Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа (Мт 2:1–12)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Коли Ісус народився у Вифлеємі Юдейськім за днів Ірода-царя, мудреці прийшли в Єрусалим зо Сходу 2. і спитали: “Де Цар Юдейський, що оце народився? Бо ми бачили Його зорю на сході і прийшли Йому поклонитися”. 3. Почувши це, цар Ірод стривожився і ввесь Єрусалим із ним. 4. Зібравши всіх первосвященників та книжників народних, він випитав у них, де Христос має народитися. 5. Вони йому сказали: “У Вифлеемі Юдейськім, бо так написано пророком: 6. І ти, Вифлеєме, земле Юди, нічим не менша між містами Юди, бо з тебе вийде вождь, що буде пасти Мій народ, Ізраїля”. 7. Тоді Ірод, покликавши тайкома мудреців, випитав у них пильно про час, коли зоря з’явилась, 8. і відіслав їх у Вифлеем, кажучи: “Ідіть та розпитайтесь пильно про Дитя, і коли знайдете, сповістіть мені, щоб я теж пішов Йому вклонитись”. 9. Вислухали вони царя і пустилися в дорогу. І ось зоря, що її бачили на сході, ішла перед ними, аж поки не підійшла й не стала зверху, де було Дитятко. 10. Побачивши зорю, зраділи радістю вельми великою. 11. Увійшли до хати й побачили Дитятко з Марією, Матір’ю Його, і, впавши ниць, поклонились Йому; потім відкрили свої скарби й піднесли Йому дари: золото, ладан і миро. 12. І попереджені уві сні до Ірода не завертати, пустились іншою дорогою у край свій».

Коментар до тексту

У цій розповіді Матей запрошує своїх читачів до особистого вибору / рішення, протиставляючи поведінку головних дійових осіб євангельської драми: поганські астрологи поклоняються Ісусові, а правитель Ізраїлю шукає Його смерті, єрусалимська релігійна еліта – предтечі опонентів читачів Матея – приймають Ісуса як щось само собою зрозуміле, без належного здивування й подяки, і не виявляють до Нього ніякого зацікавлення, не кажучи вже про повагу.

Євангелист хоче, щоб ми відкрили для себе дуже важливий факт: Бог надзвичайно зацікавлений у місії серед язичників (різних родів та різних часів). Бог, Який розшукував слуг серед поганського Заходу, наприклад, римського центуріона (Мт 8:5–13), перед тим знайшов Своїх слуг на Сході (Мт 2:1; пор. Іс 2:6) − мудреців (див. Мт 8:11).

Meditatio (розважання)

«Коли Ісус народився у Вифлеємі Юдейськім за днів Ірода-царя, мудреці прийшли в Єрусалим зо Сходу 2. і спитали: “Де Цар Юдейський, що оце народився? Бо ми бачили Його зорю на сході і прийшли Йому поклонитися”». Опис мудреців, яких Бог веде за допомогою надприродного знамення, нагадує про те, як Бог вів Свій народ через пустиню у хмарному та вогняному стовпах (Вих 13:21–22). Тепер Бог провадить язичників до Світла − Його Сина. Вісім століть перед цією подією пророк Амос сказав: «Чи ж ви мені не як кушіїв діти, о діти Ізраїлю, – слово Господнє? Чи ж я Ізраїля не вивів із Єгипетського краю і філістимлян із Кафтору та арамійців із Кіру?» (Ам 9:7). Усі люди на землі − діти одного Бога. Він «прийшов шукати і спасти те, що загинуло» (Лк 19:10), «втерти кожну сльозу з очей їхніх» (Одкр 21:4) та бути «усім в усьому» (1 Кор 15:28)…

Мудреці дуже зраділи, коли побачили зорю. Ці язичники старанно шукали Христа. Ірод планував Його вбити, священники залишалися байдужими, книжники, які знали, де народиться Месія, на цю подію просто не відреагували. Позаяк пізніше спадкоємці цих єрусалимських провідників будуть вимагати розправи над Ісусом, то Матей, можливо, хотів показати, яка тонка межа відділяє байдужість до Ісуса від співучасті в Його розп’ятті. Народ у Єрусалимі був стривожений. Таке різне ставлення було передвістям того, як прийняли Месію в Ізраїлі та як Його приймають до сьогодні…

Мудреці принесли Ісусові дари: золото – символ божества і слави, воно свідчить про сліпучу досконалість Божественної особи Ісуса; ладан – це натирання, косметичний засіб, який вказує на аромат життя безгрішної досконалості; смирна – гірка трава, вона передвіщає страждання, які перетерпить Ісус, коли візьме на Себе гріхи світу. Ісая передбачив, що язичники прийдуть до Месії з дарами, але згадав тільки золото й ладан (пор. Іс 60:3–7), позаяк говорив про Його Другий прихід у силі і славі. Тоді не буде смирни, тому що Він уже не буде страждати. Матей згадує про смирну, бо має на увазі Перший прихід Христа.

Сьогодні можемо дати Богові тільки те, чого Він Сам бажає, – своє серце (пор. Прип 23:26), щоб Він учинив нас Своїм храмом (пор. 1 Кор 3:16–17) та обдарував повнотою життя (пор. Йо 10:10)…

У сні мудреці отримали одкровення від Бога, щоб не повертатися до Ірода, тому слухняно повернулися додому іншою дорогою. Той, хто по-справжньому зустрівся з Христом, ніколи не повертається до свого попереднього життя тією самою дорогою. У нашому житті є зустрічі, які розділяють наше життя на «життя до» та «життя після».

Oratio (молитва)

Ісусе, дякую Тобі за те, що Ти прийшов по мене…

Contemplatio (споглядання)

У часі цьогорічного празника Різдва євангелисти запрошують нас відважно пуститися в дорогу, щоб зустрітися з Воплоченим Богом – Ісусом Христом, Який є Хлібом життя (Йо 6:35), Світлом для світу (Йо 8:12), Дверима для овець (Йо 10:7), Добрим пастирем (Йо 10:11), Воскресінням і Життям (Йо 11:25), Дорогою, Правдою і Життям (Йо 14:6), а також Виноградиною, з Якої ми, як галузки, можемо черпати соки життя (Йо 15:1, 5).