Lectio (читання)
«Першу книгу я написав, о Теофіле, про все, що Ісус робив та що навчав від початку 2. аж до дня, коли вознісся, давши Святим Духом накази апостолам, яких Собі вибрав. 3. Він показував їм Себе також у численних доказах живим після Своєї муки, з’являючись сорок день їм і розповідаючи про Боже Царство. 4. Тоді ж саме, як споживав хліб-сіль із ними, Він наказав їм Єрусалима не кидати, але чекати обітниці Отця, що її ви від Мене чули, 5. бо Йоан хрестив водою, ви ж будете хрещені по кількох цих днях Святим Духом. 6. Отож, зійшовшися, вони питали Його: “Господи, чи цього часу знову відбудуєш Ізраїлеві царство?” 7. Він відповів їм: “Не ваша справа знати час і пору, що їх Отець призначив у Своїй владі. 8. Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете Моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі”».
Коментар до тексту
Святий Лука завершує перший том своєї розповіді про Господа нашого Ісуса Христа описом Його вознесіння на небо (Лк 24:50–53; пор. Мк 16:19–20). Цією ж подією він розпочинає другий том, відомий під назвою «Діяння апостолів», у якому міститься унікальне свідоцтво про те, що відбулося з християнським рухом після вознесіння Ісуса (Дії 1:1–2). Книга Діянь – це розповідь про первісну Церкву. Зважаючи на багатство матеріалу, ця книга, найвірогідніше, вибіркова, написана з особливим наголосом на певних проблемах і питаннях. Уже через 30–40 років після смерті Ісуса в кожному великому місті Малої Азії, Греції та Італії була щонайменше одна християнська спільнота. Лука фізично не зміг би подати всієї інформації про унікальний розвиток ранньої Церкви, тому спростив і систематизував як географічні, так і біографічні відомості. Він згадує 32 країни, 54 міста і 9 середземноморських островів, простежує історію християнського руху від Єрусалима до Рима, куди прибув апостол Павло (шість етапів: Єрусалим, Юдея, Самарія, Мала Азія, Європа, Рим). У Діяннях згадано 95 різних людей, та лише декільком із них присвячена особлива увага. У перших трьох частинах книги домінує Петро (Ді 1–12) – тут ідеться здебільшого про місію серед євреїв (Єрусалим, Юдея, Самарія); у трьох наступних частинах (Ді 13–28) більше розповідається про Павла та його місію серед язичників (Мала Азія, Європа, Рим). З інших відомих персонажів у першій половині книги названі на імʼя лише Стефан і Филип, а в другій – Варнава та Яків, брат Ісуса. Важливо, що із цих шести лідерів ранньої Церкви тільки один (Петро) входив до числа первісних Дванадцятьох[1]. Святий Дух діяв з великою силою серед різних, часто маловідомих людей, які радо відповідали на Його запрошення та діяння.
Meditatio (розважання)
«Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете Моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі». Діяння апостолів – це розповідь, пронизана таємничою присутністю Ісуса. Лука багаторазово наголошує, що Ісус є Царем і Господом не в минулому, яке щораз більше віддаляється, а в живій і ясній реальності: Він – Особистість, Яку можна знати й любити, слухати і слухатися, і Вона продовжує діяти у світі. Хоча офіційно книга має назву «Діяння апостолів», її можна було б назвати «Діяння Ісуса», адже вона чітко засвідчує, що Ісус Христос учора й сьогодні Той Самий навіки (пор. Євр 13:7) та що Він є Емануїл (пор. Мт 1:23) – Бог, який перебуває з нами по всі дні аж до кінця віку (пор. Мт 28:20).
Отже, Діяння апостолів – це книга про Ісуса, у якій головна дійова особа – саме Ісус. Лука хоче, щоб ми зрозуміли дві речі, важливі для його книги і його бачення світу загалом. По-перше, в основі всього лежить Воскресіння Ісуса. Згідно з твердженням одного відомого екзегета, другий том Луки – Діяння − насправді можна читати як розлогий наративний аргумент про силу Воскресіння Ісуса[2]. Читаючи це свідчення, бачимо, що Ісус справді живий – у переміненому тілі розмовляє, ходить, їсть і п’є… Його перемінене тіло є початком нового Божого творіння; у новому ж творінні, як відомо з текстів на зразок Од 21 й Еф 1, небо і земля сходяться разом. Воскресле тіло Ісуса вважається початком тієї небесної реальності, яка добре почувається у фізичному світі (на землі), а також воно є початком преображення фізичного світу, для якого Божа обитель (небо) є справжньою домівкою[3].
Другий важливий акцент − сила та дія Святого Духа. Лука прагне показати дію Святого Духа, який перебуває в основі Церкви та супроводжує її ріст. Омиватися будуть уже не водою, а Святим Духом. І це оновлення створить із них уже не просто відновлений Ізраїль, який очікує царювання Бога (такі сподівання мало багато юдеїв), але нову людину, і тоді Бог запанує над усім світом, а люди пізнають Його панування у своїх серцях. Бог хоче зробити у всьому світі щось нове, і в орбіту цієї новизни Він залучає кожну дитину, кожну жінку, кожного чоловіка[4].
Проте Ісус попереджає, що не дає чіткого й готового розкладу всіх майбутніх подій. Учням не дано знати, у якій точці Божественного календаря вони перебувають. Та це не головне. Натяк на головне міститься у словах: «ви приймете силу … будете Моїми свідками і в Єрусалимі … і до краю землі»[5].
Oratio (молитва)
«На всю землю вийшло віщання їх і до кінців вселенної глаголи їх» (Пс 18:5)[6].
Contemplatio (споглядання)
Перші учні Ісуса були відкриті на силу Христового Воскресіння та дію Святого Духа. Ось тому вони радо проголошували Боже Слово всім людям з такою наснагою, що за кількадесят років християнство поширилося з Єрусалима (Ді 1:1–6:7) через Юдею та Самарію (Ді 6:8–9:31), Антохію (Ді 9:32–12:24), Малу Азію (Ді 12:25–16:5), Європу (Ді 16:6–19:20) і сягнуло Рима (Ді 19:21–28:31). Кожен із цих етапів росту Церкви Лука називає ростом Божого Слова (Ді 6:7; 9:31; 12:24; 16:5; 19:20; 28:30–31). У світлі цього виникає два прості запитання: чи ми так само, як і перші учні, відкриті на благодать Воскреслого та дію Святого Духа? що кожен із нас щоденно робить для поширення Слова та росту Церкви?
[1] B. M. Metzger. The New Testament. Its Background, Growth, and Content. Third Edition. Abingdon Press Nashville 2003, P. 196–202.
[2] L. T. Johnson. Living Jesus: learning the Heart of the Gospel, San Francisco, 1998, P. 167–168.
[3] N. T. Wright. Acts for Everyone. Part 1. Chapters 1−12, London SPCK 2008, P. 3–4.
[4] Там само. – С. 4.
[5] Там само. – С. 8.
[6] Цитовано за українським перекладом книги Псалмів із Септуаґінти, здійсненим Майстернею літургійних перекладів «Трипіснець».
Христос Воскрес! Дякую за науку!