Тиждень після неділі митаря і фарисея. Субота. Перебувати у силі Ісуса (2 Тим 3:1–9)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Знай, що за останніх днів настануть скрутні часи, 2. бо люди будуть самолюби, грошолюби, зарозумілі, горді, наклепники, батькам непокірні, невдячні, безбожні, 3. без любови, непримирливі, осудливі, розбещені, жорстокі, недобролюбні, 4. зрадники, нахабні, бундючні, більше розкошолюбні, ніж боголюбні, 5. – мають бо сповид побожности, сили ж її зреклися. І тих цурайся! 6. Бо то з таких походять ті, що влазять у доми і зводять жіноцтво, обтяжене гріхами, яке дається на повіддя різним пристрастям, 7. навчається ніби ввесь час, а ніколи дійти не може до зрозуміння правди. 8. Як Янній та Ямврій противились були Мойсеєві, так ці противляться правді – люди зіпсованого розуму та невипробувані у вірі. 9. Але вони не підуть далі, бо їхнє безумство всім стане явним, як і отих було».

Коментар до тексту[1]

Цей уривок містить перестороги проти лжевчителів. У вв. 2–4 св. Павло наводить перелік пороків для того, щоб створити контраст між егоїстичною та корозійною поведінкою лжевчителів та поводженням, якого очікують від справжніх учнів Ісуса. Під «останніми днями» (в. 1) мається на увазі період часу від Воскресіння Ісуса до Його Парусії (Другого приходу) – уже християни апостольської доби вірили, що вони живуть в останніх часах (1 Кор 10:11; 1 Пт 1:20; Євр 1:2). Пороки лжевчителів є причиною їхньої бутафорної побожності (в. 5). Під «жіноцтвом, обтяженим гріхами», св. Павло має на увазі молодих вдів, які для того, щоб якось заглушити відчуття вини за свої минулі гріхи, піддавалися навчанню лжевчителів і платили їм за це великі гроші, – таке навчання суперечило Писанню, яке єдине дарує мудрість для спасіння (вв. 6–7). Апостол прирівнює лжевчителів до магів Яннія та Ямврія (в. 8 – про їхні імена довідуємося з позабіблійної єврейської традиції), які опонували Мойсеєві й пробували повторити його чудеса перед фараоном (Вих 7:8–22). Так само, як і ці єгипетські маги-ворохобники, лжевчителі нездатні на справжній духовний поступ і будуть посоромлені (в. 9).

Meditatio (розважання)

«Мають бо сповид побожности, сили ж її зреклися». Цей вірш відіграє особливу роль у цьому уривку. Твердження, яке міститься в ньому, вказує на те, що люди, які тільки виглядають побожними, насправді сповнені пороків, наведених у вв. 2–4. Тому плоди життя людей, які живуть пороками, можна побачити у вв. 6–9. Якщо немає доброї основи, то не може бути й доброї будови. Якщо пороки та пристрасті наповнюють усе життя людини, то природно, що в такому житті не буде миру, радості та справжньої любові. Ніщо минуще, безвартісне й гидке не може породити вічне і прекрасне.

Лжевчителі та особи, які живуть у пороках, на думку Павла, «зреклися сили побожності». У цьому посланні грецьке поняття «δύναμις / dynamis / сила» позначує здатність виконувати служіння Євангелія, яке Господь доручив Тимотеєві через Павла, посеред труднощів та викликів життя (2 Тим 1:7–11; пор. 1 Кор 4:20). У перших трьох Євангеліях Нового Завіту термін «δύναμις / dynamis / сила» найчастіше вживається на означення чудес Ісуса. У Діяннях апостолів ідеться про силу Святого Духа, яка має зійти на апостолів (Ді 1:8). У Рим 1:16 Павло згадує про Божу силу, яка виявляється у спасінні та допомагає віруючим жити християнським життям.

Наприкінці Нагірної проповіді Ісус навчає: «Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині – вовки хижі. 16. Ви пізнаєте їх за плодами їхніми; хіба збирають виноград з тернини або з будяків смокви? 17. Так кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе дерево – плоди погані. 18. Не може добре дерево приносити плодів поганих, ані лихе дерево плодів добрих. 19. Усяке дерево, що не родить доброго плоду, рубають і в вогонь кидають. 20. За їхніми плодами, отже, пізнаєте їх. 21. Не кожний, хто промовляє до Мене: Господи, Господи! – увійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця Мого, що на небі. 22. Багато Мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не Твоїм ім’ям пророкували? Хіба не Твоїм ім’ям бісів виганяли? Хіба не Твоїм ім’ям силу чудес творили? 23. І тоді Я їм заявлю: Я вас не знав ніколи! Відійдіте від Мене, ви, що чините беззаконня!» (Мт 7:15–23).

У Євангелії від Матея Ісус знову наголошує на цій надважливій темі: «Виплекайте дерево добре, то й плід його добрий, а посадіть дерево погане, то й плід його поганий. Бо дерево пізнається з плоду. 34. Гадюче поріддя, як можете ви говорити слова добрі, злі бувши? З повноти бо серця уста промовляють. 35. Добра людина з доброго скарбу добро виносить, лиха ж з лихого скарбу лихе виносить» (Мт 12:33–35).

Oratio (молитва)

«Сила моя й пісня моя – Господь, Він став моїм спасінням» (Пс 118:14).

Contemplatio (споглядання)

Християнство є свідченням про невимовну Божу любов, яка найповнішою мірою явлена в жертві Ісуса на Хресті. Це також сила нового преображуючого життя. Християнство не може бути вдаваним, театральним чи бутафорним. Певний стиль життя або є християнським, або не є. Усвідомлення цього основоположного факту розвіює туман ілюзій та імітацій, який деякі ділки використовують для свого зиску; такий туман завдає великого дискомфорту, а навіть викликає відразу в тих, які шукають автентичного життя у Бозі – життя, яке має вічний вимір.

---

[1] Деякі думки в коментарі до тексту та розважанні основані на J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. 2 Tim 3:1–9.