Lectio (читання)
«Сівши у човен, Він переплив назад і прибув у Своє місто. 2. І от принесли до Нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому: “Бадьорися, сину, твої гріхи відпускаються”. 3. Та тут деякі з книжників заговорили між собою: “Він хулить”. 4. Ісус, знавши їхні думки, каже: “Чого лукаве думаєте в серцях ваших? 5. Що легше сказати: Твої гріхи відпущені чи сказати: Встань і ходи! 6. Та щоб знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати”, − каже розслабленому: “Устань, візьми твої ноші та й іди до свого дому”. 7. Устав той і пішов до свого дому. 8. Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, що дав таку владу людям».
Коментар до тексту
У цьому уривку євангелист Матей показує, у чому полягає сила приходу Божого Царства – Ісус ізціляє розслабленого. Грецький текст Нового Завіту означує цю людину як παραλυτικός / paralitikos – дослівно кривий, кульгавий, понівечений, паралізований. Отож, мова йде про людину, дуже далеку від того стану, в якому її сотворив Господь, а відповідно від того, щоб почуватися щасливою. Зцілення стає можливим завдяки звільненню від гріха, тобто з-під влади Сатани: слово «гріх» (гр. ἁμαρτία / hamartia) дослівно означає промах, відхід від цілі, хибний шлях. Людство відійшло від Бога, Який є Джерелом життя, завдяки хитрощам диявола (Мудр 1:13−15; 2:23−4) та внаслідок втрати довір’я і послуху до Бога (пор. Бут 3). Це основна причина різного роду покручень, руйнацій та страждання у світі. Важливо відзначити, що в цьому випадку не йде мова про відпущення тільки особистих гріхів, які не обовʼязково є безпосередньою причиною страждання цього хворого (також часто чую, що хтось терпить через гріхи рідних, і це, як правило, жорстока неправда, і підтвердженням цього є довгий текст у Єзекиїла 18), а про визволення людини з «поля» чи стану смерті, відновлення її природи, ураженої гріхом, який тяжіє над цілим людством.
Meditatio (розважання)
«Устань, візьми твої ноші та й іди до свого дому». Вражає той факт, що зцілення стає можливим завдяки вірі друзів розслабленого. Побачивши «їхню віру», Ісус звільняє хворого з-під влади Сатани та звертається до паралітика словом «Устань». Грецьке дієслово ἐγείρω / egeiro (у НЗ вжито 144 рази) у переносному значенні означає зцілення, відновлення, та повернення до життя. У Новому Завіті воно найчастіше використовується на означення Христового Воскресіння, а крім нього, коли мова йде про Христове Воскресіння, синонімічно вживається ще один термін, більше в іменниковій формі – αναστασις / anastasis (у НЗ вжито 108 разів). Отже, силою благодаті Христа немічний чоловік отримує здатність і силу жити цілком новим життям – повертається до суспільного / родинного, а також релігійного життя і тепер сам може утримувати себе та допомагати іншим.
Ця подія, як, зрештою, і вся діяльність Ісуса, для євангелиста Матея є нагодою для радісного особистого свідчення. Відразу після розповіді про зцілення розслабленого Матей оповідає історію про власне покликання: «Ідучи звідтіля, Ісус побачив мимохідь чоловіка на ім’я Матей, що сидів на митниці, і сказав до нього: “Іди за Мною!”. Той устав і пішов слідом за Ним» (Мт 9:9). Результатом Слова Христа до Матея є факт, що «той устав», подібно як і розслаблений, і, полишивши своє грішне життя, «пішов слідом» за Ісусом. Сила благодатного Слова Ісуса зцілює не тільки фізичні, але й духовні недуги: Матей піднявся / встав від старого до нового способу життя.
Пізніше, фіксуючи інші свідчення про результати перших кроків прилюдної діяльності Христа, Матей писав: «І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по їхніх синагогах, звіщаючи Добру Новину про Царство й вигоюючи всяку хворобу і всяку недугу в народі. 24. Чутка про Нього розійшлася по всій Сирії, і приносили до Нього всіх хворих на різні недуги, знеможених стражданням, біснуватих, сновид, розслаблених, і Він оздоровлював їх. 25. А йшла за Ним велика сила людей з Галилеї, Десятимістя, Єрусалима, Юдеї та Зайордання» (Мт 4:23−25).
Oratio (молитва)
Ісусе, хай Твоє Слово випростає у моєму житті усе відповідно до первісного задуму Отця…
Contemplatio (споглядання)
Чи сьогодні, читаючи або слухаючи уривок цього Євангелія, ми готові відкрити своє серце на оце Ісусове «Встань»? Якщо ми відверті самі з собою, то свідомі того, що кожен із нас має з чого вставати…
Серед нас є також багато людей, життя яких дуже часто покручене, а то й, здавалося б, цілком зруйноване. Є паралізовані фізично, душевно чи духовно. Чи наша віра настільки сильна (наше довір’я до сили Христової Євангелії), що ми відважимося на лагідне, але переконливе свідчення для них, що Господь здатен піднести – воскресити їх до нового життя силою Слова Свого Євангелія?
Дякую Господи, що піднімаєш мене з постелі недуги, благословляєш кожен день, даєш силу жити, терпіти і любити. Алилуя!!!
Дякую! ?
Слава Ісусу Христу!
О. Юрій, щиро дякую за науку, за Ваше служіння! Щедрих Божих ласк і благословінь Вам!
В сьогоднішньому фрагменті Євангелія від Матвія мене особливо торкнули слова: «Побачивши їхню віру…» (Мт.9:2).
Ісус вздоровляє розслабленого, немічного чоловіка, завдяки великій вірі і щирому вболіванню за нього чотирьох справжніх друзів. Їхню віру можна було навіть побачити… Дуже важлива особиста віра, щоб одержати чудо від Господа, як у випадку з кровотечивою. Але Бог може вздоровити, спасти чи допомогти в іншій великій потребі також за вірою інших людей! Буває так, що людина сама вже не може молитися за себе чи з причини немочі тіла, чи через засліплення розуму сатаною… Бог любить і співстраждає, тому шукає заступників… Це відчувається, як внутрішнє бажання, наполегливе нагадування про якусь людину… з‘являється якийсь внутрішній неспокій і зникає лише тоді, коли починаєш молитися, заступатися. Це Сам Бог хоче допомогти окремій людині чи цілому народу… Бог шукає заступників… «І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би в виломі перед Моїм обличчям, за цей Край, щоб я не знищив його, та Я не знайшов! І Я вилив на них Свій гнів…» (Єзек.22:30,31) А в час Виходу Божого народу з Єгипту Господь відвернув Свій гнів, бо Мойсей «став був у виломі перед обличчям Його» (Пс.106:23). Більш докладно про це можна прочитати в
кн. Чисел, 14 розділ.
Велика сила заступницькоі молитви, коли молимося з вірою і з співчуттям до потребуючих! Неодноразово переконалася в цьому особисто, а також є багато таких свідчень у нашій спільноті,- на славу Божу!
Ісус, говорячи до розслабленого, починає з головного і важчого, бо воно невидиме і несприйнятне тими, що чують,- з відпущення гріхів, очищення серця. А вздоровлення тіла -це вже, як наслідок очищення і зцілення душі.
А ще подумалось, що дуже важливо відразу зробити те, що наказує Ісус, хоч би це видавалось абсолютно неможливим. Так, як це зробив розслаблений (Мт.9:6,7), як вчинив сухорукий (Мт.12:13).
— Господи, дякую Тобі за всі зцілення, які Ти дарував мені по Своій великій милості!
Ти багато разів піднімав мене, але маю ще з чого вставати…
Господи, благаю, – очисти моє серце, даруй повноту Життя у Христі Ісусі!
Амінь.
Слава Ісусу Христу…недавно чула від монахині що потрібно бути дуже обережним коли молишся за якусь людину… що можна самому захворіти…І це мене трошки спантеличило… не знаю тепер шо і думати
Слава Ісусу Христу!
о.Юрію, останні слова сьогоднішнього уривку є “…що дав таку владу людям”. Про яку владу йдеться? Про владу відпускати гріхи, тоді це натяк на сповідь? Чи про владу оздоровляти? Тоді це натяк на що?
От цікавить значення цих слів.
Слава навіки!
Влада Ісуса – прощати гріхи та зціляти – це дії, які наближають Царство Небесне. Цю саму владу Ісус дає апостолам, щоб продовжували Його справу (Мт 28:18)
Дуже дякую