Lectio (читання)
«Я хочу, щоб ви знали, яка в мене велика боротьба за вас і за лаодікеян та за всіх тих, що не бачили мене особисто, 2. щоб потішити серця їхні, в любові з’єднані, збагатити повним розумінням для досконалого спізнання Божої тайни – Христа, 3. в Якому сховані всі скарби мудрости і знання. 4. А кажу вам це, щоб ніхто не зводив вас обманливими доводами, 5. бо хоч я і відсутній тілом, але духом я з вами і дивлюся з радістю на порядок у вас та на твердість вашої віри у Христа. 6. Як, отже, ви прийняли Господа Ісуса Христа, так у Ньому перебувайте; 7. укорінені в Ньому, збудовані на Ньому і зміцнені в тій вірі, якої ви навчились, поступаючи в ній наперед з подякою».
Коментар до тексту
Для кращого розуміння цього тексту його варто прочитати аж до Кол 2:15. У колосян виникали питання стосовно ролі Христа у спасенному ділі Бога. Їхні питання не з’являлися з якихось злих намірів, тому Павло не картає їх гостро, але заохочує до повнішого розуміння Божої тайни, об’явленої у Христі Ісусі. Хоча колосяни не відкинули Христа, але їхньою помилкою було те, що вони включили у християнське життя та свої духовні практики різні язичницькі вірування щодо духовних істот (духовних чи ангельських), які, за їхніми переконаннями, перебували у сферах між небом і землею. Колосяни також застановлялися над їхньою роллю у спасінні, і це породило судження, що в кожній із тих істот перебуває якась частина божества, тому їх треба почитати. Павло навчає, що такі погляди цілковито безпідставні й фальшиві, позаяк у Христі через втілення перебуває уся повнота Божества. Колосяни не повинні вшановувати жодних духовних істот, адже саме Ісус є Господом всесвіту. Саме Ісус тріумфально переміг усі супротивні Богові та людям сили. У тріумфі Ісуса через віру і хрещення беруть участь також усі віруючі, тому що вони поєднані з Ним[1].
Meditatio (розважання)[2]
«Для досконалого спізнання Божої тайни – Христа, 3. в Якому сховані всі скарби мудрости і знання». У різних містеріях, тобто таємничих культах, часто практикувалися різноманітні техніки, які, на думку адептів цих культів, установлювали стосунки між людьми і божеством, унаслідок чого люди могли отримати безсмертя. Колосяни чули про такі практики, бо вони побутували навколо в язичницькій культурі. Саме тому апостол Павло послуговується зрозумілим для них словом «μυστήριον / misterion / тайна», але щодо Христа, Який єдиний відкриває людству Божий план спасіння через Свої Страсті та Воскресіння (пор. Кол 1:26; Еф 3:6–9).
У єврейській традиції прославлялася мудрість, а в містерійних культах цінувалося знання. До речі, саме тому т. зв. «гностики» мали велику популярність, бо хизувалися знанням божих таємниць, нібито відкритих тільки їм, хоча на практиці увесь їхній світогляд був дуже вороже налаштований до усього сотвореного матеріального світу. Натомість Павло стверджує, що справжнім і єдиним джерелом мудрості та знання є Христос. Позаяк віруючі в Колоссах мають Христа («їм Бог зізволив об’явити, яке то величне багатство цієї тайни між поганами, що є Христос між вами, надія слави» – Кол 1:27), то вони не потребують мудрості та знання, які їм начебто хочуть запропонувати різні фальшиві учителі.
Отож Павло заохочує колосян: «Як, отже, ви прийняли Господа Ісуса Христа, так у Ньому перебувайте; 7. укорінені в Ньому, збудовані на Ньому і зміцнені в тій вірі, якої ви навчились, поступаючи в ній наперед з подякою» (вв. 6–7). Грецьке дієслово «παραλαμβάνω / paralambano / приймати на свій бік», яке тут використовує Павло, вказує на традицію – послання Євангелія, яке колосяни прийняли від апостолів. Що означає жити цим переданням, читаємо у Діяннях апостолів: «Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах» (Ді 2:42). Також і в інших листах Павло заохочує жити за переданням апостолів: «А вам, брати, наказуємо в ім’я Господа нашого Ісуса Христа сторонитися кожного брата, який живе в ледарстві, а не за переданням, що ви його прийняли» (2 Сол 3:6). Відтак Павло радить заглиблюватися в цю традицію, тривати у ній, переживати її, що, звичайно ж, контрастуватиме із традиціями фальшивих учителів: «Вважайте, щоб ніхто вас не збаламутив філософією та пустим обманством, за людським переданням та за первнями світу, а не за Христом. 9. У Ньому бо враз із людською природою живе вся повнота Божества, 10. і ви причасні в тій Його повноті» (Кол 2:8–10).
Oratio (молитва)
Ісусе, дякую Тобі за все, що Ти відкрив нам, і за те, що маємо у Тобі…
Contemplatio (споглядання)
Приклад колосян перестерігає християн перед спробами розв’язання незрозумілих Божих справ лише за допомогою людського розуму, можливості якого насправді обмежені. Натомість завжди треба просити Бога про глибше пізнання Його тайн через віру, яка є світлом і просвітлює людський розум. Важливо залишатися «вкоріненими у Христі», у Якому є справжня і єдина стабільність нашого життя. У книзі Псалмів читаємо: «Блажен чоловік, що за порадою безбожників не ходить і на путь грішників не ступає, і на засіданні блюзнірів не сідає, 2. але в Господа Законі замилування має і над Його Законом день і ніч розважає. 3. Він мов те дерево, посаджене понад потоками водними, що плід свій дає у свою пору і що лист його не в’яне, і все, що чинить він, йому вдається» (Пс 1:1–3).
[1] Pismo Święte Starego i Nowego Testamentu. Najnowszy przekład z języków oryginalnych z komentarzem. Edycja Świętego Pawła 2009, S. 2571–2572.
[2] Розважання та запрошення до споглядання основані на J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Сol 2: 1–7.
Господи дай нам щирої та правдивої віри і мудрості, щоб її пізнати.
Дуже дякую
Дякую щиро Вам! ?