Lectio (читання)
«Усе передане Мені Моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина та кому Син схоче відкрити. 28. Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я облегшу вас. 29. Візьміть ярмо Моє на себе й навчіться від Мене, бо Я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. 30. Ярмо бо Моє любе і тягар Мій легкий».
Коментар до тексту
Для кращого розуміння цього уривку слід прочитати також 2 попередні вірші: «Тоді ж Ісус заговорив: “Я прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що Ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам. 26. Так, Отче, бо так Тобі було до вподоби”». Відразу після критики невіруючих міст (Мт 11:20−24) Ісус дякує Отцеві за Своїх віруючих учнів (в. 25). Він протистоїть обтяжливому вченню фарисеїв, кажучи Своїм учням, що Його тягар навчання легкий (в. 30), і запрошує їх до повного учнівства (в. 28−29)[1].
Meditatio (розважання)
«Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я облегшу вас». Схожу за стилем і змістом мову Ісуса в Мт 11:25−30 (пор. також Лк 10:21−22) знаходимо і в інших Євангеліях: «Любить Отець Сина й усе дав Він Йому до рук. 36. Хто вірує в Сина, живе життям вічним. Хто не вірує в Сина, той життя не побачить, гнів же Божий над таким перебуває» (Й 3:35); «Я ж – Добрий Пастир і знаю Своїх, а Мої Мене знають. 15. Як Отець Мій Мене знає, і Я знаю Отця, і життя Своє кладу Я за Моїх овець» (Йо 10:14−15); «Згідно з владою, що її Ти дав Йому над усяким тілом, − дарувати життя вічне тим, яких Ти передав Йому… 25. Праведний Отче! Світ не спізнав Тебе, але Я Тебе спізнав, а й оті спізнали, що послав Єси Мене» (Йо 17:2, 25)[2].
Як Ізраїль був помилково безпечним та навіть зарозумілим через свій статус перед Богом щодо язичників (Мт 11:20−24), так «мудрі» і власть імущі не були здатними визнати, що Бог віддає перевагу лагідним і смиренним, як діти (Мт 11:25−30). Ісус закликає іти за Ним не сильних чи мудрих, але слабких та обтяжених великими тягарями (Мт 11:28; пор. Мт 23:4), «стомлених» – таких, як Ізраїль у вигнанні, який міг надіятися лише на Бога: «Він дає змореному силу, Він знеможеному додає міць. 30. Навіть і молодь утомлюється, знемагає, і юнаки-вояки підупадають, 31. ті ж, що на Господа вповають, відновлюють сили, немов орел, здіймають крила, біжать, не знають утоми, ідуть уперед, не знемагають» (Іс 40:29−31)[3].
Полегшення стомленим дарує тільки Бог (пор. Сир 24:19) – таку обітницю не міг дати жоден інший учитель Закону. Ярмо, яке людина несе на своїх плечах (пор. Єр 27:20), у юдаїзмі було символом підкорення й послуху. Євреї казали, що вони несуть ярмо Божого Закону та Його Царства – у такий спосіб виконуючи Божі заповіді та підкоряючи Йому своє життя, вони визнавали, що Бог − Єдиний. Натомість Ісус говорить про полегшення, яке Він дає на противагу навчанню фарисеїв, зокрема про Суботу в наступному уривку (Мт 12:1−14). Ще пророк Єремія обіцяв народові полегшення, якщо той навернеться до Бога і перестане слухати слів своїх фальшивих учителів: «Так говорить Господь: “Спиніться на дорогах і роздивіться та розпитайтеся про стежки днедавні: де дорога добра, то й ступайте нею, і знайдете спокій душам вашим. Вони ж сказали: Ми не підемо нею”» (Єр 6:16; пор. також Єр 6:13, 14, 20)[4].
Oratio (молитва)
Ісусе, даруй мені розуміння, що полегшення є тільки в Тобі…
Contemplatio (споглядання)
Часто можна побачити, як свободу та благодать Євангелія, яка приносить полегшення та звільнення кожній людині, заганяють у прокрустове ложе легалізму. Інколи християнство представляють також як складну систему різноманітних і часто непосильних правил. Відтак практикування такої віри втомлює і набридає. Спасає, однак, не сума наших зусиль та виконання тих чи тих правил – спасає тільки Христос. Він і тільки Він (!) дарує людині мир та звільнення від усіх тягарів. Правила й заповіді, які ми виконуємо, є нашою відповіддю вдячності на Його вірність та дар спасіння, які можливо сповнити тільки завдяки Його допомозі. Усвідомлення цих закономірностей наповнює серце вдячністю та смиренням…
[1] J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Mt 11:25−30.
[2] C. S. Keener. The Gospel of Matthew: A Socio-Rhetorical Commentary. Grand Rapids, MI; Cambridge, U.K.: Wm. B. Eerdmans Publishing Co. 2009, P. 345.
[3] Там само. – P. 345.
[4] C. S. Keener. The IVP Bible Background Commentary. New Testament. 2nd Edition. IVP Academic Downers Grove Ill. 2014, P. 75
Дякую
Дякую!
Дуже дякую