23-тя неділя після П’ятдесятниці. Зцілення одержимого (Лк 8:26–39)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Вони пристали в краю Геразинськім, що проти Галилеї. 27. Як Ісус вийшов на берег, трапився Йому назустріч один чоловік з міста, що мав бісів. Він з давнього часу вже не носив одежі й мешкав не в хаті, а по гробах. 28. Побачивши Ісуса, закричав, припав Йому до ніг і сказав голосом сильним: “Що мені й Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Благаю Тебе, не муч мене!”. 29. Бо Він велів нечистому духові вийти з чоловіка. Дух той часто хапав чоловіка, і його тоді в’язали кайданами та ланцюгами й стерегли, та він трощив окови, і демон гонив його по пустинях. 30. Ісус же спитав його: “Як тобі на ім’я?”. “Легіон!” − відповів той, багато-бо бісів увійшло в нього. 31. І вони благали Його, щоб Він не велів їм іти в безодню. 32. А було там велике стадо свиней, що паслося на горі. І демони просили Його, щоб Він дозволив їм увійти в них. І Він дозволив їм. 33. Вийшли ті демони з чоловіка, увійшли в свиней, і кинулося стадо з кручі в озеро та й потонуло. 34. Побачивши, що сталося, пастухи кинулись урозтіч і розповіли про це в місті та по селах. 35. І вийшли люди подивитися, що сталось. Вони прибули до Ісуса і знайшли, що чоловік, з якого вийшли біси, сидів при ногах Ісуса, зодягнений та при умі, і злякались. 36. Наочні свідки їм розповіли, як вилікувався біснуватий. 37. Тоді все населення Геразинської округи почало Його просити, щоб відійшов від них, бо великий страх огорнув їх. І Він увійшов до човна й повернувся. 38. А чоловік, з якого вийшли біси, просив Ісуса, щоби бути з Ним, але Він відпустив його, кажучи: 39. “Вернися додому й розкажи все те, що Бог зробив тобі”. Пішов той, сповіщаючи по всьому місті, що Ісус зробив йому».

Коментар до тексту

Точне розташування місця, де відбулося чудо, важко визначити через різний правопис в окремих манускриптах: ідеться про Гергесинську, Герасинську чи Гадаринську землі. Зважаючи на географічні особливості,серед цих трьох місцевостей, здається, саме Гергесинська земля через її печери та стрімкі урвища в східній частині Галилейського озера найбільше відповідає розповіді Луки.

У Євангелії Луки вже згадувалося про те, як Ісус виганяв демонів (4:31–37:41; 6:18). Ця історія є чітким увиразненням можливостей Ісуса: ми бачимо екзорцизм багатьох демонів з однієї людини. Сила, яка є в Ісусі, перемагає кожну із супротивних сил, представлених у чотирьох чудесах у Луки 8:22–56: природа (буря на озері), демони (Гергесинський біснуватий), хвороби (жінка, хвора на кровотечу) та смерть (дочка Яіра). Ці сили, які вважаються сильнішими від людини та протистоять Богові, показано безпомічними та слабкими перед Божою всемогутністю. Розповідь Луки дуже промовисто засвідчує: зв’язок з Ісусом приносить безпеку.

Лука запрошує до особистого свідчення: звільнений чоловік хоче залишитися з Ісусом, проте повинен піти до свого дому й розповісти усім, що зробив для нього Бог в Ісусі Христі. Так Ісус показує, що свідчення можна реалізувати по-різному: одні повинні йти за Ним, щоб розділити Його місійний спосіб життя, інші ж мають повернутися до свого дому, щоб серед своїх найближчих чи знайомих, які, можливо, думають, що вже все знають про них, засвідчити нове життя, яке почалося в них після зустрічі з Ісусом.

Meditatio (розважання)

«Наочні свідки їм розповіли, як вилікувався біснуватий. 37. Тоді все населення Геразинської округи почало Його просити, щоб відійшов від них, бо великий страх огорнув їх». Люди цієї землі відчувають страх, який вказує на те, що вони визнають, але не приймають Божої присутності. Економічні причини стоять вище добра людини – ситуація дуже знайома для будь-якого часу й відлунює певним холодом, що засвідчує також про своєрідне опанування, на перший погляд, нормальних людей.

Реакція та певна активність населення Геразинської (точніше Гергесинської) округи з’являються щойно тоді, коли порушено економічний аспект їхнього особистого життя. Те, що цей страждаючий чоловік був з їхнього міста, не надто завдавало їм клопотів. Він «якось жив», і вони собі спокійно жили поруч. «Пастухи кинулися врозтіч» (сильно і жваво зарухалися), «люди налякалися» (відчули дискомфорт, біль), тобто усіх огорнув страх, бо пропали свині. Економічна втрата, а також «уявлення, які тоді побутували у греків про небезпечність чудотворців»[1], спонукали їх попросити Ісуса піти – хто знає, як ще Він може порушити їхній спокій, та чого ще це може їм коштувати.

Ситуації, в яких «свині» (чи будь-який інший меркантильний чи економічний інтерес) важливіші від людей, дуже часто мають місце і сьогодні. Це ознака страшної деградації людини. Шлях до звільнення може запропонувати тільки Христос, і Він єдиний може повернути людину до гідного для неї життя, не порушуючи її свободи. Інколи люди, маючи хибні уявлення про Бога, бояться зустрічі з Христом саме через страх втрати цієї ж свободи, але так промовляє страх зраненої гріхом (та обманутої лукавим) людини. Сьогоднішня розповідь Євангелія дуже промовисто демонструє, що насправді відбувається внаслідок такої зустрічі.

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені мудрість завжди ставити добро інших людей на перше місце і не боятися витрачати на цей свій час чи якісь ресурси…

Contemplatio (споглядання)

У цій історії учні Ісуса (як і ми, які читаємо чи слухаємо цю розповідь) є свідками цієї надзвичайної події. Чи ми готові стати на бік Ісуса? Чи ми спроможні поставити служіння людям пріоритетом нашого життя? Чи багато людей, серед яких ми живемо, дізнається від нас, що може і хоче зробити в їхньому житті Ісус, та що Бог не пошкодував життя власного Сина задля них?

---

[1] Craig. S. Keener. The IVP Bible Background Commentary. New Testament. 2^ndEdition. IVP Academic Downers Grove Ill. 2014, P. 201.