33-тя неділя після Пʼятдесятниці. Слово Христове (Кол 3:12–16)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Вдягніться, отже, як вибрані Божі, святі й любі, у серце спочутливе, доброту, смиренність, лагідність, довготерпеливість, 13. терплячи один одного й прощаючи одне одному взаємно, коли б хтось мав на кого скаргу. Так, як Господь простив вам, чиніть і ви так само. 14. А над усе будьте в любові, що є зв’язок досконалости, 15. і нехай панує в серцях ваших мир Христовий, до якого ви були покликані, в одному тілі, та й будьте вдячні. 16. Слово Христове нехай у вас перебуває щедро: навчайтесь у всякій мудрості й напоумлюйте одні одних, співаючи Богові з подякою від свого серця псалми, гимни та духовні пісні».

Коментар до тексту

У Кол 2:12–13 Павло стверджує, що через хрещення колосяни воскресли разом із Христом до нового життя. У цьому уривку він пропонує напрямні лінії для життя християнської спільноти. Якщо колись тільки народ Ізраїлю вважався вибраний Богом (Втор 14:2; Рим 9:4–5), то тепер, завдяки Христові, така класифікація недоречна (Кол 3:11), а колосяни, як усі інші охрещені люди, увійшли у спадщину Божих вибраних (в. 12). Незважаючи на різні, зокрема внутрішні, труднощі у своїх громадах, християни повинні плекати чесноти терпеливості, прощення, любові та вдячності, щоб мир Христовий панував у їхніх серцях (вв. 13–15). У кінці св. Павло закликає колосян до наполегливого пізнання Слова Христового, яке даруватиме їм мудрість для особистого та спільного духовного життя, а також зумовлюватиме ритм їхньої приватної та літургійної молитви (в. 16).

Meditatio (розважання)

«Слово Христове нехай у вас перебуває щедро: навчайтесь у всякій мудрості й напоумлюйте одні одних, співаючи Богові з подякою від свого серця псалми, гимни та духовні пісні». Під «Словом Христа» може матися на увазі або євангельська звістка про Христа, або ж навчання Христа на противагу людській мудрості чи традиції. Трохи раніше у цьому ж листі св. Павло перестерігав колосян: «Вважайте, щоб ніхто вас не збаламутив філософією та пустим обманством, за людським переданням та за первнями світу, а не за Христом» (Кол 2:8).

Апостол заохочує колосян шукати мудрість у житті та навчанні Христа. У своєму духовному заповіті, написаному до молодого співробітника Тимотея, який на той час був єпископом Ефеса, св. Павло каже: «Ти ж тримайся того, чого навчився і в чому переконався. Відаєш бо, від кого ти навчився, 15. і вже змалку знаєш Святе Письмо, яке вірою у Христа Ісуса може тобі дати мудрість на спасіння. 16. Усе Писання – надхненне Богом і корисне, щоб навчати, докоряти, направляти, виховувати у справедливості, 17. щоб Божий чоловік був досконалий, до всякого доброго діла готовий» (2 Тим 3:14–17).

Основою здорового та мудрого навчання може бути тільки Слово Христа. Св. Павло зазначає: «Іншої бо основи ніхто не може покласти, крім покладеної, якою є Ісус Христос» (1 Кор 3:11). Усяка інша основа – будь-яка людська мудрість − може бути тільки вказівником на справжнє Джерело цієї мудрості. Навіть найглибше християнське вчення так чи так будується на Христі, якщо воно істинно християнське, тобто вартісне й вічне. Тільки прийняття Христа та Його Євангелія робить людину справді вільною, утверджує її кроки на дорозі життя та приносить плоди, які мають вічну вартість. Тільки Словом Христа можна допомогти іншим людям іти життєвим шляхом, вставати після падінь, віднаходити сенс у житті без того, щоб через людське моралізаторство обрізати людям крила. Слово Христа не знічує щиру особу – воно дає надію, підхоплює навіть найменший порух до добра і дає силу в ньому тривати, зумовлює рух уперед.

Oratio (молитва)

«Доля моя – Господь; я мовив: берегтиму Твоє Слово» (Пс 119:57).

Contemplatio (споглядання)

Слово Христа наповнює життя змістом, позначує його миром і радістю, а відтак спонукає серце до вдячності. Християнське поклоніння і є тією відповіддю вдячності на благодать Христа – наслідком зустрічі з Його Словом, живим та діяльним (Євр 4:12). Саме тому св. Павло після настанови «Слово Христове нехай у вас перебуває щедро: навчайтесь у всякій мудрості й напоумлюйте одні одних» закликає до прослави, «співаючи Богові з подякою від свого серця псалми, гимни та духовні пісні». Особисте розважання над Словом – Lectio Divina – завжди завершується молитвою (Oratio), яку зроджує в нашому серці Боже Слово.