Благовіщення Пречистої Діви Марії (Лк 1:24-38)

Час прочитання: 7 хвилин

Lectio (читання)

«Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, і таїлася п’ять місяців, кажучи: 25. “Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми”. 26. Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет, 27. до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія. 28. Увійшовши до Неї, ангел сказав Їй: “Радуйся, благодатна, Господь з Тобою! Благословенна Ти між жінками”. 29. Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання. 30. Ангел Їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. 31. Ось Ти зачнеш у лоні і вродиш сина й даси Йому ім’я Ісус. 32. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть Йому престол Давида, Його батька, 33. і Він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню Його не буде кінця”. 34. А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?” 35. Ангел, відповідаючи, сказав Їй: “Дух Святий зійде на Тебе й сила Всевишнього Тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий. 36. Ось Твоя родичка Єлисавета – вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною; 37. нічого бо немає неможливого в Бога”. 38. Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму Слову!” І ангел відійшов від Неї».

Коментар до тексту

Розповідь про Благовіщення Пречистої Діви Марії є частиною т. зв. «Євангелія дитинства», розміщеного у двох перших главах Євангелія від Луки. Саме тут акцентуються найважливіші теми, які розвиватимуться у наступних частинах євангельського наративу. Сподівання, очікування і мрії багатьох поколінь Ізраїлю сповнюються перед нашими очима. Всевишній Бог в особі Месії відвідує Свій народ. Усе, однак, відбувається в немислимий і непередбачуваний спосіб: Месія − не просто особа з роду Давида, Він − Єдинородний Божий Син. Месія народжується завдяки згоді юної дівчини, яка після заручин перебуває у віддаленому Галилейському селі Назареті, а перед тим провела усе своє дитинство і початки юності у дворах Єрусалимського Храму. Декілька слів Марії у кінці уривку: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму Слову!» відлунюватимуть не тільки до відповіді на Боже об’явлення патріархів і пророків, а стануть початком нового етапу Історії спасіння, яка, почавшись із маленького галилейського села, назавжди змінить історію світу, розуміння Бога та покликання людини.

Meditatio (розважання)

«Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет, 27. до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія». «Після опису благовіщення Захарії про народження Йоана Хрестителя Лука описує благовіщення архангела Гавриїла Діві Марії. Євангелист зображує дві оповіді як паралельні, проте контраст між двома сценами настільки вражає, що дозволяє побачити тайну воплочення Божого Сина у новому світлі.

Благовіщення про народження Йоана відбувається у Єрусалимі − знаменитій столиці Ізраїлю, політичному та релігійному центрі. Народження Ісуса благовістується у невідомому гріському селі в Галилеї – Назареті, ніхто не сподівається, що з нього може вийти щось добре. Через декілька десятків років маленькі навколишні села прийматимуть слова Ісуса про Божу любов та доброту. Майже завжди саме прості і скромні люди краще розумітимуть та вітатимуть Бога, воплоченого в Ісусі Христі.

Сповіщення про народження Йоана Хрестителя відбувається у священних просторах Єрусалимського Храму, а благовіщення про народження Ісуса − у звичайній сільській хатині. Ісус житиме там, де живуть звичайні люди, де вони працюють, святкують, хворіють і страждають. Саме там Він даруватиме їм полегшення від їхніх терпінь та прощення їхніх гріхів. Бог стає плоттю не для того, щоб залишатися у храмах, а щоб «поставити Свій намет посеред людей» і перебувати з ними, розділяючи їхнє життя.

Благовіщення про народження Йоана звернене до шанованого старшого священника під час урочистого бослужіння, а звістку про народження Ісуса отримує юна дівчина. Ми не маємо свідчень Євангелія, де перебувала Марія у цей момент і що Вона робила. Хто цікавиться тим, що робить жінка? Тому Ісус, воплочений Бог, трактуватиме жінок цілком інакше – з великою пошаною і захищаючи їхню гідність, а також прийме їх до кола Своїх учнів.

У кінці ангел говорить, що Йоан народиться у перестарілих неплідних батьків − Захарії та Єлизавети. Месія прийде на світ від юної діви. Святий Дух стоятиме при витоках Його появи у світі. Спаситель не народиться внаслідок подружньої любові батьків одне до одного, Він буде плодом любові Бога до всього людства. Ісус − це не дар для нас від Йосифа і Марії. Він є даром для нас від Бога»[1].

Oratio (молитва)

«Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого».

Contemplatio (споглядання)

Марія сказала Богові: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму Слову!» (Лк 1:38). У грецькій мові Нового Завіту вислів «нехай станеться» (γένοιτό / genoito) вжито в особливому способі дієслова, який називають «оптативом», тобто «бажальним». Тому речення з Лк 1:38 дослівно можна перекласти українською мовою фразами на кшталт: «Ось я Господня слугиня: я дуже прагну здійснення Твого Слова, Господи; я дуже хочу сповнення Твого Слова; я дуже бажаю виконати Твоє Слово». Марія, напевно, не розуміла, як це має статися, але для Неї найважливішим було те, що це Боже Слово, Його воля. А якщо так, то вона з радістю підпорядкувала Йому Своє життя. Досвід Бога у житті Діви Марії, яка згідно з ранньохристиянськими свідченнями була вихована при Єрусалимському Храмі, спричинив Її діалог з ангелом. Наш досвід Бога або Його відсутність, а як наслідок – прийняття або неприйняття Божої волі також задають напрям нашому життю.

---

[1] J. A. Pagola. Following in the Footsteps of Jesus: Meditations on the Gospels for Year B. (R. Luciani, Ed., V. de Souza, Trans.) Miami, FL: Convivium Press 2011. P. 30-31.