20-й тиждень після П’ятдесятниці. Середа. Приклад євангельської поведінки (Флп 2:24–30)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«А я маю в Господі впевнену надію, що скоро й сам прибуду. 25. Але вважав необхідним послати до вас Епафродита, мого брата і співробітника та співвояка, якого ви послали, і служителя в моїй потребі; 26. бо він за вами всіма побивався і непокоївся, тому що ви почули про його недугу. 27. Він бо справді занедужав смертельно, але Бог змилувався над ним, та не лише над ним, а й надо мною, щоб я не мав смутку за смутком. 28. Тому я послав його вам, щоб ви, знову побачивши його, зраділи, і щоб і я мав менше смутку. 29. Прийміть же його в Господі з усякою радістю і майте таких у пошані, 30. бо за Христове діло він наблизився до смерти, наражаючи життя на небезпеку, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене».

Коментар до тексту

У Флп 2:1–4 Павло заохочує филип’ян практикувати між собою любов та смирення. Ця тема розвивається у христологічному гимні про жертовну любов Христа (Флп 2:5–11). Замість того, щоб пильнувати свої інтереси і шукати своєї вигоди, филип’яни повинні мати той самий образ думок, що і Христос, Який показав, що шлях до Бога полягає не у прагненні високого становища, а в смиренній покорі перед Богом, навіть до хресної смерті. Прикладами такої любові є два співробітники Павла – Тимотей (Флп 2:19–24) та Епафродит (Флп 2:25–30). Филип’яни послали Епафродита з дарами для Павла, щоб той заопікувався апостолом у в’язниці. Коли ж филип’яни почали переживати через те, що Епафродит захворів, тоді Павло відіслав його назад з листом до них (в. 25). Великий апостол уже переживав смуток через ув’язнення, і якби Епафродит, прийшовши йому послужити, помер через хворобу, це б іще більше ускладнило становище Павла (в. 27). Тому апостол каже, що віруючі, які ризикують життям та переносять страждання задля інших та Євангелії, гідні великої поваги (в. 29). Через відстань филип’яни не могли послужити Павлові, тому від їхнього імені це намагався зробити Епафродит (в. 30; пор. Флп 4:10)[1].

Meditatio (розважання)[2]

«Бо за Христове діло він наблизився до смерти, наражаючи життя на небезпеку, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене». Филип’яни відіслали Епафродита послужити Павлові замість них під час його ув’язнення (в. 25; Флп 4:18). Та ситуація повернулася інакше, ніж усі сподівалися, бо видається, що важка хвороба Епафродита не дала йому змоги допомогти Павлові.

У культурі сорому й честі, характерній для І ст., ситуація, описана у Флп 2:25–30, могла бути дуже неприємною для филип’ян та Епафродита. Замість допомоги Павло отримав додаткові проблеми. Проте апостол дивиться на цю ситуацію євангельськими очима і виголошує на честь Епафродита найвищу похвалу. Він називає його своїм братом, співробітником та співвояком (в. 25).

Ставлення Павла до Епафродита було прикладом і для филип’ян – апостол прагнув, щоб і вони оцінили його жертовність та підтримали його. У цій ситуації Павло також хотів навчити пошани до тих, які жертовно служать проголошенню Євангелії. Чуйне та вирозуміле ставлення Павла у найприкріших ситуаціях життя ще більше зміцнило стосунки між ним та громадою у Филиппах.

Oratio (молитва)

Ісусе, дякую Тобі за приклад євангельської поведінки Твоїх слуг Павла та Епафродита…

Contemplatio (споглядання)

У прощальній промові до ефеських пастирів Павло каже: «Та я життя моє ні за що вважаю, щоби лише закінчити шлях свій і службу, що я прийняв від Господа Ісуса, – звіщати Євангелію Божої благодаті» (Ді 20:24). Павло не був егоїстом – він жив проголошенням Євангелії людям, яких він любив і цінував. Внутрішнє життя людини пізнається у часі випробувань та незгод. Павло показував себе однаково в різних ситуаціях. Як ми поводимося з іншими тоді, коли самі переживаємо певні труднощі?


[1] J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Phil 2:25–30.

[2] S. E. Runge, Why Paul Considered Epaphroditus Successful. In J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016.

5 коментарів до “20-й тиждень після П’ятдесятниці. Середа. Приклад євангельської поведінки (Флп 2:24–30)”

  1. Дякую! Боже, допоможи мені в часи випробувань і труднощів не втратити віру,не втратити мир..допоможи мені жити в любові

  2. Світлана

    Дякую Богу, що дає мені можливість допомагати людям, поки я можу це робити. Слава Тобі Боже !!!

Залишити відповідь до Павло Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.