25-й тиждень після П’ятдесятниці. П’ятниця. Намагання Ірода (Лк 13:31–35)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Якраз тієї хвилини підійшли деякі фарисеї і сказали Йому: “Вийди і йди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити”. 32. Він же сказав їм: “Ідіть і скажіть тому лисові: Ось виганяю бісів і роблю оздоровлення сьогодні й завтра, третього ж дня скінчуся. 33. Однак сьогодні, завтра й ще наступного дня Я мушу простувати далі, бо не годиться, щоб пророк загинув поза Єрусалимом. 34. Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати твоїх дітей, немов квочка свій виводок під крила, та ви не захотіли! 35. Ось дім ваш лишається вам (пустий). Кажу вам: Ви не побачите Мене, аж поки не настане день, коли ви скажете: Благословен Той, що приходить в ім’я Господнє!”».

Коментар до тексту

Трохи раніше в Євангелії від Луки (9:7–9) ми вже читали про те, що Ірод шукав Ісуса, щоб дізнатися: «Хто Він?». Це не був щирий пошук, бо Ірод стяв голову Йоанові Хрестителеві й боявся, що це він воскрес із мертвих. Якщо ж це не був Йоан, то Ірод хотів прибрати нову популярну особу. Сьогодні читаємо про другу спробу це зробити.

Дорогою до Єрусалима Ісус отримує попередження від деяких фарисеїв, прихильних до Нього, що Ірод Антипа хоче Його вбити. Тут ідеться про одного з трьох синів Ірода Великого, який був правителем Галилеї та Переї з 4 р. до Хр. до 39 р. християнської ери. Христос відповідає риторично, насправді не наказуючи людям іти до Ірода, щоби цей хитрун знав, що Ісус таки виконає Свою місію (пор. Лк 9:22; 18:33), тобто завершить Своє служіння через Смерть і Воскресіння, сповнюючи таким чином Свої наміри та Боже діло спасіння. Усе це Ісус говорить образно, і присутні, напевно, усього не розуміють. Ісус виявляє глибокий жаль щодо Єрусалима (пор. Мт 23:37–39), який убиває пророків (Лк 11:47–51) і відкидає Божий захист – саме це означає старозавітна метафора «сховати під крила» (Пс 17:8; 57:1; 91:4). Через це Храм, або Єрусалим чи населення Єрусалима, залишаться самі: «Ось дім ваш лишається вам (пустий)» (Лк 13:35). На завершення Ісус, цитуючи Пс 118:26, говорить, імовірно, про Свій Другий прихід. Той самий вірш послідовники Ісуса цитували під час Його урочистого в’їзду в Єрусалим (Лк 19:38): «Благословен Той, що приходить в ім’я Господнє!»[1].

Meditatio (розважання)

«Якраз тієї хвилини підійшли деякі фарисеї і сказали Йому: “Вийди і йди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити”». Ісус був, є і буде загрозою для будь-якого тирана. Однак упродовж історії Церкви знаходилося і чимало таких, які ніколи не виявляли прямо своїх лукавих намірів та неприязні до Христа: дуже багато людей, начебто досліджуючи Його особу, намагалися і намагаються до сьогодні просто спотворити Його образ. Применшити роль та значення особи Ісуса – це і є лукаві плани, для досягнення яких використовують різні методи.

Навіть «багатьох дослідників Біблії їхні поверхові інтереси спонукають відкинути свідчення Євангелія і шукати інформацію в інших місцях. Унаслідок цього на численних сторінках об’ємних томів ці “науковці” доводять, що треба покластися на джерела II–III ст., позаяк новозавітні Євангелія, написані в I ст., ненадійні. Але чому? Інші “біблісти” стверджують, що існує змова, покликана сховати свідоцтва. Знову постає запитання: свідоцтва чого і навіщо їх приховувати? Очевидно, такі автори глухі до запитань у відповідь – вони ж бо зайняті фабрикуванням нових псевдосенсацій про Ісуса та ранню Церкву (на кшталт того, що Він був кініком або що інсценізував власну смерть і втік зі Святої Землі і т. д.)»[2].

«Історичні дослідження особи Ісуса – потрібна й обов’язкова умова духовного росту кожного християнина, здатна забезпечити оновлення нашого духовного життя та служіння… Такі дослідження неодмінно пов’язані із серйозними труднощами й навіть певними небезпеками, які супроводжують усе, що слугує Божому Царству, як наслідок, у світі постійно зароджуються нові, щораз безглуздіші теорії, що стосуються Ісуса. Майже щомісяця те чи те видавництво публікує бестселер, де Його називають черговим модним гуру, членом єгипетської масонської ложі або революційно налаштованим хіпі. Майже щороку той чи той учений або група вчених видає нову книгу, забезпечену значною кількістю приміток, намагаючись переконати читача, ніби Ісус був селянином-кініком, мандрівним оратором або проповідником прогресивних цінностей, поява якого цілком відповідала духові часу… Сучасний світ пропонує нам цілу низку образів Ісуса, кожен з яких може здатися вельми “релігійним”, незважаючи на те, що вони не мають нічого спільного з біблійним описом Назарянина на ім’я Ісус і йдуть урозріз із значенням слів Писання в первісному контексті…»[3].

Oratio (молитва)

Ісусе, Ти мій Господь! Хай Твою любов пізнають усі люди…

Contemplatio (споглядання)

Сьогодні Церква повинна дуже аргументовано пояснювати світові, ким був і є Ісус. Це наша відповідальність. Якщо ми цього не будемо робити, за нас це будуть робити інші – ті які, ніколи не зустріли справжнього Ісуса – Бога, який задля нас став людиною, щоб нас піднести до життя у Бозі.

---

[1] J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016 (Lk 13:31–35).

[2] Ewans C. A. Fabricating Jesus: How modern scholars distort the Gospels. – DownersGrove, Ill.: InterVarsityPress, 2006.–P. 15–17. Цит. за: о. Юрій Щурко. Термін ζητέω в Євангелії Св. Луки: лінгвістично-екзегетичні студії. Opole, Opolska Biblioteka Teologiczna 2016, С. 182.

[3] Wright N. T. The Challenge of Jesus. – Downers Grove, Ill.: InterVarsity Press, 1999. – P. 13–33. Ця тема також належно висвітлена у:Wright N. T. Simply Christian: Why Christianity Makes Sens. – Harper Collinse-books. – P. 91–103. Цит. за: о. Юрій Щурко. Термін ζητέωвЄвангеліїСв. Луки: лінгвістично-екзегетичністудії. Opole, Opolska Biblioteka Teologiczna 2016, С. 182.