Третій тиждень Великого посту. Середа. Уникати доріг, які ведуть до смерті (Прип 9:12–18)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Коли ти мудрий, мудрий для себе; | коли ж насмішник, сам один нестимеш наслідки того. 13. Дурнота − пустотлива, | недбала, не відає нічого. 14. Сидить біля дверей свого будинку, | на троні, на висотах у місті, 15. щоб кликати перехожих, | що дорогою собі простують. 16. Хто невіглас, нехай сюди заверне, | а безумному вона каже: 17. “Вода украдена солодка, | і смачний хліб схований!” 18. А він і не знає, що там тіні | і що її гості в самій глибині Шеолу».

Коментар до тексту

Цей уривок − частина глави (Прип 9), у якій розповідається про два бенкети: на перший запрошує Мудрість (вв. 1–6), а на другий – дурнота (вв. 13–18). Поміж цим Мудрість порівнює реакцію насмішників та мудрих на докір і навчання (вв. 7–12). Читання цього дня починається підсумком порівняння двох типів людей – мудрих і насмішників (в. 12), а тоді йде опис того, як дурнота готує бенкет і галасливо та нав’язливо запрошує на нього всіх, які проходять повз (вв. 13–18). Цей опис підкреслено контрастує з бенкетом Мудрості, і наслідки участі в обох бенкетах також дуже різні. Хто бере участь у бенкеті Мудрості, житиме й ходитиме дорогою розуму (в. 6). Натомість дурнота, яка не відає нічого, може запровадити тільки в глибини Шеолу – царство мертвих (в. 18).

Meditatio (розважання)[1]

«А він і не знає, що там тіні | і що її гості в самій глибині Шеолу». Перша і найбільша проблема нерозумних полягає в тому, що вони не мають найважливішого знання, яке веде до життя, – мудрості. Без неї люди дають себе звести всіляким дурням та особам, які опановані пристрастями і спрямовують їхнє життя до погибелі. Якщо хтось піддається на спокуси чужої жінки, наприклад, тоді кінець такого життя − тотальна  руїна: «Ноги її низходять до смерти, | кроки її простують до Шеолу» (Прип 5:5); «Дім її – дорога до Шеолу, | вона веде вниз до покоїв смерти» (Прип 7:27).

У книзі Приповідок неодноразово подибуємо опис численних благословень для мудрих, праведних та вірних Богові – часто вони успадковують довге життя й багато в чому мають успіх (3:4; 10:2, 27; 12:28; 16:22), а нечестиві зазнають погибелі (10:30; 11:19). Та ці твердження є тільки загальними принципами, а не обіцянками, й описують ідеальний стан речей у перспективі вічності. Тому часто успіх і невдачі можна повʼязувати і з природними наслідками. Мудрі (17:27; 19:2) уникають неприємностей, виявляючи обережність і стриманість, а нерозважність дурня призводить до проблем (14:16; 18:6). Ліниве ставлення млявого веде до меншого успіху, ніж працьовитість мудрої людини (6:9–11; 10:4; 12:27; 13:4; 21:25).

Якщо деякі прислів’я показують, як мудрі та праведні користуються багатством (8:18; 13:22; 14:24), інші також зображують безбожних заможними (16:8, 16:19; 28:6). Загалом у книзі Приповідок наголошуються на тому, що мудрість і праведність завжди кращі за багатство (17:1; 19:22; 22:1). Благословення, приписані мудрим і праведним у Приповідках, не завжди є гарантією, що всі добра ми неодмінно отримаємо в цьому житті. Як показують інші приклади з літератури мудрості, часом праведники страждають, а злі процвітають (Йов 12:6; Проп 7:15).

Oratio (молитва)

«Бо не покинеш душі моєї в Шеолі й не даси Твоєму побожному уздріти зітління. 11. Ти мені стежку життя покажеш, повноту радощів, що в Тебе; блаженство по Твоїй правиці вічне» (Пс 16:10–11).

Contemplatio (споглядання)

Святе місце порожнім не буває, як і немає статики в духовному житті – людина або зростає у знанні та мудрості, або деградує. Люди, які не мають мудрості й знання, часто дають себе звести всіляким нечестивцям (Прип 7:21–23). Тут дуже важливо розуміти значення єврейського поняття «דַּעַת / da’at», яке українською можна перекласти «знання, розуміння, досвід». Коли якась особа має знання (Прип 10:14; 18:15), тобто досвід пізнання Бога, досвід зустрічі з Ним, перебуває у стосунках із Ним, тоді вона потрохи примножує мудрість, яка так само, як і знання, походить від Бога (Прип 1:7; 2:6). Мудрість також здобувається за допомогою навчання та дисципліни (Прип 12:1;19:25; 21:11). Людина, яка володіє знаннями, виявляє стриманість і досвідчує успіх (Прип 4:4–5; 11:9; 17:27; 19:2; Проп 7:12).


[1] Розважання та запрошення до споглядання тексту основані на J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Prov 1:4; 3:2; 9:18.

6 коментарів до “Третій тиждень Великого посту. Середа. Уникати доріг, які ведуть до смерті (Прип 9:12–18)”

  1. Слава Ісусу Христу!!!
    Гарно дякую отче Юрію за цікаві коментарі до книги Приповідок!
    З задоволенням читаю ваші пояснення щодо Мудрості, що є Божим даром для людини, яка вже від давніх часів вміла цінувати і жити Мудрою порадою!!!
    Господнього вам надхнення у вашій богословській праці!!!
    З великою повагою до вас!!!!

Залишити відповідь до Михаїл Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.