Lectio (читання)
«Далі промовив: “На що схоже Царство Боже? До чого б Мені його прирівняти? 19. Воно схоже на зерно гірчичне, що чоловік узяв та й кинув у город свій, і воно вигналось і стало деревом великим, і небесне птаство гніздиться у його гілляках”. 20. І знову промовив: “До чого Мені прирівняти Царство Боже? 21. Воно схоже на закваску, що жінка взяла й поклала в три мірки борошна, аж поки все не скисне”.22. Ісус проходив через міста і через села, навчаючи й простуючи до Єрусалима. 23. Аж ото сказав хтось до Нього: “Господи, чи мало буде тих, що спасуться?”. Він відповів їм: 24. “Силкуйтеся увійти через тісні ворота, багато бо, кажу вам, силкуватимуться увійти, але не зможуть. 25. І як Господар устане й замкне двері, а ви, зоставшися знадвору, почнете стукати у двері та казати: Господи, відчини нам! – Він відповість вам: Не знаю вас, звідкіля ви. 26. Тоді ви почнете казати: Ми їли й пили перед Тобою, і Ти навчав нас на майданах наших. 27. Та Він відповість: Кажу-бо вам: Не знаю вас, звідкіля ви, геть від Мене всі ви, що чините неправду! 28. Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака та Якова й усіх пророків у Царстві Божім, себе ж самих викинутих назовні. 29. Прийдуть тоді від сходу й від заходу, від півночі й від півдня й возсядуть (на бенкеті) в Царстві Божім”».
Коментар до тексту
«Читання Євангелія дня можна розділити на дві частини. У першій (Лк 13:18–21) Ісус розповідає дві притчі про Царство, яке приходить у Ньому. У них міститься обіцянка, що Боже діло отримає славне завершення, якими б малими й незначними не здавалися починання. Подібно до того, як з малого гірчичного насіння виростає величезне деревоі як мала кількість закваски здатназакваситиусе тісто, так само і мале починання росте і шириться.
У другій частині (Лк 13:22–29) йдеться провхід у Царство Боже (пор. Мт 7:13,14,22, 23; 8:11,12). Згадка про Єрусалим, де Ісус має бути розіп’ятий, нагадує контекст учення Христа. Чи багатьом людям судилося спастися, тобто увійти в Царство Боже? Ортодоксальний юдаїзм говорив, що всі юдеї, окрім закоренілих грішників і відступників, зможуть увійти туди. Та деякі юдейські угрупування обмежували число врятованих до тих, хто виявив справжню віру відповідно до правил, установлених ними самими. Ісус відмовився від подібних припущень. Набагато важливіше, каже Він, переконатися у тому, що ти особисто зможеш отримати спасіння. Царство Боже подібне до дому з тісними ворітьми, через які не всі зможуть пройти. Коли почнеться бенкет (Мт 25:10), ворота виявляться зачиненими, і тоді буде пізно намагатися пробратися всередину. І буде марно посилатися на своє знання про Ісуса, якщо ти раніше не дотримувався Його вчення. Ніхто не зможе автоматично потрапити в Царство Боже. Деяких юдеїв туди не допустять, і їхні місця займуть язичники з країн усього світу, а поруч із ними будуть святі усіх часів Старого Завіту. Ті, які вважали себе першими, будуть останніми»[1].
Meditatio (розважання)
«Силкуйтеся увійти через тісні ворота, багато бо, кажу вам, силкуватимуться увійти, але не зможуть». У Нагірній проповіді Ісус говорить подібні слова з певним уточненням: «Входьте вузькими дверима, бо просторі ті двері й розлога та дорога, що веде на погибель, і багато нею ходять. 14. Але тісні ті двері й вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що її знаходять» (Мт 7:13–14). Вузька дорога переважно незручна і навіть небезпечна, так само, як і життя у правді, вірності Богові, співчутті, милосерді, служінні, прощенні та самопожертві. Відважитися рухатися вузькою дорогою означає зробити вольовий та свідомий вибір, не завжди зрозумілий для загалу, а отже, і не надто популярний.
Широка дорога більше популярна, зручна і навіть безпечна в короткостроковій перспективі. Це дорога пристосувань, кар’єри, особистої вигоди, пасивної позиції, кон’юнктури, та найстрашніше – це хибний шлях, який у Біблії називається гріхом. Саме через гріх ненормальні речі почали сприйматися як нормальні, а нормальні – як щось нездійсненне та виняткове. Тому для того, щоби бути людиною згідно з Божим задумом, сьогодні треба вибирати вузьку дорогу – дорогу Божого, а не деградованого людського глузду.
Заклик Христа докладати зусилля, щоб «увійти через тісні ворота» – це звернення, яке вказує, що ми маємо зробити свою частину роботи, щоб у кінці отримати те, що перевершує наші мрії та сподівання. Розуміючи, яка велика перспектива відкривається перед нами, св. Павло писав до спільноти у Коринті: «Хіба не знаєте, що ті, які біжать на перегонах, біжать усі, але лиш один бере нагороду? Біжіть так, щоб її осягнути! 25. Кожний змагун стримується від усього, однак ті, щоб тлінний вінець здобути, а ми – нетлінний» (1 Кор 9:24–25).
Oratio (молитва)
Господи, даруй мені мудрість та мужність вибирати вузьку дорогу…
Contemplatio (споглядання)
Господь завжди говорить правду. Він також шанує нашу свободу. Тому Його заклик – це часто апеляція до тверезого та розсудливого підходу до життя. Божа мудрість каже: «За те, що кликала я, та ви зреклися, як простягала руку, ніхто не хотів зважати, 25. за те, що гордували всякою порадою моєю, моїх докорів не сприймали, 26. то я буду сміятися з вашого нещастя, я буду кпити, як на вас страх надійде; 27. як страх на вас надійде, немов буря, злетить на вас нещастя, немов вихор, коли на вас наляже гніт і смуток. 28. Тоді будуть до мене кликати, та я не обізвуся, будуть шукати мене пильно, але не знайдуть. 29. За те, що вони зненавиділи науку, страху Господнього не прийняли, 30. поради моєї не бажали, знехтували всі мої докори, 31. тому плоди своїх учинків їстимуть, наситяться задумами своїми» (Прип 1:24–31).
[1] D. A. Carson. New Bible Commentary: 21st Century Edition. 4th ed. Leicester, England; Downers Grove, Ill., USA: Inter-Varsity Press 1994 (Logos electronic edition), S. Lk 13:18–29.
Дуже дякую
Господи,дай мені сили нести мій хрест гідно, щоб дійти в доброму до кінця.
Господи ,допоможи мені йти по вузький дорозі,допоможи дійти до кінця
Слава Ісусу Христу! Дякую за Вашу працю! ?
Дякую!
Господи, дякую за дар спасіння!
Слава Ісусу Христу! Господнього благословення Вам, отче Юрію, за Вашу працю! ?
Слава Ісусу Христу.Дякую.