7-й тиждень після Пасхи. Четвер. Перемога Ісуса (Йо 16:23−33)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«“І того дня ви не будете питати Мене нічого. Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, Він дасть вам у Моє ім’я. 24. В ім’я Моє досі ви не просили нічого. Просіте ж – і ви одержите, щоб радощів ваших було вщерть. 25. Оповідав Я вам про те притчами. Надходить година, коли вже і притчами не промовлятиму до вас, лише одверто про Отця звістую вам. 26. Ось того дня проситимете ви в Моє ім’я, і Я вже не кажу, що за вас Отця буду благати: 27. Отець бо й сам любить вас, бо ви Мене полюбили і повірили, що Я від Бога вийшов. 28. Я вийшов від Отця і прийшов на світ – і знову полишаю світ і до Отця повертаюсь”. 29. Мовлять до Нього учні: “Ось заговорив Ти одверто, і ніякої не оповідаєш притчі. 30. І спізнали ми тепер, що Ти всевідущий, тож не потрібно Тобі, щоб хтось Тебе запитував. Ось тим і віруємо, що від Бога Єси вийшов”. 31. Відповів їм Ісус: “Віруєте нині? 32. Ось надходить година – і тепер вона, коли-то ви розсієтеся кожен у свій бік, а Мене самого полишите. Та Я не сам, бо зо Мною Отець. 33. Сказав Я вам це, щоб ви мали в Мені мир. У світі страждатимете. Та бадьоріться! Я бо подолав світ”».

Коментар до тексту

Євангеліє дня є частиною Прощальної промови Ісуса до Своїх учнів (Йо 13:31−17:26). У дуже інтимній атмосфері Господь відкриває апостолам значення Своїх Страстей та Воскресіння. Хоча виглядає, що учні розуміють слова Ісуса, більшість зі сказаного проясниться тільки після зустрічі з Воскреслим. Тут, як і в читанні попереднього дня, Ісус підбадьорює засмучених та розгублених апостолів. Ісус уже сказав їм, що їхня тривога обернеться в радість (Йо 16:16−24). Сьогодні Господь говорить, що теперішня неясність у майбутньому обернеться в чітке розуміння (вв. 25−28). У часі Свого служіння Ісус часто послуговувався образною мовою (в. 25а), однак через прихід Святого Духа Ісус ясно говоритиме про Отця, до Якого апостоли матимуть прямий доступ (вв. 25б−28). Та є і сумна новина – віра, яку вони виявляють у цю хвилину, для деяких, на жаль, обернеться зневірою – зараз апостоли ісповідують віру в Божественне походження Ісуса (вв. 29−30), але незабаром вони зречуться Його (вв. 31−33)[1].

Meditatio (розважання)

«Сказав Я вам це, щоб ви мали в Мені мир. У світі страждатимете. Та бадьоріться! Я бо подолав світ». Єврейське поняття שָׁלוֹם / shalom, яке ми перекладаємо на українську мову словом «мир», означає також безпеку, процвітання, благословення і навіть месіанське спасіння. Тому коли Ісус говорить учням про мир, Він не просто обіцяє їм безтурботне серце – Ісус дарує спасіння, яке зроджує умиротворене серце. Світ такого миру дарувати не може (пор. Йо 14:27)[2].

Під стражданням, яке учні матимуть / мають у світі, мається на увазі ненависть, переслідування та вбивства, яких вони зазнаватимуть / зазнають від невіруючих (пор. Йо 16:21). Страждання у світі контрастує з миром вічного життя, яке учні Ісуса мають у Ньому. Цікаво, що в грецькому оригіналі Нового Завіту про страждання говориться в теперішньому часі – «θλῖψιν ἔχετε / tlipsin ehete» – дослівно «страждання маєте», цим Ісус провіщає ворожість світу до учнів відразу після Його відходу[3].

«Так, “світ” буде ненавидіти, переслідувати та висміювати послідовників Ісуса, однак Ісус не обійшов цей світ і не махнув на нього рукою – Він цей світ переміг. Прийнявши на Себе тягар гріхів усього світу, прорвавшись крізь смерть у нове творіння, кинувши рішучий виклик силам зла, руйнування та смерті, Ісус не просто довів якусь філософську тезу – Він виграв битву. Це почалося ще тоді, коли Він зцілив розслабленого, повернув зір сліпому та воскресив Лазаря. Ісус не тільки дав приклад – Він установив нову реальність. У часі Свого прилюдного служіння Ісус заклав “основоположні факти”, а в наступні три дні закріпить їх навіки – факти Божого Царства, які увійдуть в історію людства і з яких почнеться новий порядок, який колись стане загальним»[4]. Щоб цей порядок настав, Ісус через Свої Страсті та Воскресіння здобув найбільшу перемогу в історії світу…

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені Твій мир, щоб я міг за Твоїм прикладом перемагати логіку цього світу…

Contemplatio (споглядання)

У книзі Одкровення друга і третя глави містять послання, якими Ісус звертається до сімох Церков, розташованих у римській провінції Мала Азія. Число сім, яке в Біблії символізує повноту, вказує на те, що тут ідеться про послання до всієї Церкви на всі часи. Хоча кожен з листів глибоко індивідуальний і відображає потреби конкретної Церкви, усе ж кожну з Церков Ісус закликає перемагати, тобто повторювати у своєму житті Його подвиг любові і таким чином не піддаватися спокусі жити за логікою цього світу (Од 2:7; 2:11; 2:17; 2:26; 3:5; 3:12; 3:21). Такий спосіб життя стає можливим тільки тоді, коли маємо досвід Христового миру…

---

[1] Murray J. Harris. John (Exegetical Guide to the Greek New Testament. A. J. Köstenberger, R. W. Yarbrough – Gen. Eds.) B&H Publishing Group. Nashville, Tennessee 2015. Kindle Edition. Kindle Location 9098−9111.

[2] R. H. Gundry. Commentary on the New Testament. Verse-by-Verse Explanations with a Literal Translation. Hendrickson Publishers 2010, P. 432.

[3] Там само. – P. 440.

[4] T. Wright. John for Everyone. Part 2: Chapters 11−21. London SPCK 2014/ Kindle Edition. Kindle Location 1619−1625.