Другий тиждень після Пасхи. Вівторок. Свідки Слова (Ді 4:1–10)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Коли вони ще промовляли до народу, надійшли священники, наставник Храму й садукеї, 2. незадоволені тим, що вони народ навчають та звіщають в Ісусі воскресіння мертвих, 3. і наклали на них руки та й кинули їх у в’язницю аж до ранку, бо вже був вечір. 4. Однак багато з тих, що чули Слово, увірували, а число чоловіків було яких 5 000. 5. На другий день зібралися їхні начальники, старші та книжники в Єрусалимі, 6. і первосвященник Анна, і Каяфа, і Йоан, й Олександер, і скільки було з первосвященничого роду. 7. Вони поставили їх посередині й питали: “Якою силою або яким ім’ям ви це зробили?” 8. Тоді Петро, наповнений Духом Святим, до них промовив: “Начальники народу й старші! 9. Коли вже нас допитують сьогодні про добре діло, зроблене недужому, і як він став здоровим, 10. то нехай буде відомо всім і всьому народові ізраїльському, що іменем Ісуса Христа Назарянина, Якого ви розіп’яли, а Якого Бог воскресив із мертвих, – Ним цей стоїть здоровий перед вами».

Коментар до тексту

У відповідь на проголошення апостолами Воскреслого Ісуса Христа релігійні провідники народу намагаються продемонструвати свою владу й арештовують Петра та Йоана. Проте, зважаючи на силу цього проголошення, багато людей навертається, а тому зусилля провідників виявляються марними. Щоб дізнатися, якою силою апостоли уздоровили чоловіка, кривого від лона матері (Ді 3:1–10), первосвященники збирають суд над ними. Ця ситуація дає апостолам ще одну нагоду свідчити про Христа, тому далі Петро починає свою третю проповідь про Ісуса, зафіксовану в книзі Діянь апостолів (Ді 4:8–22).

Meditatio (розважання)

«Однак багато з тих, що чули Слово, увірували, а число чоловіків було яких 5 000». Колись Ісус, помноживши хліби, нагодував дуже багато людей (Мт 14:13–21; Мк 6:31–44; Лк 9:10–17; Йо 6:1–13). «Тих же, що їли, було яких п’ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей», − каже євангелист Матей (Мт 14:21). У Євангелії від Йоана Ісус говорить про подвійне значення цього таїнства, бо тут Хліб життя (мудрість одкровення і Євхаристія) замінює манну (Йо 6:1–71).

Євангелист Йоан дуже чітко показує, що Ісус прийшов не втамувати земний голод, а дати Хліб, який буде живити людей для життя вічного. Тому в Йо 6:35–51 Ісус названий Хлібом життя в тому сенсі, що Його одкровення − це «навчання Богом» (Йо 6:45), і кожен, хто вірує в Сина, має життя вічне. Лексика фрази «Я – Хліб життя. Хто приходить до Мене – не голодуватиме, хто в Мене вірує – не матиме спраги ніколи» перегукується з обіцянкою Божої Мудрості в Сир 24:21. Крім того, у Йо 6:51–58 Ісус названий їжею в іншому сенсі, бо Плоть Його їстимуть і Кров Його питимуть, щоб мати життя вічне.

Петро та інші апостоли проголошують Ісуса, Який діє і зціляє немочі людей (пор. Ді 3:1–10), а люди відповідають вірою та наверненням. Присутні чують Слово й досвідчують Його преображувальну силу. Це живе та діяльне Слово (пор. Євр 4:12) додає їм відваги вірити навіть в оточенні вороже налаштованих офіційних релігійних представників народу. Рибалка Петро та інші апостоли настільки переповненні Ісусом, що не мають найменшого бажання проголошувати слово людської мудрості, натомість проголошують Слово – Христа Розпʼятого й Воскреслого, Господа світу, Ісуса Христа, Який «учора й сьогодні – Той Самий навіки» (Євр 13:8). Відповівши вірою на це слово, кожен отримує можливість живитися Тілом і Кров’ю Воплоченого Слова (пор. Йо 1:14; 6:53–58).

Oratio (молитва)

«Слово Твоє – світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці» (Пс 119:105).

Contemplatio (споглядання)

Петро, Йоан та інші апостоли були дуже відкриті на дію Божої сили, вони стали «прозорими для Господа». Бог діяв через них, і вони не створювали перешкод цьому діянню. Ці смиренні свідки просто проголошували слово про Ісуса, але настільки переконливо і глибоко, що дарували Самого Ісуса, Який діяв у їхньому слові, тому наверталися тисячі людей. Ми здебільшого говоримо тисячі проповідей, тисячі слів, які не торкають жодного серця. Можливо, нам варто спитати себе: який зв’язок ми маємо з Ісусом? чи ми є Його свідками? чи наше слово про Ісуса є словом людським, чи воно є смиренним проголошенням Слова Божого, вміщеного в Писанні?