить цінність кожної особи. Він думає про наше добро, а не про наші гріхи, для нього вони – сміття, непотріб, тому Він не опускається до такого примітивного рівня, щоб думати про речі, які не мають майбутнього…

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені ласку бути делікатним у спілкуванні з тими, які падають під тягарями гріхів, та бути великодушним у прощенні…

Contemplatio (споглядання)

Наша простота, справедливе, але тактовне поводження з людьми та щире прощення тих, які каються, зробить більше для утвердження Божого Царства, ніж усі разом взяті гарні повчання…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *