22-й тиждень після П’ятдесятниці. Вівторок. Майбутня слава християн (Кол 2:20–3:3)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«А коли ви з Христом умерли для стихій світу, для чого, наче б ви ще в світі жили, піддаєтеся приписам: 21. “Не дотикайся, не куштуй, не рухай!”. 22. Усе це нищиться від уживання його згідно із законами й навчанням людським. 23. Вони ж мають вигляд мудрости в добровільній службі, покорі та вмертвленні тіла, однак не мають іншої вартости, крім насичення тіла. 3:1. А коли ви з Христом воскресли, то шукайте того горішнього, де Христос перебуває, сівши по правиці Бога. 2. Думайте про горішнє, а не про земне. 3. Бо ви померли, і життя ваше поховане з Христом у Бозі».

Коментар до тексту

Cв. Павло розвиває тему вистачальності для спасіння всього того, що ми отримали у Христі. Христос завдав поразки усім темним силам (Кол 2:15), і тому ті, які перебувають у єдності з Ним, не повинні підкоряти себе нікому й нічому (Кол 2:8; пор. Гал 4:8–9). Жодні практики, які рекламували фальшиві лжевчителі як засоби для спасіння та святості (в. 21), не дають того, що ми отримали у Христі. Навчання лжевчителів могло звучати доволі переконливо, але насправді було марним, тому що ніяк не могло розв’язати проблему гріха. Тільки Христос подолав усі сили зла, і разом із Христом віруючі воскресли до нового життя, а тому для спасіння не потребують жодних теорій та правил, видуманих людьми (в. 23). У Хрещенні ми вмерли з Христом для гріха і воскресли для нового життя (Кол 3:1; пор. Кол 2:12), тому повинні насамперед шукати Божого Царства, тобто єдності з Богом та Його правління у нашому житті (Мт 6:33). Через єдність із Христом ми розділяємо з Ним Його царювання («сівши по правиці Бога») – це становище великої благодаті, честі та влади (пор. Пс 110:1; Еф 1:20)[1].

Meditatio (розважання)[2]

«А коли ви з Христом воскресли, то шукайте того горішнього, де Христос перебуває, сівши по правиці Бога». Цими словами Павло вказує на особливий зв’язок, який віруючі мають із Христом. Багато речей можуть видаватися незрозумілими і навіть неймовірними, проте через єдність із Христом ми вже непідвладні смерті. Павло каже дуже сильно: «Із Христом воскресли». У різних місцях він часто повторює цю думку: «Поховані з Ним у хрещенні, з Ним ви разом також воскресли вірою в силу Бога, Який воскресив Його з мертвих» (Кол 2:12); «І разом із Ним воскресив нас, і разом посадовив на небі у Христі Ісусі, 7. щоб у наступних віках Він міг показати надзвичайне багатство Своєї благодаті у Своїй доброті до нас у Христі Ісусі» (Еф 2:6–7).

Ідеться, очевидно, про нашу духовну участь у Воскресінні Ісуса Христа. Через духовну єдність із Христом ми вповні належимо Богові, тому жодні істоти у світі не мають над нами влади і не можуть нам зашкодити (як це намагалися нав’язати колосянам лжевчителі): «Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу завдяки Тому, Хто полюбив нас. 38. Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, 39. ні висота, ні глибина, ані інше якесь створіння не зможе нас відлучити від Божої любови, що в Христі Ісусі, Господі нашім» (Рим 8:37–39).

Загальне воскресіння, яке настане в майбутньому, Павло називає об’явленням повноти життя. Підтримуючи єдність із Христом, віруючі вже тепер беруть участь у перших плодах Воскресіння Христа. Живучи на землі, християни водночас уже є громадянами неба – Божого світу, і це можливе через єдність із Христом. Щоби постійно перебувати у такому стані, християни повинні жити згідно зі своїм покликанням – не концентруватися тільки на дочасних справах, але пам’ятати про головну ціль – остаточну єдність із Богом (Кол 3:1). Усі наші думки та поведінка повинні бути підпорядковані правді, яку нам об’явив Христос. Ця правда вміщена в Євангелії. Життя цією правдою робить людину щасливою та умиротвореною…

Oratio (молитва)

«Силу чудес учинив Ти, Господи, мій Боже, провидінням Твоїм над нами. Ніхто Тобі не рівний. Я був би радий їх звістити й розповісти, та забагато їх, щоб їх перелічити» (Пс 40:6).

Contemplatio (споглядання)

У цьому уривку Павло запрошує нас до життя, у якому ми чітко розуміємо, хто ми у Христі. Апостол хоче, щоб ми навчилися жити свідомістю й гідністю нашого високого стану Божих дітей – люблених, відкуплених, спасенних та призначених для участі в житті самого Бога…

---

[1] J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Col 2:20–3:3.

[2] Розважання основане на Pismo Święte Starego i Nowego Testamentu. Najnowszy przekład z języków oryginalnych z komentarzem. Edycja Świętego Pawła 2009, S. 2573.