4-й тиждень після Пасхи. П’ятниця. Таїнство діяння Триєдиного Бога (Йо 8:21−30)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«А й ще їм сказав: Я відійду, а ви Мене шукатимете та й помрете у грісі вашім. Куди Я відійду, неспроможні ви прийти”. 22. Тож юдеї мовляли: Може, Він Самого Себе вб’є, коли ото каже: Куди Я відійду, неспроможні ви прийти?”. 23. І далі ще казав їм: Ви здолу, Я – згори. Ви з цього світу, Я – не з цього світу. 24. Тим Я і сказав вам: Помрете у гріхах ваших. Бо коли не увіруєте, що Я – Сущий, помрете у ваших гріхах”. 25. Тоді вони Йому: Хто ж Ти такий? Ісус же їм відрік: Споконвічний, як Я і казав вам. 26. Багато чого маю Я про вас сказати й осудити. Та Той, Хто послав Мене, правдивий, і що Я чув від Нього, те й у світі говорю”. 27. А вони й не збагнули, що Він про Отця їм говорив. 28. Тоді Ісус до них мовив: “Коли вгору Чоловічого Сина піднесете, тоді взнаєте, що Сущий Я і що від Себе не чиню нічого, але як навчав Мене Отець Мій, говорю, 29. і що Той, Хто послав Мене, – зо Мною Сущий. Не полишив Він Мене самого, бо Я постійно те чиню, що до вподоби Йому”. 30. І коли говорив так, численні увірували в Нього».

Коментар до тексту

Ці слова Ісуса − частина Його навчання, висловленого у контексті святкування старозавітного свята Кучок, під час якого ізраїльтяни дякували Богові за численні благословення, отримані впродовж 40-літньої подорожі з Єгипту до Обіцяної Землі. Ісус хоче донести Своїм слухачам, що Бог Виходу діє в Ньому. Спочатку Він провіщає Свій відхід до неба (в. 21), але Його не розуміють (в. 22). Далі Ісус говорить про Свою єдність з Отцем (вв. 23−24), але Його далі не розуміють (вв. 25−27). У кінці Христос провіщає Своє Розп’яття та прославу, а також велику зміну в розумінні Його особи, яка настане після цих подій, і тоді багато присутніх відповідає вірою (вв. 28−30)[1].

У цьому тексті Ісус говорить про Себе такою ж мовою, якою Він послуговується на означення Бога Отця, що свідчить про Їхню рівність та єдиносущність. На жаль, слухачі Ісуса цілком не розуміють, про що Йому йдеться, оскільки навіть не припускають, що Сущий, тобто Єдинородний Син Отця, у плоті Ісуса стоїть посеред Них. Урешті, для єврейського монотеїстичного мислення було складно не тільки збагнути таїнство Триєдиного Бога і тайну Воплочення, але навіть допустити існування єдиного Бога у трьох різних Особах. Жорстка постава невіри та закритості на Бога не дозволила присутнім відкритися на діяння та Слово Бога – Ісуса. Тільки окремі люди дивним чином прийняли дар віри, і це привело їх до віри в Ісуса.

Meditatio (розважання)

«Коли вгору Чоловічого Сина піднесете, тоді взнаєте, що Сущий Я і що від Себе не чиню нічого, але як навчав Мене Отець Мій, говорю, 29. і що Той, Хто послав Мене, – зо Мною Сущий». Цей уривок Євангелія унікальний у багатьох аспектах. Насамперед тут маємо два випадки вживання тих слів, якими Бог об’явився Мойсеєві (Ἐγώ εἰμι / Ego eimi / Я Є – Вих 3:14), без предиката (тобто означення чи уточнення – напр. Я Є Хліб Життя) в абсолютному значенні – у віршах 24 та 28 Ісус означує Себе словом «Сущий» (використаний тут термін «Сущий» у грецькому оригіналі представлений як Ἐγώ εἰμι / Ego eimi / Я Є). Ісус не каже, що Він Сам є Ягве, але вказує на рівність Свого статусу та Своєї природи з Ягве, Якого називає Своїм Отцем.

Очевидно, слухачі були шоковані такими словами, тому вони природно запитують: «Хто ж Ти такий?» (в. 25). Відповідь Ісуса в грецькому оригіналі (τὴν ἀρχὴν ὅ τι καὶ λαλῶ ὑμῖν) можна перекласти українською мовою двояко:

  • як запитання: «Чому Я взагалі повинен говорити до вас?» (пор., наприклад: «Роде невірний та розбещений, – відповів Ісус, – доки мені з вами бути?» – Мт 17:17);
  • як твердження: «Споконвічний, як Я і казав вам» – саме так і маємо у нашому перекладі о. Івана Хоменка; або ж: «Що Я говорив вам від початку».

У кожному разі і перші слухачі Ісуса, і ми з вами сьогодні предстоїмо воплоченому Слову Отця, Яке можемо прийняти тільки вірою, бо людський розум просто заслабкий для цього. Ісус говорить про тайну Бога та Його діяння в Історії спасіння. Зрозуміти Його дороги в нашій історії не завжди легко, а інколи й неможливо, тому потрібно іншого підходу – Його благословення слід приймати з вдячністю і довірою. Бог завжди є на крок попереду, тому постійно вимагає абсолютної довіри. Очевидно, що Він гідний такої довіри, саме тому Ісус каже, що вони зрозуміють усе, про що Він говорить, тільки тоді, коли споглядатимуть Його Страсті, Воскресіння і Вознесіння у славі до Отця (Йо 8:28).

Oratio (молитва)

Ісусе, Єдинородний Сину Отця, дякуємо Тобі за те, що Ти повернув нам гідність та можливість бути Його улюбленими доньками і синами…

Contemplatio (споглядання)

Апостол Павло був одним із перших новонавернених сповідників юдаїзму, який потрафив переосмислити таїнство Триєдиного Бога і намагався говорити про це людською мовою: «Для нас, однак, є лиш один Бог, Отець, від Якого все і для Якого – ми; і один Господь Ісус Христос, через Якого – усе, і ми через Нього» (1 Кор 8:6). Це таїнство вимагає віри й пізнання через молитву та життя Святими Тайнами, іншим його можна пояснити лише разом з особистим свідченням життя, якого торкнулася благодать Триєдиного Бога…


[1] Деякі думки у коментарі та розважанні основані на: Murray J. Harris. John (Exegetical Guide to the Greek New Testament. A. J. Köstenberger, R. W. Yarbrough – Gen. Eds.) B&H Publishing Group. Nashville, Tennessee 2015. Kindle Edition. Kindle Location 5740-5793.

1 коментар до “4-й тиждень після Пасхи. П’ятниця. Таїнство діяння Триєдиного Бога (Йо 8:21−30)”

  1. Людмила

    Христос воскрес!
    Отець Юрій, дякую за Ваш богословський коментар та розважання Ів.8:21-30.
    Коли читала цей уривок, то подумала, що якщо ми хрещені і стараємося вести духовне життя, то Ісус Христос у нас, а ми у Ньому. Він є з нами і ніколи нас не полишає, якщо ми Йому вірні. Так само, як Бог Отець був завжди з Ісусом. Ми теж уже не від цього світу, хоч і живемо у ньому, бо у Христі Ісусі ми є новим творінням. Головне тепер – співдіяти з Богом в очищенні серця, а також – вчитися щораз краще чути голос Божий, який провадить нас зсередини Духом Святим, щоб могти говорити і чинити тільки те, що до вподоби Господу. Постійно вправлятися у цьому, щоб стати, як Христос, – наш Вчитель, Господь і Бог.
    Ісусе, зміцняй мене Своєю благодаттю, очищай і освячуй, бо прагну досконалості і повноти єднання з Тобою! Амінь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *