Великий вівторок. Що буде перед поверненням Господа (Мт 24:3-35)

Час прочитання: 9 хвилин

Lectio (читання)

«І коли Він сів на горі Оливній, Його учні приступили до Нього на самоті й запитували: Скажи нам, коли це буде і який буде знак Твого приходу й кінця світу? 4. Ісус у відповідь мовив їм: Глядіть, щоб ніхто не звів вас. 5. Багато бо прийде в Моє ім’я, що будуть казати: Я – Христос, і зведуть багатьох. 6. Ви почуєте про війни та воєнні поголоски; глядіть же, не тривожтесь, бо треба, щоб це все сталося, але це не кінець ще. 7. Народ бо на народ повстане й царство на царство. Голод, чума та землетруси будуть по різних місцях, 8. та все це – початок страждання. 9 . Тоді видадуть вас на муки й уб’ють вас; вас будуть ненавидіти всі народи імени Мого ради. 10. Багато тоді спокусяться і видаватимуть один одного й будуть ненавидіти один одного. 11. Чимало лжепророків устане і зведуть багато людей. 12. Через те, що розбуяє беззаконня, любов багатьох охолоне. 13. Але хто витримає до останку, той спасеться. 14. І ця Євангелія Царства буде проповідуватись по всьому світі, на свідоцтво всім народам. І тоді прийде кінець. 15. Отож, коли побачите “мерзоту запустіння”, провіщену пророком Даниїлом, поставлену на святім місці – хто читає, нехай розуміє! – 16. тоді ті, що в Юдеї, нехай втікають у гори; 17. а хто на покрівлі, хай не сходить узяти речі зі своєї хати, 18. і хто в полі, хай не повертається назад узяти свою одіж! 19. Горе вагітним і годуючим за тих днів! 20. Моліться, щоб ваша втеча не сталася зимою, ані в суботу. 21. Скорбота ж тоді велика буде, якої не було від початку світу аж понині, та й не буде. 22. І коли б ті дні не були вкорочені, ніхто б не врятувався, але заради вибраних будуть вкорочені дні тії. 23. І коли хто скаже тоді вам: Глянь, ось Христос, чи онде – не вірте, 24. бо встануть лжехристи та ложні пророки, які чинитимуть великі знаки й чуда, щоб, коли можна, звести навіть і вибраних. 25. Ось Я попередив вас. 26. Коли вам, отже, скажуть: Ось Він у пустині – не виходьте; ось Він у криївках – не вірте! 27. Як блискавка, що на сході блисне й вмить аж на самім заході сяє, так буде й прихід Чоловічого Сина. 28. Де бо є мрець, там і орли зберуться. 29. Негайно по тих днях скорботних сонце затьмиться, місяць не дасть більше свого відблиску, зорі падатимуть з неба і захитаються небесні сили. 30. Тоді на небі з’явиться знак Сина Чоловічого, і тоді заридають усі племена землі й побачать Чоловічого Сина, що надходитиме на небесних хмарах з потугою та славою великою. 31. Він пошле Своїх ангелів із сурмою вельми голосною, і ті зберуть вибраних Його з чотирьох вітрів, від одного аж до другого кінця неба. 32. Від смоковниці навчіться притчі. Коли віття її стає м’яке й вона листя виганяє, ви знаєте, що близько літо. 33. Отак і ви: коли це все побачите, знайте, що Він уже близько під дверима. 34. Істинно кажу вам: Цей рід не промине, поки не збудеться все це. 35. Небо й земля перейдуть, але слова Мої не перейдуть».

Коментар до тексту

Коли учні захоплено показували Ісусові Храмові будівлі, «Він же у відповідь сказав їм: Чи бачите це все? Істинно кажу вам: Не лишиться тут камінь на камені, який не був би перевернений» (Мт 24:2). Після того Господь разом з апостолами сходить з Храмової гори і, перейшовши вузеньку долину Кедрон, піднімаються на гору навпроти, яку називають Оливною, – тепер Храм, немов на долоні, постає перед ними у всій величі і красі. Тут, споглядаючи красу святині, учні Ісуса стривожено запитують, коли саме буде зруйновано Храм та як вони зможуть розпізнати знаки Його повернення. Апостоли думали, що зруйнування Храму та повернення Ісуса відбудуться одночасно. У відповідь Ісус в апокаліптичному стилі виголошує Свою останню довгу промову (включає 24-25 глави, а на думку деяких дослідників, і 23-тю), в якій навчає, що відбуватиметься на землі до Його повернення, яке мовою Нового Завіту називається Парусія. Апокаліпсиси – це масштабні видіння, які відкривають перед нами духовне значення історії і мають за мету показати, як серед численних катаклізмів та випробувань Бог реалізує Свій задум. Апокаліпсиси слугували своєрідними посланнями надії для людей, які серед великих переслідувань та лихоліть могли впадати у відчай і думати, що «усе пропало». Учні повинні знати, що ніхто, лише Бог контролює історію, навіть якщо влада тиранів та сильних світу цього виглядає абсолютною. Тлом для цієї промови Ісуса слугувало багато старозавітних мотивів та пророцтв, головним з яких є книга пророка Даниїла. В апокаліпсисах завжди основним є наголос на Божому пануванні та контролі історії, тобто правда віри, а не просто історія чи хронологія. Ісус хоче, щоб учні знали, що Храм у Єрусалимі буде зруйнований, це станеться під час юдейсько-римської війни 66-70 років (Мт 24:15-28), християн будуть переслідувати (Мт 24:9-14), а перед Його поверненням постане багато лжемесій. Саме повернення відбудеться відповідно до уявлень та сподівань багатьох старозавітних пророків, однак ніхто з людей не знає точного часу цієї події, тільки Небесний Отець.

Meditatio (розважання)

«Як блискавка, що на сході блисне й вмить аж на самім заході сяє, так буде й прихід Чоловічого Сина. 28. Де бо є мрець, там і орли зберуться». Ісус хоче сказати, що прихід Месії буде не прихованим, але очевидним, наче спалах блискавки, що у біблійній мові часто є знаком божественного суду (пор. Іс 29:6; 30:30; Зах 9:14; Пс 97:4). Говорячи мовою пророків, це буде день Господній, день суду. Йдеться про суд над гріхом і всякою безбожністю, усім, що мучить людину, усім, що противиться Божому задумові спасіння та щастя для всіх людей. Для увиразнення Своєї думки Ісус використовує прислів’я про орлів, які завжди вказують на місце знаходження мертвеччини. Ці слова Господні можуть бути як цитатою з книги Йова (39:30), так і відсиланням до слів пророка Єзекиїла (39:17-20), у яких ідеться про орлів, зібраних над трупами нечестивих у часі остаточного суду.

Ця гостра пророча мова може шокувати сучасних читачів, але тільки наївних, інфантильних або тих, які не хочуть дивитися в очі гіркій правді, яка полягає в тому, що у світі існує зло – страшне й огидне, яке не перебирає засобами для того, щоб якнайбільше завдати болю і страждання людині. І це зло не безособове – Біблія називає його дияволом і сатаною, який зводить людей, а ті, потрохи перетворюючись на тварин, нищать життя навколо себе.

Коли ми кричимо у безсиллі духа: «Де дивиться Бог?», то Слово Боже у сьогоднішньому Євангелії відповідає нам на цей крик відчаю. Біблія постійно навчає, що жодна підлість, злоба і насильство не вічні. Якщо нам інколи здається, що зло торжествує остаточно і безповоротно, то апокаліптичні тексти Писання, головно остання книга – Одкровення, кажуть нам чітке «Ні!». Бог ставить останню крапку! Він є Альфа і Омега (Од 1:8; 22:13), Перший і Останній (Іс 44:6; 48:12), Початок і Кінець, тільки Він Є Той, Хто Є (Вих 3:14), тільки Він є Господь Вседержитель (Од 1:8; 4:8; 11:17; 15:3; 16:7; 16:14; 19:6; 19:15; 21:22). Проповідник у Старому Завіті каже: «Кінець усьому, що чути було, такий: Бога бійся і заповідей Його пильнуй, бо в цьому вся людина. 14. Усі бо діла Бог приведе на суд: усе, що тайне, чи воно добре, чи лихе» (Проп 12:13-14).

Oratio (молитва)

«Я ж бідний та нужденний, але Господь дбає про мене. Ти – моя допомога і мій визволитель, Боже мій, не забарися!» (Пс 40:18).

Contemplatio (споглядання)

Бог ставить останню крапку в людській долі. Він не хоче, щоб її ставила смерть та всяке лукавство і хитрість диявола. Тому Господь відкриває нам правду про історію: поки відбудеться остаточне оновлення усього і настане Боже Царство, сили зла будуть намагатися затягнути людину у свою орбіту. Ставки дуже великі. На «терезах» наше майбутнє і наше життя. Увесь Страсний тиждень говорить про те, що Бог робить для того, аби ми були переможцями зла, а не переможеними. Для цього Ісус не залишив нас у невіданні, і ми знаємо дорогу життя. І навіть більше, ми можемо наближувати прихід Божого Царства своїм посильним внеском, і Бог запрошує нас до цього. Важливо не оглядатися навколо, але рухатися вперед, сповняючи Божу волю. У цьому контексті св. Павло дає дві чудові поради: «Тим часом, що б ми й не осягнули, простуймо завжди тим самим кроком» (Флп 3:16); «Отож, мої любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний» (1 Кор 15:58).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *