25-та неділя після П’ятдесятниці. Сім ознак християнської єдності (Еф 4:1–6)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Отож, благаю вас я, Господній в’язень, поводитися достойно покликання, яким вас візвано, 2. у повноті покори й лагідности, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любові, 3. стараючися зберігати єдність Духа зв’язком миру. 4. Одне бо тіло, один Дух, а й в одній надії вашого покликання, яким ви були візвані. 5. Один Господь, одна віра, одне хрещення. 6. Один Бог і Отець усіх, що над усіма й через усіх і в усіх».

Коментар до тексту

У першій частині Послання до Ефесян (1:3–3:21) св. Павло представляє привілеї християн, тобто усе багатство того, що ми отримали в Ісусі Христі, а в другій частині (4:1–6:20) апостол пояснює вірним, як жити багатством цього нового життя. Три останні глави послання демонструють, що великі привілеї та дари означають і велику відповідальність. У вв. 1–6 апостол наголошує на єдності Божого люду, зібраного в Церкві, та пояснює, як цей Божий народ повинен жити в єдності та мирі, які подарував нам Ісус (Еф 2:11–22). Вірші 4–6 відображають раннє християнське визнання віри (пор. 1 Кор 8:6).

Meditatio (розважання)[1]

«Одне бо тіло, один Дух, а й в одній надії вашого покликання, яким ви були візвані. 5. Один Господь, одна віра, одне хрещення. 6. Один Бог і Отець усіх, що над усіма й через усіх і в усіх». Ці три вірші містять опис сімох ознак єдності у християнському житті. Коротко перелічимо та розглянемо їх.

(1) Одне бо тіло. Після заклику «стараючися зберігати єдність Духа зв’язком миру» у в. 3 Павло відразу переходить до твердження, у якому пояснює, де і чому треба це робити: є тільки одне тіло, яке представляє єдність Церкви, у якому Голова − сам Христос, а ми − члени (1 Кор 12:27; Еф 5:23; Кол 1:18). Важливо розуміти, що є тільки один Голова – Христос і тільки одне тіло – одна Церква, сьогодні, на жаль, поділена через немочі своїх членів, які все ж повинні працювати над відновленням цієї єдності.

(2) один Дух. Одність (одиничність) Святого Духа гарантує одиничність Церкви (є тільки одна Христова Церква!), у якій усі християни живуть у Дусі (або принаймні покликані до цього). Св. Павло каже: «Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хтось Духа Христового не має, той Йому не належить» (Рим 8:9).

(3) а й в одній надії вашого покликання, яким ви були візвані. На початку послання Павло каже ефесянам, що він не перестає молитися, аби Бог Отець «дав вам Дух мудрости та об’явлення, щоб Його добре спізнати; 18. щоб Він просвітлив очі вашого серця, аби ви зрозуміли, до якої надії Він вас кличе» (Еф 1:17–18). Святий Дух творить єдине церковне тіло з тих, яких кличе Отець, задля єдиної надії – упевненості у вічному спасінні, яке ми вповні отримаємо у часі Парусії Ісуса Христа. Вислів «одна надія» вказує на те, що оскільки християни покликані розділити спільну долю у вічності, то вони мали б жити у єдності і в цьому світі.

(4) Один Господь. Єдиним Господом є Ісус Христос: «І нема ні в кому іншому спасіння, бо й імени немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися» (Ді 4:12).

(5) одна віра. Ідеться про віру в Ісуса Христа, тому вкрай важливо,«щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею, 11. і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця» (Флп 2:10–11).

(6) одне хрещення. Одне хрещення є хрещенням «в одному Дусі в одне тіло», яким є «[корпоративний] Христос» (1 Кор 12:12–13), і яке виконується через водне хрещення в ім’я Ісуса (пор. Ді 2:38; 8:12, 16; 10:48; 19:5; 22:16).

(7) Один Бог і Отець усіх, що над усіма й через усіх і в усіх. Один Бог є Отцем для всіх віруючих у Його Сина – Ісуса Христа. У Своїй суверенності Бог Отець є: над усіма віруючими, а відтак у нашому серці більше немає місця для гордості, яка є джерелом усіх наших розладів; через усіх у тому сенсі, що Він робить нас інструментами добра у світі; в усіх завдяки тому, що Святий Дух живе у серцях вірних (пор. Еф 2:22; Рим 8:11; 1 Кор 6:19).

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені серце, здатне вмістити премудрість Євангелії та Твого задуму щодо світу і нею жити…

Contemplatio (споглядання)

Усвідомлюючи сім ознак християнської єдності, а також живучи ними на щодень, ми не тільки стаємо справжніми свідками Христа, але й «новим творінням» у Христі (2 Кор 5:17; Гал 6:15). Ці сім ознак вказують на грандіозний Божий задум стосовно всього людства, і тому ми, християни, повинні радіти, що стали реципієнтами цього задуму та маємо можливість брати активну участь у його реалізації…

---

[1] Деякі думки в розважанні основані на R. H. Gundry. Commentary on the New Testament. Verse-by-Verse Explanations with a Literal Translation. Hendrickson Publishers 2010, P. 768; D. J. Leahy, The Epistle to the Ephesians, in B. Orchard, E. F. Sutcliffe (Eds.), A Catholic Commentary on Holy Scripture. Toronto. New York. Edinburgh: Thomas Nelson 1953, P. 1124.