Lectio (читання)
«Ти ж будь тверезим у всьому, знось напасті, виконуй працю євангелиста, виконуй твою службу. 6. Бо я вже готовий на ливну жертву, і час мого відходу настав. 7. Я боровся доброю борнею, скінчив біг – віру зберіг. 8. Тепер же приготований мені вінок справедливости, що його дасть мені того дня Господь, справедливий Суддя, та не лише мені, але всім тим, що з любов’ю чекали на Його появу».
Коментар до тексту[1]
Наприкінці листа Павло знову заохочує Тимотея бути завжди готовим до проголошення здорового вчення, позаяк фальшиві вчителі надалі продовжують свою лукаву роботу (2 Тим 4:3; пор. 1 Тим 1:10; 2 Тим 1:13). Здорове вчення полягає насамперед у проголошенні Євангелії, і на думку апостола, служіння євангелиста − одне з найважливіших завдань молодого єпископа Ефеса Тимотея (в. 5). Сам Павло уже готовий пролити свою кров за Христа, тому в текст уведено старозавітний образ жертвування вина на жертовнику – т. зв. «ливна жертва» (Чис 15:5–10; пор. Флп 2:17). Незважаючи на численні труднощі та опозицію, апостол зберіг вірність Богові та Його Євангелії (в. 7), і в 1 Тим 1:18; 6:12 він уже закликав Тимотея наслідувати його приклад. Послуговуючись образом із атлетики («біг скінчив» – в. 7), Павло наголошує на готовності прийняти близьку смерть, щоб після цього отримати «вінок справедливості» (в. 8), – у грецьких іграх переможців нагороджували вінками з лаврових галузок, а Павло за свою вірність Богові, якою переміг усі спокуси та випробування цього світу, отримає нагороду від самого Бога.
Meditatio (розважання)
«Ти ж будь тверезим у всьому, знось напасті, виконуй працю євангелиста, виконуй твою службу». У цьому вірші міститься своєрідна програма та стратегія не тільки для молодого єпископа Ефеса, але певною мірою для кожної особи, яка є «новим творінням у Христі» (2 Кор 5:17).
Перше завдання для Тимотея, як, зрештою, і для будь-якого учня чи учениці Ісуса, − «бути тверезим у всьому». Грецьке поняття «νήφω / nepho» – дослівно «бути тверезим» − у НЗ образно означає «бути вільним від усяких ментальних і духовних крайнощів та ексцесів». Цим терміном позначується особа, здатна проявляти самоконтроль та зберігати тверезий розсудок[2].
Наступне завдання − навчитися «зносити напасті». Грецьке дієслово «κακοπαθέω / kakopatheo» у пасивному стані означає «терпіти / переносити нещастя та лиха», а в активному стані – «мужньо зустрічати туднощі, витривати у випробуваннях»[3].
Два попередні завдання провадять до найважливішого – виконувати працю євангелиста. Термін «εὐαγγελιστής / evangelistes» – дослівно «євангелист» − у тексті НЗ вжито тільки тричі. У Ді 21:8 Лука послуговується ним на означення одного із сімох дияконів (Ді 6:5) – Филипа, який провадив свої місії у Самарії (Ді 8:5). Сам Павло згадує служіння євангелистів разом зі служінням апостолів та пророків (Еф 4:11), і це може вказувати на те, що євангелисти не засновували Церков, як апостоли, але служили церковній спільноті проголошенням Євангелія. У цьому уривку з послання до Тимотея апостол вживає цей термін у контексті повчання про потребу бути готовим виправляти, докоряти та підбадьорювати – усі ці завдання є частиною служіння євангелиста. Павло розумів, що християнство завжди намагатимуться спотворити єресями (пор. 2 Тим 3:6–9), і тому коли інші служіння можуть терпіти поразки, служіння євангелиста буде особливо потрібним. Євангелисти покликані проголошувати Христа як відповідь на усі складні запитання, а головно тоді, коли інші служіння не можуть це зробити ефективно.
Останній заклик апостола − «виконуй твою службу» − може мати подвійну функцію: стосуватися особливого єпископського служіння Тимотея та завдань, які поставив перед ним Павло (упорядкувати церковне життя в Ефесі й протистояти єресям), та підсумувати три попередні завдання, аби вказати, що саме в цьому й полягає справжнє служіння учнів Ісуса.
Oratio (молитва)
«Будуть звіщати славу великої добрости Твоєї і будуть оспівувати Твою справедливість» (Пс 145:8).
Contemplatio (споглядання)
Проголошувати Євангеліє означає з радістю звістувати про те, що Бог зробив для світу через Страсті та Воскресіння Свого Сина. Це служіння, підбадьорення, заохочення та повернення надії. До цього служіння покликані всі охрещені. Коли християнська вістка перестає бути євангельською, вона неминуче обростає речами, які послаблюють її життєствердність та життєдайність…
[1] Деякі думки в коментарі до тексту та розважанні основані на J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. 2 Tim 4:5–8.
[2] T. Friberg, B. Friberg, N. F. Miller. Analуtical Lexicon of the Greek New Testament. Grand Rapids, Mich.: Baker Books 2000, Р. 271.
[3] Там само. – Р. 213.
Христос народився! Дякую щиро! ?