Шостий тиждень Великого посту. Четвер. Проблема, про яку воліють мовчати (Прип 23:15–24:5)

Час прочитання: 8 хвилин

Lectio (читання)

«Мій сину! Як серце твоє мудре, | то й моє серце теж буде радіти, 16. і моє нутро буде веселитись, | коли уста твої казатимуть праві речі. 17. Нехай твоє серце грішникам не заздрить, | але будь у Господнім страсі повсякденно, 18. бо будучина існує напевне, | і твоя надія не буде марна. 19. Слухай, сину мій, і будь мудрий, | справляй серце твоє на путь (праву). 20. Не бувай з тими, що впиваються вином, | ані між тими, що обжираються м’ясом, 21. бо п’яниці й ненажери зубожіють, | а довге спання їх вбирає у лахи. 22. Слухай батька, що породив тебе, | не зневажай матері, коли вона старенька. 23. Придбай правду й не продавай її | – мудрість, навчання й розум. 24. Праведного батько веселитиметься вельми, | і хто мудрого породив, буде ним радіти. 25. Нехай радіють батько твій і мати, | нехай веселиться та, що тебе породила. 26. Дай мені, сину, твоє серце, | і твої очі нехай доріг моїх пильнують, 27. бо блудниця – то глибока яма, | вузька криниця – чужинка. 28. Неначе харцизяка, вона засідає | і між людьми зрадників множить. 29. У кого: “Ой”, у кого: “Ой, леле”? | У кого сварка, у кого скарги? | У кого рани без причини? | У кого очі червоні? 30. У тих, що при вині засиджуються довго, | у тих, що ходять смакувати вино пахуче. 31. Не приглядайся до вина, яке воно червоне, | як гарно світиться у кубку, | як лагідненько ллється. 32. Потім воно вкусить, як гадина, | утне, немов зміюка. 33. Тобі ввижатимуться дивні речі, | серце твоє буде дурниці говорити, 34. і будеш немов той, що дрімає серед моря, | або як той, що вгорі лежить на щоглі. 35. “Били мене, та мене не боліло, | товкли мене, та не знав я нічого. | Коли ж я прокинусь? | Я буду знов того шукати!” 24:1. Злим людям не завидуй, | ані бажай їхнього товариства, 2. бо серце їхнє міркує про насильство, | їхні уста говорять лише лихо. 3. Дім мудрістю будують | і розумом його скріплюють, 4. знанням сповнюються комори. | усяким дорогим і красним майном. 5. Мудрий чоловік потужний, | муж знання збільшує силу».

Коментар до тексту

Цей уривок − частина більшої збірки, яку часто називають «Тридцять висловів мудреців» (22:17–24:22), тому приповідки у ній належать різним особам, а не якомусь одному авторові. Особливість цих приповідок полягає в тому, що часто декілька висловів об’єднуються однією темою. Видається, що їхні автори послуговувалися прикладами позабіблійної стародавньої мудрості Близького Сходу головно для структури тексту, а інколи і для змісту менших збірок. Найбільша відмінність між мудрістю стародавнього Близького Сходу та єврейською мудрістю в тому, що біблійні автори завжди починають осмислення теми мудрості з остраху Господнього (Прип 1:7). У вв. 15–16 приповідки заохочують сина навчатися мудрості, щоб зробити щасливими своїх батьків (пор. 10:1). Наступні вірші (17–18) містять пересторогу не заздрити нечестивим, натомість заохочують праведних дивитися в майбутнє. У короткочасній перспективі нечестиві часто можуть бути успішними, але цим не варто захоплюватися. Загалом ці приповідки нагадують тему Пс 73, де псалмопівець бачить успіх нечестивих (Пс 73:2–3), але утверджується в довірі до Бога, коли зауважує їхню долю (Пс 73:16–17) та остаточне руйнування (Пс 73:27). Далі у вв. 19–21 вміщена пересторога проти розгульного способу життя (пор. Втор 21:20), головно пияцтва та ненажерливості. Син має до вибору дві дороги, а помилковий вибір приведе його між п’яниць та ненажер, які зруйнують його життя. У вв. 22–25 мудрець знову заохочує сина приймати повчання батьків, щоб пізнавати мудрість, і це принесе їм радість (пор. 10:1; 23:15–16). У вв. 26–28 − пересторога перед руйнівною природою перелюбу, до речі, ця тема часто повторюється у книзі Приповідок (2:16–19; 5:3–23; 6:23–35; 7:4–27). У трохи більшій секції (вв. 29–35) знову порушується проблема пияцтва, яка тут зображена дуже різнобічно – від початку цієї підступної дороги (в. 31) до її руйнівних наслідків (вв. 32–34) та постійного узалежнення (в. 35). У двох перших віршах 24-ї глави автор радить не заздрити нечестивим у їхньому багатстві та успіхах, якими вони тимчасово втішаються (пор. 3:31; 23:17; 24:19), бо так чи так вони прийдуть до погибелі (пор. 1:10–15; 3:31–33; 23:17–18). Наступні вірші (3–4) описують природу мудрості – вона не тільки будує дім (9:1), але й наповнює його достатком та щастям (пор. 3:2). Останній вірш (5) прославляє силу мудрості[1].

Meditatio (розважання)

«У кого: “Ой”, у кого: “Ой, леле”? | У кого сварка, у кого скарги? | У кого рани без причини? | У кого очі червоні?» Цей вірш містить опис тих, які надто засиджуються біля чарки з алкоголем, надмірне споживання якого завжди стає причиною сварок, нарікань, бійок, втраченого здоров’я та зруйнованого життя. І тут ідеться як про життя самої узалежненої особи, так і тих, які живуть разом з нею. Пристрасть до алкоголю − одна з найбільших трагедій багатьох людей в Україні. Ця страшна хвороба зруйнувала життя не однієї людини і ще більшій кількості осіб завдала глибоких ран.

Та найбільша прикрість полягає в тому, що на початку узалежнення ніхто не бачить усього трагізму та жахіття цієї проблеми. Мудрець підкреслює, що все починається зі спокуси, бо сам напій пахучого вина виглядає доволі невинно, а навіть привабливо (вв. 30–31), проте його підступність можна порівняти зі зміїним укусом (в. 32). Як піймана на гачок риба, узалежнена особа непомітно втрачає силу волі та владу над своїм життям, хоча довго не хоче цього визнавати, а тому ще більше котиться в прірву і при цьому сильно ранить усіх навколо. Діалектику цієї деградації можна описувати доволі довго, але її кінець − моральне та суспільне дно, передчасна смерть, зранене життя та понівечені долі ближніх.

Мета цих декількох приповідок − відкрити очі молоді на цю страшну реальність, яка може дуже підступно перекреслити та зруйнувати навіть найкращі життєві плани. Усвідомлення серйозності цієї проблеми − перший необхідний крок до зцілення узалежненої особи. Коли людина визнає прикрий факт свого узалежнення та слабкість своєї волі, щойно тоді вона може стати на дорогу зцілення й прийняти медичну, психологічну й, щонайважливіше, духовну допомогу. Однак ця дорога повернення до нормального життя починається з усвідомлення проблеми й бажання її позбутися…

Oratio (молитва)

«Я ж бідний та нужденний, але Господь дбає про мене. Ти – моя допомога і мій визволитель, Боже мій, не забарися!» (Пс 40:18).

Contemplatio (споглядання)

Останніми десятиліттями в багатьох містах України нарешті з’явилися групи терапії від алкогольного узалежнення, відомі як Анонімні Алкоголіки. Анонімні саме тому, що дуже багато людей прагне звільнитися від цієї проблеми, але з різних причин не хоче надавати цьому публічного розголосу. Як зазначено на головному сайті цього центру в Україні, «Анонімні Алкоголіки – це спільнота чоловіків та жінок, які діляться один з одним своїм досвідом, силою і надією, щоб вони могли розвʼязати свою спільну проблему та допомогти іншим видужати від алкоголізму». Крім того, в УГКЦ діє принаймні один добрий Реабілітаційний центр Назарет (у Самбірсько-Дрогобицькій єпархії), який має за мету допомогти узалежненим особам повернутися до нормального життя. Є декілька центрів, якими опікується Римо-Католицька Церква, а також діють відповідні державні наркологічні відділення у спеціалізованих лікарнях (напр., Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень) та приватні центри. У будь-якому разі, мені видається, що цих центрів ще надто мало, а проблема дуже велика, хоча, на жаль, багато людей чомусь не вважає її страхітливою пандемією, яка нищить наш народ, або просто соромиться про неї говорити…

---

[1] J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Prov 23:15−24:5.