Lectio (читання)
«Отож тепер, діти Мої, слухайте Мене: | щасливі тії, що дороги Мої пильнують! 33. Слухайте науки й будьте мудрі, | не гордуйте нею. 34. Щасливий чоловік, що Мене слухає, | що день у день біля дверей Моїх чуває, | біля Моїх одвірків стоїть на сторожі! 35. Бо хто Мене знаходить, той життя знаходить | і осягає від Господа ласку. 36. Кому ж Мене бракує, той свою душу кривдить; | усі мої ненависники смерть полюбляють. 9:1. Мудрість Собі будинок збудувала | й витесала сім стовпів до нього. 2. Забила Свої жертви, вина Свого налила | і стіл Свій теж приготувала. 3. Послала Своїх служниць, щоб оповістити | по щонайвищих закутках у місті: 4. Хто простодушний, нехай сюди заверне, | безумному ж Вона сказала: 5. “Ходіте Мій хліб їжте | і вино, що Я приготувала, пийте; 6. киньте безумство – і житимете, | ходіть дорогою розуму”. 7. Хто хоче кепкуна наставляти, напитає собі неславу, | а сором – хто докоряє грішникові. 8. Не докоряй кепкунові, а то він тебе зненавидить; | докоряй мудрому – він тебе полюбить. 9. Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим; | навчи праведника, і він знання побільшить. 10. Початок мудрости – острах Господній; | спізнання Всесвятого – розум. 11. Бо Мною продовжиться вік твій, | роки життя твого причиняться».
Коментар до тексту
У декількох уривках книги Приповідок Мудрість персоніфікована (1:20 – 33; 3:13–20; 8:1–36), тобто зображена так, що має риси реальної особи. У першій частині цього уривку, який слугує завершальним заохоченням для цілої 8-ї глави, Мудрість закликає шукати благословення в Її наслідуванні (Прип 8:32–36). Наступна глава (Прип 9) присвячена темі вибору між Мудрістю (вв. 1–6) та глупотою (вв. 13–18), а поміж цим вміщено повчання більш загального характеру (вв. 7–12). Межі нашого уривку обрамлені текстом двох перших частин цієї глави. Вірші 1–6 представляють Мудрість в образі багатої та доброчесної господині палацу, до якого Вона запрошує Своїх учнів на розкішний бенкет. Вишукані наїдки на цьому святкуванні символізують піднесене вчення та благородні чесноти Мудрості, наявні в Божественному Законі, який Мудрість закликає виконувати. Коментатори книги підкреслюють, що сім стовпів Мудрості мають дуже глибоке значення: первісно вони означали повноту та досконалість, а також сім збірок приповідок, які творять книгу Приповідок; у контексті цілої Біблії вказують на сім дарів Святого Духа та сім Святих Тайн. Плодом Мудрості є життя в найглибшому значенні цього слова (вв. 4–6). Наступні вірші, які завершують читання дня (вв. 7–11), містять короткі афоризми та поради, які закликають до пошуку Мудрості та нехтування насмішниками й нечестивими, які не приймають мудрого навчання[1].
Meditatio (розважання)
«Початок мудрости – острах Господній; | спізнання Всесвятого – розум». Подібну фразу, яка є центральною для богослов’я Приповідок, подибуємо на самому початку книги: «Острах Господній – початок мудрости, | безумні мудрістю й навчанням нехтують» (Прип 1:7). У Прип 9:10 острах Господній – трепет та благоговіння перед Богом (пор. Йов 1:1, 8; 2:3; Проп 12:13) – провадить до бажання пізнати Бога своїм розумом. У Прип 1:7 наголошується, що відсутність трепету та благоговіння перед Богом, а також небажання навчання й пізнання є ознакою безумства. Псалмопівець каже, що наслідком такого безумства є заперечення існування Бога взагалі: «Безумний каже у своїм серці: “Немає Бога”» (Пс 53:2).
Без розуміння вислову «острах Господній» складно осягнути богослов’я книги Приповідок, позаяк він – початок в осягненні мудрості та знання (1:7; 2:5; 9:10). У цій книзі його вжито 14 разів (1:7; 1:29; 2:5; 8:13; 9:10; 10:27; 14:26; 14:27; 15:16; 15:33; 16:6; 19:23; 22:4; 23:17), він синонімічний до вислову «боятися Бога», притаманного й іншим книгам літератури мудрості (Йов 1:1; Проп 12:13). Він інтегрує книгу Приповідок зі стрижневими книгами Старого Завіту (Втор 6:5; Іс Нав 24:14; Іс 29:13), а вжиток поняття «Господь» пов’язує його з Божими Союзами з Ізраїлем (Бут 12:8; Вих 3:15; 6:2–8). Підкорення Божій волі випливає з довіри до факту, Ким є Бог у Писанні, а мудрість і знання народжуються із живих стосунків з Богом[2].
Острах Господній часто виникає у відповідь на Божу святість – інакшість (Вих 3:5–6; Іс 8:13) та велич (Втор 7:21; Пс 99:3), а також через Його могутні діяння (Вих 15:11), як-от як вихід з Єгипту (Вих 14:30–31). Острах Господній іде поряд із послухом (Бут 22:12), зберіганням Його заповідей (Втор 5:29; 8:6; 10:12–13), підкоренням Його Законові (Втор 4:10; 14:23; 17:19; 31:12–13) та відповідальними соціальними стосунками, що на практиці означає не кривдити ближніх (Лев 25:17), не ображати глухих і сліпих (Лев 19:14), шанувати старших (Лев 19:32), не брати відсотків із ближніх (Лев 25:36), бути лагідним із зубожілими та слугами (Лев 25:39–43). У кожному з наведених прикладів поряд із чеснотою згадується острах Господній. Інші біблійні тексти пов’язують його з відданістю та вірністю Богові (2 Хр 19:6; пор. також Іс Нав 24:14–15; 2 Цар 17:35–39)[3].
Oratio (молитва)
«Початок мудрости – острах Господній; добрий розум у всіх тих, що його плекають; хвала його стоїть по віки вічні» (Пс 111:10).
Contemplatio (споглядання)
Всемогутній Бог в Ісусі Христі приходить до людини, щоб запросити її до єдності із Собою – до пізнання, росту та примноження мудрості. У притчі про весільний бенкет Воплочена Мудрість – Ісус, як і Мудрість із книги Приповідок, запрошує кожну людину на щедре святкування, особливу зустріч Бога і людини (Мт 22:1–14), запрошує до споживання з Дерева Життя (пор. Бут 2:9; 3:24; Од 22:2, 14). Щодня ми приймаємо або відкидаємо це запрошення, пізнаємо Мудрість або відкидаємо Її, обираємо дорогу життя або стаємо на дорогу смерті…
[1] Коментар до тексту оснований на: R. A. Dyson S. J. Proverbs. In B. Orchard, E. F. Sutcliffe (Eds.), A Catholic Commentary on Holy Scripture. Toronto. New York. Edinburgh: Thomas Nelson 1953, P. 479–480; The Navarre Bible. Wisdom Books. With a commentary by members of the Faculty of Theology of the University of Navarre. Dublin: Four Courts Press, New York: Scepter Publishers 2004, P. 192–194.
[2] J. C. Kuo. Book of Proverbs. In J. D. Barry, D. Bomar, D. R. Brown, R. Klippenstein, D. Mangum, C. Sinclair Wolcott, … W. Widder (Eds.), The Lexham Bible Dictionary. Bellingham, WA: Lexham Press 2016 (Electronic edition Logos 9).
[3] M. Custis. Fearing God in the Old Testament. In J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016.
Дуже дякую
???
Слава Ісусу Христу! Дякую Вам за дуже гарні роздуми! ?