Неділя про блудного сина. Тіло – храм Святого Духа (1 Кор 6:12–20)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Усе мені можна, та не все корисне. Усе мені можна, та я не дам нічому заволодіти надо мною. 13. Їжа для живота, і живіт для їжі! Бог же одне і друге знищить. Тіло ж не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла. 14. Бог же і Господа був воскресив – та й нас воскресить Cвоєю силою. 15. Хіба не знаєте, що тіла ваші – члени Христові? Узявши, отже, члени Христові, зроблю їх членами блудниці? Хай так не буде! 16. Чи не знаєте, що той, хто пристає до блудниці, є з нею одним тілом? Бо будуть, – каже, – двоє одним тілом”. 17. Хто ж пристає до Господа, є одним духом. 18. Утікайте від розпусти! Усякий гріх, що його чинить людина, є поза її тілом, а хто чинить розпусту, грішить супроти власного тіла. 19. Хіба ж не знаєте, що ваше тіло – храм Святого Духа, Який живе у вас? Його ви маєте від Бога, тож уже не належите до себе самих. 20. Ви бо куплені високою ціною! Тож прославляйте Бога у вашому тілі!»

Коментар до тексту[1]

У цьому уривку св. Павло торкається питання поведінки віруючих у Коринті. По суті, апостол критикує членів молодої християнської спільноти за їхнє спотворене розуміння християнської свободи – видається, що деякі особи вважали цілком нормальним відвідини повій. Можливо, коринтяни використовували приказку «усе мені можна» для того, щоб виправдати своє неналежне життя, зокрема у статевому плані, та Павло стверджує, що їхні бажання не можуть бути понад Божі бажання. А в 1 Кор 10:23 він каже: «Усе дозволене, але не все корисне; усе дозволене, але не все будує». Дехто зі спільноти вважав, що як апетит задовольняється їжею, так само й сексуальні бажання можна задовольняти активним статевим життям з будь-ким (в. 13). Таке мислення було наслідком уявлення багатьох греків про те, що смерть назавжди розділяє тіло і душу (пор. Ді 17:32). Проте апостол наголошує, що віруючі поєднані з Христом, тому повинні жити моральним життям, адже Бог піклується про їхні тіла, які воскреснуть (1 Кор 15:35–41). А якщо Христос воскресить їхні тіла, то це означає, що вони належать Йому. Будучи членами Христового Тіла, християни, які відвідують повій, не тільки єднаються з ними, але й долучають до цього Тіло Христа – Церкву (в. 15). Статевий зв’язок творить унікальну єдність між двома особами (Бут 2:24), тому ніхто не може його порушувати (в. 16). Основуючись на прикладах зі Старого Завіту, які описують єдність Бога і Його народу (Єр 50:5; Зах 2:15), св. Павло наголошує, що, вступаючи в Союз із Богом, вони духовно об’єднуються з Ним своїм духом завдяки Божому Духові, тому ця єдність, як і подружня, має бути непорушною (в. 17), до того ж вона передбачає залучення цілої особи на всіх рівнях – фізичному і духовному (в. 18–19). Щоб це стало можливим, Бог у Христі заплатив велику ціну (в. 20).

Meditatio (розважання)

«Хіба ж не знаєте, що ваше тіло – храм Святого Духа, Який живе у вас? Його ви маєте від Бога, тож уже не належите до себе самих». Павло ставить запитання для того, щоб підкреслити зв’язок фізичного тіла, а отже всього фізичного життя, зі святістю особи (вв. 13–17). Сама природа цього запитання вказує на те, що віруючі вже мали знати, що християнське життя передбачає підпорядкування Богові всіх його сфер без жодного винятку. Причина дуже проста – християнство не є і не може бути просто гарною теорією або якоюсь абстракцією, яка не має дотичності до реальності. Воно, будучи свідченням про невимовну любов Божу, виявлену в жертві Ісуса на Хресті, є також відповіддю вдячності Богові на цю любов усієї особи, а не просто внутрішньою згодою чи навіть зміною мислення. Ця відповідь передбачає заангажування всіх сил особи – свідчення усього її єства, яке відображає плоди нового гармонійного життя, народженого в ній через єдність із Христом.

Слова «ваше тіло» стосуються тіла кожної віруючої особи. Павло вживає форму однини для того, щоб наголосити, що кожна особа є Божим храмом. В іншому місці цього послання апостол каже, що вся церковна спільнота є Божим храмом: «Хіба не знаєте, що ви – храм Божий і що Дух Божий у вас перебуває?» (1 Кор 3:16). Тому важливо, щоб уся церковна спільнота й кожен окремий член жили однією свідомістю, яка відображає мислення нової людини у Христі, думали євангельськими категоріями, поводилися так, як би на їхньому місці повівся Сам Христос.

Oratio (молитва)

«Знайте, що Господь, то Він – Бог; Він створив нас, і ми Йому належимо. Його народ ми й вівці Його пасовиська» (Пс 100:3).

Contemplatio (споглядання)

Християнство тільки на рівні ідеї – це не християнство, бо Євангеліє − це Добра Новина, а не добра порада, розповідь про конкретні історичні факти Страстей і Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, завдяки яким усе творіння, а головно люди, отримали нові неймовірні можливості та перспективи. Християнство є відповіддю на найважливіші запитання людини, воно пропонує розв’язки для тих проблем, які за людськими мірками просто безнадійні. Та для того, щоб християнство, а фактично, Сам Христос міг преобразити наше життя, ми повинні підпорядкувати Йому всі сфери, усе без винятку, бо лише тоді зможемо побачити вражаючі результати, і перед нами відкриються цілком незнані до того часу перспективи та горизонти…


[1] Деякі думки в коментарі до тексту та розважанні основані на J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. 1 Cor 6:12–20.

7 коментарів до “Неділя про блудного сина. Тіло – храм Святого Духа (1 Кор 6:12–20)”

  1. Дуже дякую!
    Не розумію до чого там цитата Зах 2:11: “Гей, Сіоне, рятуйся, ти, що живеш у Вавилоні.”
    Поясніть будь ласка
    Може це одруківка?

    1. о. Юрій Щурко

      Не одруківка, а просто інший інший переклад, який я цитував. Я переважно використовую англійський переклад і не завжди звіряю з українським. В англ. це Зах 2:11 (And many nations shall join themselves to the LORD in that day, and shall be my people; and I will dwell in the midst of you, and you shall know that the LORD of hosts has sent me to you). В укр. перкладі це Зах 2:15 (Сила народів того дня до Господа пристане; вони будуть Його народом і житимуть посеред тебе, і ти зрозумієш, що Господь сил послав мене до тебе)

Залишити відповідь до Юрій Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *