Друга неділя Великого посту. Бог, Який викликає захоплення (Мк 2:1-12)

Час прочитання: 7 хвилин

Lectio (читання)

«Коли ж по кількох днях Ісус повернувся до Капернауму, чутка пішла, що Він у домі. 2. І там зібралося стільки народу, що не було більше місця, навіть перед дверима; а Він промовляв до них словом. 3. І от прийшли до Нього, несучи розслабленого; несли його четверо. 4. А що із-за народу не могли донести до Нього, розкрили стелю над місцем, де Він був, й отвором спустили ліжко, на якому лежав розслаблений. 5. Ісус, уздрівши їхню віру, до розслабленого й каже: “Сину, відпускаються тобі твої гріхи”. 6. А були й деякі книжники, що сиділи там та міркували собі: 7. “І як може цей так говорити? Він богохульствує! Хто може прощати гріхи, крім одного лише Бога?”. 8. Ісус же, вмить збагнувши духом, що вони таке собі думають, до них і каже: “Чого таке ось намислюєте у ваших серцях? 9. Що легше – сказати розслабленому: Відпускаються тобі гріхи, а чи сказати: Встань, візьми твоє ліжко й ходи? 10. Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати, – мовить до розслабленого: 11. Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко і йди до свого дому”. 12. Устав той – і зараз же, взявши ліжко, вийшов на очах усіх; тож чудувалися всі, хвалили Бога й мовляли: “Ніколи ми такого не бачили!”».

Коментар до тексту

В історичній діяльності Ісуса Його чуда виконували принаймні три основні функції: були знаками присутності Божого Царства, підтверджували Його посланництво як Месії та засвідчували перемогу над сатаною і злом. Таким чином, зцілення паралітика є передвістям нового життя, яке Ісус отримає у воскресінні і розділить з усіма, хто цього забажає.

Вислів «Син Людський» в устах Ісуса міг означати просто «Я» чи «хтось, подібний до Мене». Але в Книзі Даниїла, в 7-й главі, міститься ключ до глибшого тлумачення цих слів у Марка. У старозавітному тексті «хтось, подібний до Сина Людського», виступав від імені істинного народу Божого, сили зла обрушилися на нього, але Бог врятував його, виправдав, підтвердив його праведність і дав владу. У Книзі Даниїла ця влада означає право здійснювати Боже правосуддя, а в Марка відбувається несподіваний поворот: це теж влада, але влада дарувати Боже прощення. Відтак ключовий вірш уривку – десятий: «Син Людський має владу прощати гріхи на землі»[1].

Книжники дуже швидко зрозуміли: прощаючи гріхи, Ісус заявляє, що є Богом. Щоб показати, що гріхи справді прощені, Ісус дає конкретне підтвердження Своєї влади, звертаючись до розслабленого словами: «Встань, візьми твоє ліжко і йди до свого дому» (2:11).

Meditatio (розважання)

«Тож чудувалися всі, хвалили Бога й мовляли:“Ніколи ми такого не бачили!”». Тридцять відсотків Євангелія від Марка містять опис чудес Ісуса, і хоча це найкоротше Євангеліє, та чудес у ньому висвітлено більше, ніж в інших євангелистів. У решті тексту Євангелія від Марка йдеться про те, що Ісус навчає тим самим словом, яким зціляє. У Посланні до Євреїв читаємо, що «Слово – живе й діяльне, і гостріше від усякого двосічного меча: Воно проходить аж до розділу душі й духа, суглобів та кістяного мозку, і розрізняє чуття та думки серця. Нема створіння, скритого від Нього; все оголене і явне перед очима Того, Кому ми маємо звіт дати» (4:12-13). Слово Живого Бога навчає, прощає і зціляє…

Господь може зробити все, будь-яке чудо… Він постійно творить чуда… Найбільш промовисті, але часто найменш помітні й усвідомлені − це сотворений світ, я і ти, Христові Страсті й Воскресіння з великої любові до тебе і до мене. Ця любов невимовна, незбагненна, ось що каже про неї Ісая: «Він (Ісус) наші недуги взяв на Себе, Він ніс на Собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що Його покарано, що Бог Його побив, принизив. 5. Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на Ньому, і Його ранами ми вилікувані» (53:4-5). Тому псалмопівець закликає: «Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств Його ніколи. 3. Він прощає усі твої провини, зціляє всі твої недуги. 4. Він визволяє життя твоє від ями, вінчає тебе ласкою та милосердям. 5. Він насичує твій вік похилий благом, й оновляється, як орел, твоя юність» (Пс 103:2-5).

Марко запрошує своїх читачів спромогтися на інші, на перший погляд, незначні, але надзвичайно важливі (та можливі!) чуда, які потрібні для того, щоб Господь міг вершити Свої великі дива. Цими чудами є здатність бачити, дарувати час, любити, співчувати, виявляти милосердя до всіх, хто цього потребує, і це все (перелік, звичайно ж, можна продовжити) необхідно робити в довір’ї до Ісуса та бути впевненим, що Він може відповісти на всі наші прохання, адже Він − саме Той, Кому можемо принести всіх зранених, розслаблених, відкинутих, самотніх − й отримати зцілення; принести страх, непевність, сумніви та розчарування − а відійти потішеними та умиротвореними. А принести можна в сердечній молитві та за допомогою не менш радикального способу, як це зробили четверо друзів розслабленого…

Oratio (молитва)

«Я вознесу Тебе, мій Боже, Царю, і благословитиму ім’я Твоє по віки вічні. 2. Щодня буду Тебе благословляти, і хвалити ім’я Твоє по віки вічні. 3. Великий Господь і хвали вельми гідний, і велич Його незбагненна. 4. Рід родові діла Твої буде славити і возвіщати про Твою могутність».

Contemplatio (споглядання)

У Мк 10:45 Ісус сам пояснює суть Своєї місії: «Син Людський (Чоловічий) прийшов не на те, щоб Йому служили, лише щоб служити й віддати Своє життя як викуп за багатьох». Він хоче послужити всім, але насамперед тим, які не мають нікого, хто їх привів би (привіз, приніс) до сучасного дому Отця – храму, парафіяльної спільноти, які значно більшою мірою покликані бути домом молитви для усіх народів (пор. Мк 11:17; цікаво, що подія, про яку йдеться в сьогоднішньому Євангелії, правдоподібно, відбувалася в домі Ісуса в Капернаумі), в якому кожна людина була б люблена своїми братами і сестрами. Зрештою, Господь хоче мати Свій дім насамперед у серці тих, хто найбльше зранений та самотній. Для того, щоб це зробити, Він потребує допомоги кожного з нас. Важливо усвідомлювати, що Він налаштований дуже серйозно, а Воплочення, Смерть і Воскресіння − найкраще цьому підтвердження. Для мене і для тебе залишається роль одного з цих чотирьох, про яких згадує Марко в Євангелії цієї неділі…

---

[1]N. T. Wright. Mark for Everyone. Westminster John Knox Press, Louisville, Kentucky 2004, Р. 17.