Світла субота. Вияв Божої вірності (Ді 3:11–16)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Тому ж, що він тримався Петра та Йоана, увесь народ здивований прибіг до них у притвор, званий Соломоновим. 12. Побачивши це, Петро промовив до народу: “Мужі ізраїльські! Чому дивуєтеся з цього? Чому ви дивитесь на нас, немовби ми вчинили власною силою і (нашим) благочестям те, що оцей ходить? 13. Бог Авраама, Ісаака і Якова, Бог отців наших, прославив Слугу Свого Ісуса, що Його ви видали й відреклися перед Пилатом, коли цей присудив Його пустити; 14. ви ж Святого і Праведного зреклися і просили, щоб вам помилувано чоловіка душогубця, 15. а Творця життя вбили, Якого Бог воскресив з мертвих, чому ми свідки. 16. І через віру в Його ім’я оцього, що ви бачите і знаєте, Його ім’я закріпилось, і віра, що через Нього, дала йому повне видужання перед усіма вами”».

Коментар до тексту[1]

У цьому уривку апостол Петро пояснює народові значення зцілення чоловіка, який був «кривий від лона матері своєї» (Ді 3:1–8). Це зцілення є одним із багатьох проголошених Церквою доказів того, що Ісус, Який воскрес із мертвих, є Господом і Царем, істинним Месією Ізраїлю. Колишній рибалка наголошує саме на силі та владі Ісуса, а не якихось надприродних здібностях апостолів. У цьому чудесному зціленні можна побачити ще одне підтвердження Божої вірності Ізраїлеві, яка найповнішою мірою виявляється у Страстях та Воскресінні Ісуса – Страждаючого Господнього Слуги. Проте Ісус є не тільки Господнім Слугою, Він також «ἀρχηγός / arhegos» – дослівно «князь, правитель, джерело, той, який щось починає» (в. 15). Ісус є Господом життя й Тим, Хто відновлює це життя. Апостоли, натомість, є радісними свідками Воскреслого Ісуса, які закликають людей до віри, яка може дарувати їм видужання, подібне до того, яке досвідчив кривий чоловік.

Meditatio (розважання)

«Бог Авраама, Ісаака і Якова, Бог отців наших, прославив Слугу Свого Ісуса, що Його ви видали й відреклися перед Пилатом, коли цей присудив Його пустити». Ця фраза відлунює до Божих обітниць Авраамові та Його повсякчасної вірності Ізраїлеві – зробити Ізраїль великим народом, а через нього благословити весь світ: «Господь сказав до Аврама: “Вийди із землі твоєї, із твоєї рідні, і з дому батька твого в край, що його Я тобі покажу. 2. А Я виведу з тебе великий народ і поблагословлю тебе; та й зроблю великим твоє ім’я, а ти станеш благословенням. 3. Благословитиму тих, що тебе благословляють, і проклинатиму того, хто тебе проклинає. Тобою всі племена землі благословлятимуться”» (Бут 12:1–3); «“Я – Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака, Бог Якова”. І закрив Мойсей лице своє, боявся-бо дивитися на Бога» (Вих 3:6); «А коли вже був час приносити вечірню жертву, приступив пророк Ілля і сказав: “Господи, Боже Авраама, Ісаака та Ізраїля! Покажи сьогодні, що Ти – Бог в Ізраїлі, що я – Твій слуга і що я вчинив це все за Твоїм велінням”» (1 Цар 18:36).

Незважаючи на гріхи людства, а потім і народу Ізраїлю, якому Господь об’явився, дав Закон і уклав Союз, Бог завжди залишався вірним і не відрікся від тих, які постійно відрікалися від Нього та впадали в ідолопоклонство й інші численні гріхи, а вкінці ще й зреклися Його Єдинородного Сина й через Пилата видали Його на розп’яття (Мт 20:19; Лк 23:1).

Петро каже, що, незважаючи на відречення народу Ізраїлю, на цю чергову страшну зраду Бога людьми, Він усе-таки прославив Слугу Свого Ісуса. На означення слуги апостол вживає термін «παῖς / pais», яким послуговується грецький переклад Старого Завіту (Септуагінта – LXX) для окреслення Страждаючого Слуги Господнього, Який сповнює Божу волю через Страсті та Воскресіння (Іс 52:13 – 53:12). Укінці Слуга Господній царює (Іс 53:12). Завдяки Його Смерті Бог прощає гріхи Ізраїлеві. Через перемогу Слуги над смертю Він відновлює народ духовно (Іс 53:10–12) та фізично (Іс 54:1–3). Відповідаючи вірою на Божу вірність, ми уможливлюємо нашу віднову у всіх площинах. Саме тому Бог і є вірний, бо хоче для нас кращого життя – нам просто треба в це повірити й дозволити Йому діяти.

Oratio (молитва)

«Царство Твоє – всіх віків царство, і влада Твоя – по всі роди й роди. Вірний Господь у всіх Своїх глаголах, Святий у всіх Своїх творіннях» (Пс 145:13).

Contemplatio (споглядання)

Божа вірність має велику ціну – Кров і Смерть Його Єдинородного Сина. Щоб ця Кров могла очистити нас від усякої скверни, ми повинні навчитися відповідати Богові вірою та наверненням життя. Тільки у постійному наверненні й покаянні Божа вірність і благодать виведуть нас із тісняви життя до нових горизонтів – реалізації Його незмінних планів стосовно щастя кожної людини.

---

[1] Коментар до тексту та розважання основані на J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Acts 3:11–16.