Lectio (читання)
«Ти ж, чоловіче Божий, утікай від цього. Шукай праведности, побожности, віри, любови, терпеливости, лагідности. 12. Змагайся добрим змагом віри, старайся осягнути життя вічне, до якого ти покликаний і за яке був склав гарне визнання віри перед багатьма свідками. 13. Благаю тебе перед Богом, Який усе оживлює, і перед Христом Ісусом, Який при Понтійському Пилаті склав добре визнання, 14. щоб ти зберігав заповідь без плями, без догани аж до появи Господа нашого Ісуса Христа, 15. яку свого часу з’явить блаженний і єдиний Володар, Цар царів і Владика владик; 16. єдиний, що безсмертя має, що в світлі живе неприступнім, Якого ніхто з людей не бачив, ані бачити не може. Йому честь і влада вічна! Амінь».
Коментар до тексту
Після критики лжевчителів (1 Тим 6:3–10) св. Павло заохочує свого учня Тимотея, якого він поставив єпископом в Ефесі, до життя за прикладом Господа нашого Ісуса Христа. Служіння Тимотея вимагає цілковитої посвяти Богові та бездоганного свідчення Христа (вв. 11–14). Це служіння має випливати з постійної готовності до Парусії – Другого славного приходу Христа, який Бог обʼявить у тільки Йому відомий час (вв. 15–16).
Meditatio (розважання)[1]
«Ти ж, чоловіче Божий, утікай від цього. Шукай праведности, побожности, віри, любови, терпеливости, лагідности». Звертаючись до Тимотея словами «чоловіче Божий», св. Павло протиставляє його тим, «що хочуть багатіти, впадають у спокусу та в тенета, і в безліч бажань безглуздих та шкідливих, що штовхають людей у прірву та погибель» (1 Тим 6:9), – вони потрапили в пастку похотей, якими живуть та яким служать. У Своїй Нагірній проповіді Ісус сказав: «Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити й мамоні» (Мт 6:24; пор. Лк 16:13).
Тимотей належить Богові і служить Йому. Грецьке поняття «ἄνθρωπος / antropos» – дослівно «людина», яке лежить в основі перекладу «чоловіче», не стосується Тимотея як чоловіка на відміну від жінки, але вказує на звертання до нього як до людини, що відрізняється від Бога, його власника та господаря. Наприклад, про Мойсея сказано: «А ось благословення, яким Мойсей, чоловік Божий, поблагословив синів Ізраїлю перед своєю смертю» (Втор 33:1; пор. також Іс Нав 14:6).
Як Божий чоловік, Тимотей покликаний не просто боротися з усіма богопротивними речами – він повинен від них утікати. Цей заклик вказує не тільки на радикальність, потрібну в боротьбі зі спокусами, але й абсолютно протилежний світ, до якого постійно має стреміти Тимотей. Приклад тих речей, від яких треба утікати, наведено вище у цитаті з 1 Тим 6:9. Павло дуже чітко пояснює корінь бажання багатіти, а також усього, що з цим пов’язано: «Бо корінь усього лиха – грошолюбство, до якого деякі вдавшися, від віри відбились і прошили себе численними болями» (1 Тим 6:10). Тому апостол закликає свого молодого товариша інтенсивно рухатися в протилежному напрямку – шукати «праведности, побожности, віри, любови, терпеливости, лагідности». Св. Павло переконаний, що прагнення таких чеснот щораз більше уподібнюватиме Тимотея до Христа.
Oratio (молитва)
«Коли на небеса спогляну, твір Твоїх пальців, на місяць та на зорі, що створив Єси, 5. то що той чоловік, що згадуєш про нього, або людська істота, що про неї дбаєш. 6. Мало чим зменшив Єси його від ангелів, славою й честю увінчав його» (Пс 8: 4–6).
Contemplatio (споглядання)
Спокуси вимагають утечі, чесноти – пошуку і стремління. Що стосується чеснот, то праведність (правильна поведінка щодо Бога і ближніх) виникає з побожності (практика справжнього духовного життя). Побожність постає з віри (постійної віри в Ісуса Христа). Віра є чинна любов’ю (Гал 5:6). А терпеливість (у труднощах, особливо переслідуваннях, які часто не залишають нічого, крім їжі та одягу) поступово виробляється лагідною вдачею.
[1] Розважання та запрошення до споглядання основані на R. H. Gundry. Commentary on the New Testament. Verse-by-Verse Explanations with a Literal Translation. Hendrickson Publishers 2010, P. 846–847.
Дуже дякую
Христос народився! Дякую! ?
Дякую