Другий тиждень після Пасхи. Понеділок. Покаяння і навернення як внесок у Боже відновлення вселенної (Ді 3:19–26)

Час прочитання: 7 хвилин

Lectio (читання)

«Тож покайтеся й наверніться, щоб ваші гріхи були стерті 20. і щоб так прийшли від Господа часи відпочинку, і Він прислав призначеного вам Христа Ісуса. 21. Треба було, щоб Його прийняло небо аж до часу відновлення всього, про що Бог споконвіку говорив устами Своїх святих пророків. 22. Мойсей сказав: Господь, Бог наш, піднесе вам Пророка, як мене, з-посеред братів ваших. Ви слухатиметеся Його в усьому, що вам скаже. 23. А кожний, хто не буде слухатися Того Пророка, буде викорінений з народу. 24. Так само всі пророки від Самуїла й ті, що говорили потім, звіщали про ці дні. 25. Ви – сини пророків і Завіту, що Бог був заключив із вашими батьками, кажучи до Авраама: У твоїм потомстві будуть благословенні всі сім’ї землі. 26. Вам насамперед Бог воскресив Слугу Свого й послав Його, щоб Він благословив вас та відвертав кожного з вас від поганих учинків».

Коментар до тексту

У цьому уривку Петро пояснює значення чудесного оздоровлення чоловіка, який був кривим від лона матері (Ді 3:1–10). По суті, тут маємо підтвердження проголошення Церквою того, що Бог воскресив із мертвих Ісуса як Господа й Царя, істинного Месію Ізраїлю. Апостол демонструє, що заклик до покаяння завжди є частиною проголошення Доброї Новини (в. 19). Покаяння наблизить час відновлення всього в часі Парусії Ісуса Христа (в. 20), Який тепер возсідає праворуч Бога й Отця (в. 21; пор. Ді 2:33–34), очікуючи на час Свого повернення на землю, щоб судити світ і відновити всі речі (Ді 1:6–7; пор. Мт 24). Для увиразнення своєї думки у в. 22 апостол цитує Втор 18:15: Мойсей наголошує на відповідальності народу, щоб він слухав і підкорявся пророкові, Який промовляє в імені Господньому (в. 23). Святий Петро стверджує те саме, що Сам Ісус після Свого Воскресіння пояснював апостолам: усі Писання Старого Завіту свідчать про Нього (в. 24; Лк 24:25–27, 44–47). Називаючи ізраїльтян синами, апостол наголошує на упривілейованому статусі Ізраїлю у сприйманні Божого Слова та успадкуванні обітниць, які Господь дарував Авраамові (Бут 12:1–3, 15; 17:1–21). Нащадки Авраама унаслідують обітниці цього великого патріарха Ізраїлю через його потомка – Христа (в. 25; пор. Бут 22:18). Ісус – Господній Слуга (Іс 42:1–9; 49:1–12; 50:4–10; 52:13–53:12), Який після Свого Воскресіння далі діє в Ізраїлі, до якого був посланий згідно з Божим задумом, і тепер велику відповідальність покладено на народ, який має нагоду відповісти на Божу милість, явлену у Христі (в. 26)[1].

Meditatio (розважання)[2]

«Тож покайтеся й наверніться, щоб ваші гріхи були стерті 20. і щоб так прийшли від Господа часи відпочинку, і Він прислав призначеного вам Христа Ісуса». Час від Воскресіння Ісуса Христа і до Його славного повернення – Парусії – є часом очікування остаточного відновлення усього сотвореного. Для тих християн, які вважали, що Парусія повинна відбутися негайно, св. Петро згодом напише у своєму соборному посланні: «Одне нехай не буде заховане від вас, о любі: що один день перед Господом, як тисяча літ, і тисяча літ, як один день. 9. Не зволікає Господь з обітницею, як деякі вважають це за зволікання, а виявляє до вас Своє довготерпіння, бо не хоче, щоб хтось загинув, лише щоб усі прийшли до покаяння. 10. День же Господній прийде, як злодій, і тоді небо із шумом перейде, первні розпалені розтопляться й земля з ділами, що на ній, розпадеться. 11. І коли так усе це має розпастися, якими ж слід вам бути святими у всім вашім житті та в побожності, 12. очікуючи й прискорюючи день Божого приходу, коли небо палаюче розтане й первні розпалені розтопляться! 13. Нового ж Неба й Землі Нової, згідно з Його обіцянкою, очікуємо ми, у яких справедливість перебуває» (2 Пт 3:8–13).

Вислів «часи відпочинку» у грецькій мові передається іменником «ἀνάψυξις / anapsyxis», який дослівно означає «віднова дихання; повернення втраченого дихання», а також містить ідеї «полегшення посеред спеки; відновлення; звільнення від труднощів, болісних та обтяжливих обставин»; він вказує на настання месіанського часу й пов’язаної з ним віднови. Це поняття в Новому Завіті вжито тільки в цьому місці та єдиний раз у грецькому перекладі Старого Завіту (Септуагінті) у Вих 8:11. Більшість коментаторів вважає, що тут ідеться про час, коли Бог відновить та зміцнить дух людини.

Проте не можемо оминути увагою й те, що цей термін відлунює до старозавітних обітниць відновлення всього творіння в часі приходу Божого Царства (Бут 49:10–11; Іс 11:1–10; Йоіл 4:17–21; Міх 4:1–8). Святий Петро наголошує, що ті, які покаються, будуть учасниками Божого відновлення вселенної, тобто осердям віднови, на яку очікує все творіння: «Бо знаємо, що все створіння разом понині стогне й разом страждає у тяжких муках. 23. Не тільки вони, а й ми самі, що маємо зачаток Духа, ми самі в собі стогнемо, очікуючи усиновлення, визволення нашого тіла, 24. бо ми надією спаслися» (Рим 8:22–24; пор. Од 21).

Oratio (молитва)

«Серце чисте створи в мені, о Боже, і дух стійкий (вірний, постійний, правий – נָ֜כ֗וֹן / nakon) віднови в нутрі моїм» (Пс 51:12).

Contemplatio (споглядання)

Завдяки Страстям та Воскресінню Ісуса Христа Бог розпочав відновлення всієї вселенної, яке завершиться в часі Христової Парусії. Отож сьогодні ми живемо в певній есхатологічній напрузі, живемо духом очікування, характерним для останніх часів, бо наше спасіння вже здійснилося, але ми водночас очікуємо на його сповнення, на остаточне й незмінне встановлення Божого Царства. Першим і найважливішим кроком, нашим особистим внеском є покаяння. Цей акт − найкраща відповідь вдячності Богові за Його дар спасіння в Ісусі Христі, який уможливлює дальшу Божу роботу щодо нашого відновлення, «аж поки ми всі не дійдемо до єдности у вірі й до повного спізнання Божого Сина, до звершености мужа, до міри повного зросту повноти Христа» (Еф 4:13).


[1] J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Acts 3:19–26.

[2] Деякі думки в розважанні основані на: The NET Bible First Edition Notes. Biblical Studies Press 2006. Acts 3:20 (Logos 9 Electronic edition 2021); B. M. Newman, E. A. Nida. A Handbook on the Acts of the Apostles. New York: United Bible Societies 1972, P. 83; J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Acts 3:20.

4 коментарі до “Другий тиждень після Пасхи. Понеділок. Покаяння і навернення як внесок у Боже відновлення вселенної (Ді 3:19–26)”

Залишити відповідь до Андрій Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *