Lectio (читання)
«Отож, мої любі, як то ви завжди були слухняні, працюйте над спасінням вашим в острасі та трепеті, не тільки коли я присутній, але ще більше тепер, коли мене нема між вами, 13. бо то Бог викликає у вас і хотіння, і діяння за Своїм уподобанням. 14. Усе робіть без нарікання і мудрування, 15. щоб ви були бездоганні й щирі, непорочні діти Божі серед лукавого й розбещеного роду, серед якого сяєте, немов світила у світі, 16. зберігаючи Слово Життя, на похвалу мені в День Христа, що я біг не дарма і трудився не марно».
Коментар до тексту
Цей уривок послання слідує відразу за Христологічним гимном (Флп 2:5–11), у якому Павло закликає своїх адресатів наслідувати Христа. У Флп 2:12–16 Павло заохочує филип’ян продовжувати Божу перетворювальну працю в їхньому житті. Послух є доказом віри в Бога, він виявляється в острасі й трепеті перед Ним, що є свідченням пошани та благовоління (в. 12; пор. 1 Кор 2:3; 2 Кор 7:15; Еф 6:5; також Вих 15:16; Іс 19:16). Уникаючи мудрування та нарікання, филип’яни зміцнюватимуть єдність спільноти (в. 14). Контраст між поведінкою Божих дітей, які живуть у смиренні, ласкавості й чистоті, та життям, яке провадить «лукавий та розбещений рід» (пор. Втор 32:5), дуже разючий (в. 15). Отже, відповідь віри филип’ян на Євангеліє, яке проголошував Павло, − це потвердження того, що він трудився не марно (в. 16)[1].
Meditatio (розважання)
«Бо то Бог викликає у вас і хотіння, і діяння за Своїм уподобанням». Цими словами апостол хоче сказати, що Божа невидима, але преображуюча присутність наснажує віруючих жити в довірливому послусі Його волі. Хоча Христос не присутній посеред филип’ян фізично, але вони мають приклад Його життя, яке покликані наслідувати. Щоб це стало можливим, Господь дарує їм Свою благодать, яка допомагатиме реалізовувати Божі плани на стежках їхнього життя. Навіть якщо віруючим інколи здається, що на якомусь етапі їхнього духовного життя вони залишені самі на себе або що Бог стоїть десь дуже здалека, насправді це не так. Бог завжди залишається вірним і думає про наше майбутнє більше, ніж ми самі. Ось тому на початку послання Павло каже: «Я певний того, що Хто розпочав у вас добре діло, Він його й закінчить аж до Дня Христа Ісуса» (Флп 1:6).
Бог прагне спасіння всіх людей, тому Він став людиною, жив нашим життям, помер на хресті та воскрес для нашого оправдання. Тепер ми можемо користати з благодаті Христа, щоби Божий план спасіння сповнився в нашому житті. Навіть якщо ми вважаємо, що самі приймаємо ті чи ті рішення, які приносять добрі плоди, проте за цим усім завжди стоїть Господь. На Тайній вечері Ісус сказав до Своїх учнів: «Я − виноградина, ви – гілки. Хто перебуває в Мені, а Я в ньому, той плід приносить щедро. Без Мене ж ви нічого чинити не можете» (Йо 15:5). Апостол Яків також навчає: «Усяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в Якого нема ані зміни, ані тіні переміни» (Як 1:17).
Апостол Павло завжди був свідомий дії Божої благодаті в його житті: «Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать Його в мені не була марна, бо ж я працював більше за всіх них, та не я, але благодать Божа, що зо мною» (1 Кор 15:10). Трохи раніше у цьому ж посланні Павло каже: «Різниця є і між ділами, але Бог той самий, Який усе в усіх робить» (1 Кор 12:6), у Посланні до Євреїв також читаємо: «Нехай Бог миру, що підняв з мертвих Того, Хто Кров’ю вічного Завіту став великим Пастирем овець, – Господа нашого Ісуса, 21. зробить вас здібними виконувати Його волю добрими ділами, здійснюючи у вас те, що Йому любе через Ісуса Христа, Якому слава по віки вічні. Амінь» (Євр 13:20–21).
Oratio (молитва)
Господи, дякую Тобі за Твою присутність і дію в моєму житті…
Contemplatio (споглядання)
Наскільки я свідомий (-а) дії Божої благодаті / провидіння в моєму житті? Як я відчитую Божі дороги? Наскільки довіряю Йому все своє життя?
[1] J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Phil 2:12–16.
Дякую
Слава Ісусу Христу!
Дякую, о. Юрій за коментар і за Ваші роздуми! Сподобалося, що Ви підкреслили зв‘зок між Фил. 2:13 і Фил.1:6. Якщо ми ведені Духом, – то все у нашому житті від Господа, через Його благодать і для Його слави!
Особисто для мене дуже важливі і дорогі слова:
«Усе робіть без нарікання і мудрування, щоб ви були бездоганні й щирі, непорочні діти Божі серед лукавого й розбещеного роду, серед якого сяєте, немов світила у світі, зберігаючи Слово Життя…»(Фил.2:14-16).
У 1Ів.1:1 також Сам Ісус Христос названий Словом Життя. Це не дивно, адже Ісус Христос – це Воплочене Слово!
Через ці два місця Писання Господь якось промовив до нас, і Сам дав назву нашій біблійній спільноті – «Слово Життя»!
— Господи, дякую Тобі, що промовляєш через Своє Слово, що Твоя благодать діє в нашому житті! Але прагнемо ще більше Твоєї сили, Твоєї Любові, Тебе Самого! Амінь.
Дякую Вам! ?
Дякую