30-й тиждень після П’ятдесятниці. Середа. Іти за Христом (Мк 8:30−34)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Та наказав їм гостро, щоб нікому не говорили про Нього. 31. І Він узяв навчати їх, що Синові Чоловічому багато треба вистраждати, а й відцураються Його старші, первосвященники та книжники, буде Він убитий, по трьох же днях воскресне. 32. А говорив про це відкрито. Тоді Петро, узявши Його набік, заходився Йому докоряти. 33. Він же, обернувшись і глянувши на Своїх учнів, скартав Петра і сказав: Геть від Мене, сатано! Бо гадаєш ти не про те, що Боже, лише про те, що людське. 34. І прикликавши народ разом із Своїми учнями, сказав їм: Коли хтось хоче йти за Мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за Мною».

Коментар до тексту

У попередньому уривку (Мр 8:27–30) апостол Петро від імени дванадцяти апостолів визнав, що Ісус є Христос – Богом посланий Месія. Та коли Ісус пояснив Петрові справжню природу Свого месіанства у світлі страждаючого Слуги Господнього, про Якого пророкував Ісая (Іс 53), той виявився не готовим прийняти такий розвиток подій. Щобільше, Петро навіть почав відмовляти Ісуса від такого способу реалізації месіанського служіння. У відповідь Ісус гостро скартав його й пояснив, що бути учнем Христа означає прийняти Його спосіб життя та служіння, тобто наслідувати Його у всьому.

Meditatio (розважання)

«Коли хтось хоче йти за Мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за Мною». У Євангелії від Марка від першої глави й до того моменту, коли в околицях Кесарії Филипової Петро визнав Ісуса Месією (Мр 8:27–30), у повітрі немовби витає одне дуже важливе запитання: «Хто є Ісус?» Чим більше Ісус діє, тобто творить чуда, яких у цьому Євангелії зафіксовано значно більше, ніж в інших Євангеліях, тим важливішим і драматичнішим стає це питання. Часткова розв’язка відбувається саме в околицях Кесарії Филипової, коли Петро визнає Ісуса Месією (Мр 8:29).

Проте читаючи це Євангеліє далі, зауважуємо, що ця розв’язка пов’язана з іншою важливою темою – Ісус є страждаючим Месією. Для єврейського мислення ця теза звучала парадоксально, якщо взагалі не абсурдно: Месія, Який мав терпіти або над Яким могли наглумитися, на їхню думку, міг бути тільки лжемесією. Сучасники Ісуса очікували, що справжній Месія стане переможцем на взірець великого царя Ізраїлю Давида: прожене всіх ворогів Божого народу, покарає відступників і зацарює на горі Сіон у Єрусалимі. Пророцтва Ісаї про страждаючого Слугу Господнього та спосіб, у який Бог вирішив врятувати не тільки Ізраїль, а й цілий світ, і то не від земних ворогів, але з-під влади сатани, був для сучасників Ісуса цілком незрозумілим і неприйнятним. Саме це пояснює дивну поведінку Петра, який сподівався розділити з Ісусом Його тріумф, але аж ніяк не страждання.

Та Ісус каже, що бути Його учнем означає довіритися Йому, бути Йому слухняним, наслідувати Його. Вислів «ἀκολουθείτω μοι / akolouteito moi» (дослівно «йде слідом за Мною») часто зринає з уст Ісуса на сторінках Євангелій, а в Марка він творить образ Христового учня та окреслює одну з найважливіших тем цього Євангелія. Отже, бути учнем Ісуса в практичній площині означає відмовитися від власних уявлень та рацій про те, як можна змінити цей світ, прийнявши той варіант, який пропонує Ісус. Це означає визнати рацію за Ісусом та відкинути власні егоїстичні наміри й уподобання, відважитися на справжню любов, яка є хрестом, і так у щоденних обставинах наслідувати життя Христа.

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені мудрість і силу йти за Тобою у щоденних обставинах життя…

Contemplatio (споглядання)

Одна з проблем сучасного християнства, як, зрештою, і християнства впродовж усієї історії, полягає в тому, що ми намагаємося розбавити євангельський максималізм Христа легшими та прийнятнішими варіантами, пробуємо так допасувати Євангеліє до свого життя, щоб нічого істотного в ньому не змінювати. Зрікатися себе ми не готові, і це випливає з браку справжньої зустрічі з Христом і життя з Ним і в Ньому. Тільки пізнавши Христа такого, яким Він є насправді, ми відважимося довірити Йому своє життя й піти за Ним, і це матиме колосальні наслідки та неймовірний резонанс.

2 коментарі до “30-й тиждень після П’ятдесятниці. Середа. Іти за Христом (Мк 8:30−34)”

Залишити відповідь до Павло Мирончук Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *