Середа. Бути духовно подібним до дітей (Мк 10:11–16)

Час прочитання: 4 хвилин

Lectio (читання)

«А Він сказав їм: “Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею. 12. І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, чужоложить”. 13. І приносили до Нього дітей, щоб доторкнувся їх, але учні забороняли їм. 14. Бачивши Ісус те, виявив незадоволення і сказав їм: “Пустіть дітей приходити до Мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже. 15. Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме, як дитина, не ввійде до нього”. 16. І обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх».

Коментар до тексту

Фарисеї спокушали Ісуса запитанням про законність розлучення. У відповідь Ісус дуже чітко говорить про Божий погляд на подружжя. Після цього Ісус ставить дітей як приклад для дорослих. Він каже, що їх не просто треба приводити, вони самі можуть приходити до Нього. Текст запрошує нас роздумати над тим, що в дітях є такого, що зумовлює присутність Божого Царства посеред нас? Слова Ісуса «Істинно кажу вам» (в. 15) у Євангелії завжди впроваджують у дуже важливе одкровення.

Meditatio (розважання)

«Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме, як дитина, не ввійде до нього». Євангелисти Матей та Йоан наводять ці слова Ісуса з певними уточненнями: «Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство» (Мт 18:3); «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не народиться з висоти, не бачити йому Божого Царства» (Йо 3:3). Щоби прийняти Царство Боже, як дитина, треба «навернутися» або «народитися з висоти».

Навернення у біблійних текстах Старого та Нового Завітів позначається різним словами: שׁוּב (šûb) – поворот з помилкової дороги; נָחַם (nāḥam) – утішати, розкаюватися та жаліти за недобрі вчинки; μετανοέω (metanoeō) – змінювати мислення та спосіб думання; ἐπιστρέφω (epistrephō) – повернутися назад, навернутися.

Під «народженням з висоти» мається на увазі духовне народження. Грецький прислівник ἄνωθεν (anōthen), використаний у Йо 3:3, може означати «з висоти» (з неба), «з початку», «знову». Цей прислівник може вказувати на час або місце. Ісус вживає це слово, щоб вказати на місце, тобто на небо як джерело відродження. Отож, Ісус говорить про духовну трансформацію.

Навернення і духовне народження полягає в тому, що ми перестаємо з недовірою та упередженням ставитися до Бога і ближніх, бачимо в людях хороше та сумуємо над їхніми немочами, усвідомлюємо, що Бог − найвище добро, і ми без Нього нічого не варті. Св. Павло каже, що бути дитиною не означає бути дітвакуватим, незрілим чи безвідповідальним, тут ідеться про позитивні якості, передусім невинність: «Брати, не будьте дітьми розумом! Щодо зла, будьте дітьми, а щодо розуму, то будьте зрілі» (1 Кор 14:20).

Oratio (молитва)

Ісусе, дай мені мудрість та відвагу бути духовно подібним до малих дітей…

Contemplatio (споглядання)

Апостол Петро дуже гарно пояснює, що означає бути подібним до дітей у духовному житті: «Залишивши, отже, усяку злобу й усякий підступ, лицемірство, заздрість і всілякі обмови, 2. жадайте, неначе новонароджені дитятка, молока чистого, духовного, щоб ним рости вам на спасіння, 3. якщо ви скуштували, який Господь добрий» (1 Пт 2:1–3).

6 коментарів до “Середа. Бути духовно подібним до дітей (Мк 10:11–16)”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *