Lectio (читання)
«Зберігаючи Слово Життя на похвалу мені в День Христа, що я біг не дарма і трудився не марно. 17. Ба навіть коли мушу пролити мою кров на жертву й офіру за вашу віру, я радуюсь і веселюся разом з усіма вами. 18. Та й ви також радуйтеся і веселіться зо мною. 19. Надіюсь у Господі Ісусі послати до вас незабаром Тимотея, щоб і мені на серці стало легше, коли довідаюся про вас. 20. Нікого бо не маю рівного йому душею, що так щиро дбав би про вас, 21. бо всі шукають чогось власного, а не Христа Ісуса. 22. Ви знаєте його випробувану чесність: він, як син батькові, служив зо мною справі Євангелії. 23. Отож надіюся його до вас послати, як лиш довідаюся, як воно зо мною».
Коментар до тексту[1]
Павло закликає филип’ян зберігати Вістку, яка дарує життя, – Євангеліє. Віруючі цього міста, переважно язичники за походженням, були живим свідченням того, що Павло є справжнім апостолом для язичницьких народів та що його місія не була марна (в. 16; пор. Ді 9:15; Гал 2:9; Рим 11:3). У стародавньому світі напій могли приносити в жертву Богові – т. зв. «ливна жертва» (Бут 35:14; Ос 9:4). Відтак у в. 17 (як і в 2 Тим 4:6) Павло послуговується цим образом, щоб описати свої страждання за филип’ян, включаючи ув’язнення, як жертву Богові. Можливо, Павло образно має на увазі і свою смерть (пор. Флп 1:20–24). Наслідуючи приклад Христа, він не тільки прагне, але й радий потерпіти за Євангеліє. Далі Павло представляє Тимотея як автентичний приклад смиренного послуху та служіння Богові (вв. 19–23).
Meditatio (розважання)
«Ви знаєте його випробувану чесність: він, як син батькові, служив зо мною справі Євангелії». Филип’яни відправили Епафродита (Флп 2:25), щоб той допомагав Павлові під час його ув’язнення, тому що в’язнів часто зовсім не годували і вони перебували в жахливих умовах. Тепер Павло збирається відрядити до них Тимотея, щоб той духовно піклувався про филип’ян. На відміну від тих, які «шукають чогось власного, а не Христа Ісуса» (в. 21), Тимотея зображено як особу, яка ставить Христа та інших людей вище за власні інтереси. Цей молодий співробітник Павла був утіленням побажання апостола филип’янам: «Майте на увазі користь не власну, а радше інших» (Флп 2:4).
Служачи спільно з Павлом Євангелії Ісуса Христа, Тимотей засвідчив, що вони мають однакові цінності. Хоча про Тимотея не згадано в Ді 16:11–40 (тут ідеться про місію у Филиппах), інші тексти, які обрамлюють цю розповідь Луки, вказують на те, що він був разом із Павлом та Силою в цьому місті (Ді 16:1–3; 17:14–15). Апостол певний, що смиренне та наснажене служіння Тимотея закарбувалося в їхній пам’яті.
Цей текст, який згадує одного із співробітників Павла, вказує на одну дуже важливу деталь: Павло, який міг сказати: «Для мене бо життя – Христос, а смерть – прибуток» (Флп 1:21), мав особливу ласку підбирати собі помічників, які так само жертовно та самовіддано служили Євангелії. Павло горів, і тому його учні також горіли. Павло жертвував себе повністю, і тому Тимотей та інші його найближчі співпрацівники також не шкодували себе у служінні іншим. Саме тому згодом на прохання Павла Тимотей, будучи ще дуже молодим, стане єпископом Ефеса, де посеред язичницької пишноти і пихи буде смиренно і з великою відповідальністю протистояти єретикам та впорядковувати внутрішнє церковне життя. Саме до Тимотея Павло з останнього свого ув’язнення в Римі напише два свої чудові послання, які ми називаємо Пастирськими (1 Тим, 2 Тим), друге з них стане останнім листом великого апостола народів та його заповітом.
Oratio (молитва)
Господи Ісусе, дякую Тобі за приклад Твоїх ревних та смиренних учнів…
Contemplatio (споглядання)
Особою, яка відіграла одну з ключових ролей у моєму покликанні до священства, був мій покійний парох о. Ігор Стець. Він служив у моєму родинному селі з 1989 по 1992 рік, а пізніше, хворіючи на рак, виїхав на лікування до США, звідки у віці 39 років відійшов до дому Небесного Отця. Його ревний приклад служіння (а також його добродійки Марії), цілковита посвята Богові свого молодого життя, наші розмови мали на мене та декількох інших хлопців, які також стали священниками, колосальний вплив… Наскільки ми сьогодні свідомі, що нашим життям ми даємо або не даємо автентичне свідчення вірності Христові та Євангелії?
[1] Коментар до тексту та деякі думки у розважанні основані на J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Phil 2:16–23.
Дякую
Дякую Вам! ?
Дякую
Дякую
Дякую. Дуже зворушливо.