36-та неділя після П’ятдесятниці. Основа для розвитку духовних дарів (1 Тим 4:9–15)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Вірне це слово й повного довір’я гідне. 10. На це бо й трудимося та боремося, тому що ми поклали нашу надію на Живого Бога, Який є Спасителем усіх людей, особливо ж вірних. 11. Це наказуй і навчай. 12. Ніхто твоїм молодим віком хай не гордує, але будь зразком для вірних у слові, поведінці, любові, вірі й чистоті. 13. Заки я прийду, віддавайся читанню, умовлянню та навчанню. 14. Не занедбуй у собі дару, що був даний тобі через пророцтво з накладанням рук збору пресвітерів. 15. Про це міркуй, будь увесь у цьому, щоб поступ твій усім був очевидний».

Коментар до тексту[1]

Описуючи служіння Тимотея, апостол Павло заохочує його до позитивного свідчення для віруючих на противагу негативному описові лжевчителів у 1 Тим 1:3–11; 4:1–6. Завдання, покладені на Тимотея, дуже важливі – увесь місійний труд молодого єпископа Ефеса повинен бути спрямований на заснування нових спільнот, зміцнення вірних та заохочення до впевненого очікування сповнення Божих обітниць (в. 10; пор. Ді 14:22; Кол 1:29; 1 Сол 5:12). Видається, що Тимотей був молодший від Павла та інших пресвітерів, зокрема лжевчителів, і саме тому апостол закликає не дозволити зробити його вік предметом критики, а натомість утверджувати свій авторитет завдяки наснаженому служінню (в. 12), для якого Тимотей отримав численні дари (в. 14). Як і св. Павло (1 Кор 11:1; Флп 3:17), Тимотей повинен бути прикладом для віруючих (пор. Флп 2:20–22).

Meditatio (розважання)

«Заки я прийду, віддавайся читанню, умовлянню та навчанню». Публічне читання Писання було як постійною характерною рисою християнського поклоніння, так і частиною традиції духовної формації віруючої особи (пор. Ді 13:15). Тому в 1 Сол св. Павло радить вірним прочитати його послання вголос серед громади задля їхнього духовного добра (1 Сол 5:27).

Читаючи Писання та роздумуючи над ним, особа духовно росте, а відтак стає здатною до духовного покріплення інших людей. Грецьке поняття «παράκλησις / paraklesis» (в укр. перекладі «умовляння»), яким тут послуговується апостол, часто вживається на означення підбадьорення або наснаження, яке допомагає особі зробити правильне рішення, дію чи навіть обрати правильний напрям життя. У Посланні до Римлян Павло згадує «παράκλησις / paraklesis» серед переліку духовних дарів, які служать спільному благу: «Маючи ж, згідно з даною нам благодаттю, різні дари: коли то дар пророцтва, виконуймо його мірою віри; 7. хто має дар служіння, нехай служить; хто навчання, нехай навчає; 8. хто напоумлення, нехай напоумляє. Хто дає – у простоті; хто головує – дбайливо; хто милосердиться – то з радістю» (Рим 12:6–8). Це поняття також може вживатися у значенні підбадьорення чи підняття чийогось духу: «Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець усякого милосердя і Бог усякої втіхи, 4. що втішає нас у всім нашім горі, щоб ми могли втішити тих, які у всяких скорботах, тією втіхою, якою Бог самих нас утішає» (2 Кор 1:3–4).

Постійне читання Божого Слова дає мудрість як для особистого духовного життя, так і для підбадьорення та заохочення інших, а також природно уможливлює наставлення у вірі. Грецьке поняття «διδασκαλία / didaskalia» позначує активне наставництво або ж навчання доктрини. Дар, який Павло згадує тут разом із заохоченням, він вносить також у згаданий перелік духовних дарів у Посланні до Римлян: «хто має дар служіння, нехай служить; хто навчання, нехай навчає» (Рим 12:7). Хоча обидва дари (заохочення та навчання) походять від Святого Духа, видається, що для їхнього розвитку св. Павло просить постійно читати Боже Слово, а це означає, що воно є джерелом та тією силою, яка зумовлює розвиток усіх наших духовних дарів.

Oratio (молитва)

«Слово Твоє – світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці» (Пс 119:105).

Contemplatio (споглядання)

Без читання Божого Слова немає духовного росту. Урочисте читання Писання під час наших спільних Богослужінь – це не просто формальний акт, але зміцнення нашого духовного фундаменту та постійне пригадування про те, що сáме повинно бути скелею, на якій будуємо наше життя (пор. Мт 7:24–27)…


[1] Коментар до тексту та деякі думки в розважанні основані на J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016, 1 Thess 4:9–15.

5 коментарів до “36-та неділя після П’ятдесятниці. Основа для розвитку духовних дарів (1 Тим 4:9–15)”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *