32-й тиждень після П’ятдесятниці. Субота перед Богоявленням. Стовп та основа правди (1 Тим 3:14–4:5)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Пишу тобі це, надіючися, що незабаром прийду до тебе. 15. Коли ж загаюся, то щоб ти знав, як слід поводитися в Домі Божім, яким є Церква Бога Живого, стовп та основа правди. 16. А то річ певна, що тайна побожности – велика: Христос явився у тілі, засвідчений у Дусі, показався ангелам, проповідуваний поганам, увіруваний у світі, вознісся у славі. 4:1. Дух виразно каже, що за останніх часів деякі відступлять від віри і пристануть до духів обманних і навчань бісівських; 2. зведені лицемірними брехунами з таврованим сумлінням, 3. вони заборонятимуть одружуватися і волітимуть стримуватись від страв, що їх Бог створив для вірних і для тих, які спізнали правду, щоб їх споживати з подякою. 4. Бо всяке Боже створіння – добре, і не слід нічого відкидати, коли його з подякою приймати, 5. бо воно освячується Словом Божим і молитвою».

Коментар до тексту

Цей уривок тематично можна розділити на дві частини. Спочатку апостол Павло пригадує Тимотеєві, молодому єпископові Ефеса, як слід поводитися в Церкві (1 Тим 3:14–16), і цим увиразнює центральну тему свого пастирського листа. Поведінка Тимотея повинна бути зумовлена великою свідомістю того, що він не більше ніж слуга, який служить Євангелії Ісуса Христа. Вірш 16 дуже стисло подає зміст життя Ісуса від Воплочення до Вознесіння, і сáме проголошення цієї тайни Божого до нас сходження задля нашого піднесення повинно бути центральним у житті Тимотея.

У наступних віршах (1 Тим 4:1–5) Павло торкається теми фальшивих учителів та окремих прикладів їхнього навчання. На думку апостола, джерелом їхнього лжевчення є обманні духи та бісівські навчання.

Meditatio (розважання)

«Щоб ти знав, як слід поводитися в Домі Божім, яким є Церква Бога Живого, стовп та основа правди». Павло називає Церкву Божим Домом – у цій спільноті віруючих Бог відкриває Себе світові та діє в ньому. З одного боку, усі християни свідомі того, що після хрещення Бог живе в кожній людині: «Хіба ж не знаєте, що ваше тіло – храм Святого Духа, Який живе у вас? Його ви маєте від Бога, тож уже не належите до себе самих. 20. Ви бо куплені високою ціною! Тож прославляйте Бога у вашому тілі!» (1 Кор 6:19–20); «Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хтось Духа Христового не має, той Йому не належить» (Рим 8:9). З іншого боку, уся спільнота віруючих стає місцем Божої присутності, новою реальністю завдяки преображуючій присутності Господа: «Хіба не знаєте, що ви – храм Божий, і що Дух Божий у вас перебуває? 17. Коли хтось зруйнує храм Божий, Бог зруйнує того, бо храм Божий святий, а ним є ви» (1 Кор 3:16–17).

Кожна людина і ціла Церква є Божими. Кожен зокрема і всі разом реалізуємо свою місію завдяки нашій приналежності до Бога. Якщо наше серце не належить Богові, якщо Господь не керує життям кожної окремої особи і цілої Церкви як спільноти через її членів та провідників, тоді ми є просто імітаторами християнства. Наша свідомість приналежності до Бога, усвідомлення факту, що Він є основою правди, згідно з якою нам слід будувати особисті та спільні проєкти нашого життя, є визначальними.

Павло також називає Церкву «стовпом та основою правди». Грецьке поняття «στῦλος / stylos» – дослівно «стовп, колона» − метафорично означає авторитетного лідера спільноти (пор. Од 10:1; Гал 2:9; 1 Тим 3:15)[1]. Термін «ἑδραίωμα / edraioma» – дослівно «основа, підтримка» – виражає результат якоїсь дії[2]. Отже, Христос – Правда – перебуває у Церкві та навчає у ній саме через активні дії її авторитетних провідників. Інакше кажучи, Христос присутній у Церкві не тільки у Святих Тайнах та Писанні, але й здоровому навчанні її активних членів. Христос є у правді, яка включає слова, вчинки та стосунки людей, свідомих як своєї залежності від Бога, так і своєї приналежності до Нього.

Oratio (молитва)

«Право й справедливість – основа Твого трону, ласка й вірність ідуть перед Тобою» (Пс 89:15).

Contemplatio (споглядання)

Бог створив світ упорядкованим та прекрасним. Через гріх у світі з’явилося багато викривлень і хаосу в стосунках та житті людей загалом. Церква покликана бути місцем та середовищем, у якому впорядковуємо своє життя згідно з Божою Правдою – Христом. Щоб це стало можливим, ми повинні дбати про те, щоб Божа Правда була чутна й помітна в Церкві завдяки нашій активній поставі, тобто була своєрідним маяком для всіх, які знаходяться посеред хвиль та різного роду турбулентностей життя.


[1] T. Friberg, B. Friberg, N. F. Miller. Analуtical Lexicon of the Greek New Testament. Grand Rapids, Mich.: Baker Books 2000, Р. 358.

[2] W. Arndt, F. W. Danker, W. Bauer. A Greek-English lexicon of the New Testament and other early Christian literature. (3rd ed.) Chicago: University of Chicago Press 2000, P. 217.

3 коментарі до “32-й тиждень після П’ятдесятниці. Субота перед Богоявленням. Стовп та основа правди (1 Тим 3:14–4:5)”

Залишити відповідь до Андрій Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *