8-й тиждень після П’ятдесятниці. П’ятниця. Ставлення до Божих посланців (Мт 17:10−18)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Учні Його тоді спитали Його: “Чому то книжники кажуть, що спершу Ілля має прибути?”. 11. Він відповів їм: “Ілля прийде й усе приведе до ладу. 12. Проте кажу вам, що Ілля вже прийшов, та вони його не пізнали, а вчинили з ним, що хотіли. Так і Син Чоловічий має від них постраждати”. 13. І збагнули тоді учні, що Він їм говорив про Йоана Хрестителя. 14. Коли ж прийшли до народу, тоді приступив до Нього один чоловік і, припавши Йому до ніг, 15. каже: “Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду. 16. Я був привів його до Твоїх учнів, та вони не могли його зцілити”. 17. “Роде невірний та розбещений, – відповів Ісус, – доки Мені з вами бути? Приведіть Мені його сюди!”. 18. Ісус погрозив йому, і біс вийшов із хлопця, тож видужав юнак тієї ж миті».

Коментар до тексту

У першій частині читання дня мовиться про Господнього Предтечу та ставлення тогочасних людей до Нього та Месії, Який прийшов після Нього У книзі пророка Малахії, яка розташована останньою в каноні Старого Завіту, читаємо, що перед приходом Месії має ще раз прийти пророк Ілля, який приготує для Нього дорогу (3:1; 4:5). Незважаючи на те, що деякі євреї справді думали про повернення Іллі (Йо 1:25), Ісус пояснює Своїм апостолам, що пророцтво Малахії сповнилося в служінні Йоана Хрестителя, який діяв у дусі такої ж ревності та сили, як колись пророк Ілля (пор. Лк 1:17). Та Ірод Антипа стяв Йоанові голову (Мт 14:6−11), отже, «вони його не пізнали, а вчинили з ним, що хотіли» (в. 12). Така ж доля чекає і на самого Ісуса – Сина Чоловічого (в. 12). У другій частині читання сказано, що в околицях Кесарії Филипової згорьований батько приводить до апостолів свого біснуватого сина з надією на їхню допомогу, але вони не можуть вигнати біса, тоді Ісус це робить замість них.

Meditatio (розважання)

«Проте кажу вам, що Ілля вже прийшов, та вони його не пізнали, а вчинили з ним, що хотіли. Так і Син Чоловічий має від них постраждати». Ілля був ревним пророком та чудотворцем, який у кінці свого життя вознісся на небо. Його служіння в Ізраїлі припало на IX ст. до Хр. за часів правління царів Ахава та Ахазії й описане у 1 Цар 17 – 2 Цар 2. Основний акцент служіння Іллі − боротьба з ідолопоклонством в Ізраїлі. Саме Його ім’я אֵלִיָּהוּ / Elijahu єврейською мовою дослівно означає «Мій Бог є Ягве (Господь)», і все своє життя пророк намагався переконувати людей, що Господь незрівнянно вищий від місцевого божка бурі та грози Ваала. Така ревність не раз ледь не коштувала Іллі життя. Запрошую знайти час, щоби перечитати його історію у 1-2 Книзі Царів.

Завдання Йоана Хрестителя полягало в тому, щоби духовно приготувати народ до приходу Месії, Якого той же ж народ чекав останніх декілька сотень років. Ім’я Йоан יְהוֹחָנָן / Jehohanan у єврейській мові дослівно означає «Господь є милостивим». Предтеча звіщав, що Бог уже поруч та хоче виявити Свою милість, та парадокс у тому, що народ не готовий її прийняти, бо, як і язичники, погруз у гріхах. Тому Йоан закликав до покаяння, а зовнішнім знаком внутрішньої переміни каянників після визнання своїх гріхів було хрещення (з грецької дослівно «занурював») у Йордані. Це одноразове омивання нагадувало входження в юдаїзм язичників, і тому багатьох євреїв, які були певні свого походження від Авраама, це дуже обурювало. Та Йоан казав, що фізичного походження від Авраама замало – потрібно наслідувати його діла (Мт 3:8−10; Лк 3:1−20). Врешті, Ірод заглушив цей праведний голос сумління народу, відрубавши Йоанові голову.

Ілля та багато інших пророків, патріархів і праведників у Старому Завіті, включно з Йоаном Хрестителем, який немовби стояв на межі двох Завітів, – усі приготовляли прихід Бога в людськім тілі, тобто Воплочення Ісуса Христа. Ім’я Ісус у єврейській мові יְהוֹשֻׁעַ / Jehoshua дослівно означає «Господь є спасінням». Він − єдиний Володар всесвіту, Який забажав поділитися зі Своїм творінням – людиною – власним Життям і наділив його Своїм образом і подобою. Коли це творіння збунтувалося проти Нього і відпало через гріх, Він робить усе, щоби спасти його. А для того , щоби це спасіння прийняти, від нас потрібно тільки одного – довіри до Того, Який хоче обдарувати нас Життям відповідно до Свого первісного задуму. Однак деградація людей настільки велика, що ми поводимося з Господом так само, як з усіма Його посланцями упродовж історії, і ці слова Ісуса стосуються, на жаль, не тільки Його сучасників…

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені чутливе серце, щоби завжди з вдячністю відповідати на Твої дари…

Contemplatio (споглядання)

Бог діє завжди. Він не тільки підтримує наше життя, але й хоче відновити Його відповідно до первісного задуму. Щоб не перешкоджати Богові в Його діяльності та навчитися з вдячністю приймати усі Його щедрі дари, треба просити у Нього дару віри, яка допоможе нам перебувати з Богом на «одній хвилі»…