Четвертий тиждень Великого посту. Понеділок. Постійна справедливість прямує до життя (Прип 11:19–12:6)

Час прочитання: 7 хвилин

Lectio (читання)

«Постійна справедливість до життя прямує, | хто ж гониться за злом, той гониться за смертю. 20. Огидні для Господа лукаві серцем | та любі йому ті, які ходять бездоганно. 21. Можна ручитися, що безбожник не уникне кари, | потомство ж праведних спасеться. 22. Що у свинячім рилі золота каблучка, | те гарна жінка, якій бракує глузду. 23. Бажання праведних – тільки добро, | сподівання безбожних – гнів. 24. Той сипле щедро, і йому ще прибуває, | а той скупий надміру й убожіє. 25. Душа, що благо діє, разбагатіє, | хто зрошує, той теж буде зрошений. 26. Хто хліб ховає, того клястимуть люди, | хто ж його продає, на голову тому – благословення. 27. Хто добра шукає, той знаходить ласку, | а хто шукає лиха, над тим воно сходить. 28. Хто на багатство покладається, той упаде, | а праведні, як листя, будуть зеленіти. 29. Хто держить дім свій у безладді, успадкує вітер, | і дурень буде рабом мудрого. 30. Плід праведного – дерево життя, | а мудрий здобуває душі. 31. Коли праведник матиме на землі відплату, | скільки ж більше – злий та грішник! 12:1. Хто любить навчання, той знання любить, | хто ж ненавидить картання, той безглуздий. 2. Добрий отримає від Господа, | а чоловіка лукавого він осудить. 3. Ніхто не може злобою скріпитись, | а корінь праведних не захитається. 4. Цнотлива жінка – вінець для свого чоловіка, | а безсоромна – немов гниль у його кістках. 5. Наміри справедливих – правда, | каверзи злих – обман. 6. Слова безбожних – засідки криваві, | а уста праведних спасуть їх самих. 7. Повалено на землю злих, і їх більше немає, | дім праведних же остоїться».

Коментар до тексту

Цей уривок − частина першої великої збірки приповідок Соломона (10:1–22:16; друга схожа збірка − у 25:1–29:27), які висвітлюють теми, що стосуються практичного життя людини. У першій частині уривку (Прип 11) Cоломон акцентує, що суперечливі дії призводять до суперечливих результатів (в. 19), – у книзі Приповідок дуже багато разів наголошується, що успадковують праведники, а що − нечестиві. Вибрати дорогу праведності не важко, позаяк у Приповідках часто підкреслюється, що подобається Богові, а що для Нього неприйнятне (в. 20). Зрештою, Божа справедливість завжди торжествує (в. 21). Праведний та мудрий чоловік, коли вибирає дружину, дивиться не тільки на її красу, але й на розум (в. 22). Також праведна й мудра людина шукає добра та нагод, щоб його чинити (в. 23, 27), завжди щедра (в. 24), робить добро (в. 25), підприємлива (в. 26), не покладається на багатство (в. 28), пильнує порядок (в. 29) – таке життя принесе добрі плоди (в. 30), а всяке нечестя буде покаране (в. 31). На початку Прип 12 автор додає ще такі міркування: мудра людина любить знання і приймає картання (в. 1); добро завжди має майбутнє та гарні перспективи (в. 2), натомість злоба триватиме тільки короткий час (в. 3); цнотлива жінка є великим благословенням, а безсоромна − суцільним прокляттям (в. 4); намірам праведників можна довіряти, але ніколи – намірам злих (в. 5); слова праведників та нечестивих приносять протилежні плоди (в. 6).

Meditatio (розважання)

«Постійна справедливість до життя прямує, | хто ж гониться за злом, той гониться за смертю». Слова справедливість, мудрість, праведність, досконалість завжди характеризують особу, яка живе згідно з Божим задумом, тому й посідає життя, яке навіть смерть не зможе перекреслити. Ця думка часто повторюється у книзі Приповідок: «Кому ж Мене бракує, той свою душу кривдить, | усі Мої ненависники смерть полюбляють» (8:36) – тут ідеться про персоніфіковану Мудрість; «Праця праведного йде на прожиток, | безбожного заробіток – на погибель» (10:16); «Досконалість праведних вестиме їх, | зрадливих погубить їхнє лукавство» (11:3); «На стежці справедливости – життя, | крива дорога веде до смерти» (12:28); «Господній острах – життєдайний: | насичений ним у спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає» (19:23).

Грішники, натомість, доброї перспективи не мають – ця думка чітко наголошена не тільки в наведених приповідках, але у всій книзі загалом. Немовби підсумовуючи роздуми всіх мудреців Ізраїлю, св. Павло стверджує: «Бо заплата за гріх – смерть, а дар ласки Божої – життя вічне в Христі Ісусі, Господі нашім» (Рим 6:23). Без Бога та Його ласки людина сама не може позбутися гріха і стати праведною, мудрою, справедливою та досконалою. Про це попередив Сам Ісус: «Я − Виноградина, ви – гілки. Хто перебуває в Мені, а Я в ньому, той плід приносить щедро. Без Мене ж ви нічого чинити не можете» (Йо 15:5). Апостол Яків дуже виразно потверджує цю думку: «Усяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, у Якого нема ані зміни, ані тіні переміни» (Як 1:17).

Соломон наголошує на потребі постійної справедливості – тільки така постава провадить до життя. Одноразові акти добра важливі, але їх не досить. Щоб жити, треба бути живим, а це означає щоденно й терпеливо іти дорогою праведності, будуючи правильні стосунки з Богом і ближніми.

Oratio (молитва)

«Блажен чоловік, що за порадою безбожників не ходить і на путь грішників не ступає, і на засіданні блюзнірів не сідає, 2. але в Господа Законі замилування має і над Його Законом день і ніч розважає» (Пс 1:1–2).

Contemplatio (споглядання)

Пророк і Боговидець Мойсей так сказав до народу Ізраїлю, коли той стояв у долині Моав, по той бік Йордану, навпроти Єрихона, й очікував входження в Обіцяну Землю: «Гляди, сьогодні я появив перед тобою життя й добро, смерть і лихо! 19. Я кличу сьогодні проти вас на свідків небо і землю; життя і смерть появив я перед тобою, благословення і прокляття. Вибирай життя, щоб жити на світі тобі і твоєму потомству, 20. любивши Господа, Бога твого, слухавшись Його голосу та прихилившись до Нього; у тому-бо полягає твоє життя і твоє довголіття, щоб тобі жити на землі, яку Господь, твій Бог, клявся дати твоїм батькам: Авраамові, Ісаакові та Якову» (Втор 30:15, 19–20). В Ісусі Христі ми є спадкоємцями не просто якоїсь території, але Божого Царства – Нового Неба і Нової Землі, але щоб стати учасниками цієї реальності, ми повинні щодня робити чіткий вибір між добром і злом…

6 коментарів до “Четвертий тиждень Великого посту. Понеділок. Постійна справедливість прямує до життя (Прип 11:19–12:6)”

  1. Галипна

    Господи, даруй мені мудрість ,щоб відрізнити добро від зла ізавжди вибрати добро.Бо ти, Господи , щедрий і милосердний в Тобі все добро разом зібране завжди було ,є і буда. Амінь.

  2. Господи ,хочу перебувати в тобі,покладатися в першу чергу на тебе,а не на свої сили,свій розум,свої ресурси..допоможи мені Боже щоденно і терпеливо іти дорогою праведності,будувати правильні стосунки з тобою і ближніми

Залишити відповідь до Павло Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.