19-й тиждень після П’ятдесятниці. П’ятниця. Заохота до збудування віри, любові та єдності (Флп 1:27–2:4)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Тільки поводьтеся достойно Євангелії Христової, щоб я чи то як прийду і вас побачу, чи то, бувши далеко, довідаюся про вас, що ви стоїте твердо в однім Дусі, змагаючись однодушно за євангельську віру, 28. ні в чому не боявшися ваших противників; це буде для них певним знаком погибелі, а для вас – спасіння, і то від Бога, 29. бо ж вам дана ласка Христа не тільки вірувати в Нього, але за Нього також і страждати. 30. Отак ви переносите ту саму боротьбу, яку ви бачили в мені та яка й тепер у мені, як це вам відомо. 2:1. Коли, отже, є в Христі якась утіха, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність Духа та якесь серце і милосердя, 2. то завершіте мою радість: думайте те саме, майте любов ту саму, будьте однодушні, згідливі. 3. Не робіть нічого під впливом суперечки чи з марної слави, але вважаючи в покорі один одного за більшого від себе; 4. майте на увазі користь не власну, а радше інших».

Коментар до тексту

Перебуваючи в ув’язненні (імовірно, в Ефесі, хоча дехто вважає, що в Римі), Павло заохочує филип’ян до зміцнення їхньої віри, взаємної любові та єдності. Апостол прагне, щоб його адресати усвідомили, що ці три важливі компоненти є даром трьох осіб Пресвятої Трійці: від Христа випливає навчання, яке проголошує апостол, і воно є джерелом віри; даром Бога Отця є любов, а плодом діяння Святого Духа – єдність і досконала спільнота (2 Кор 13:13)[1]. Саме заклик до єдності та спільного свідчення Євангелія серед переслідувань та страждань – це і є одна з головних причин, чому Павло пише цього листа (вв. 27–30)[2].

Meditatio (розважання)

«Тільки поводьтеся достойно Євангелії Христової, щоб я чи то як прийду і вас побачу, чи то, бувши далеко, довідаюся про вас, що ви стоїте твердо в однім Дусі, змагаючись однодушно за євангельську віру». Павло закликає филип’ян до достойної поведінки, адже він знає, що спосіб життя християн дуже важливий для їхнього свідчення Євангелія.

«Стояти твердо в одному Дусі» означає залишатися вірним посланню Євангелія у своїх словах і вчинках. Тверде стояння − це гармонійне поєднання життя і проповіді. Старий спосіб життя в язичництві абсолютно неприйнятний: «Христос нас визволив на те, щоб ми були свобідні. Тож стійте і під кормигу рабства не піддавайтеся знову» (Гал 5:1). Тому в Посланні до Ефесян Павло говорить і про праведне життя, і про навчання: «Стійте, отже, підперезавши правдою бедра ваші, одягнувшись у броню справедливости 15. і взувши ноги в готовість, щоби проповідувати Євангелію миру» (Еф 6:14–15). Передаючи вітання християнській громаді в Колосах від Епафра, Павло каже: «Вітає вас і Епафр, що з-між вас слуга Ісуса Христа. Він завжди змагається за вас у молитвах, щоб ви стояли непохитно в досконалості й виконували волю Божу в усім» (Кол 4:12).

Із гармонійного поєднання у житті вчинків і слів випливає християнська однодушність, тобто єдність. Для того, щоб вистояти у переслідуваннях та випробуваннях, віруючі повинні триматися разом. Рішення слідувати за Христом у такому місті, як Филиппи, де превалювала римська культура та процвітало язичництво, завжди мало свої соціальні, економічні, а інколи й правові наслідки. За відмову брати участь в ідолопоклонстві християн часто оскаржували в судах за неповагу до традицій і звичаїв або ж уважали їх порушниками спокою та зрадниками. Тому наприкінці уривку, який читаємо сьогодні, Павло заохочує филип’ян до однодушності та єдності, які дадуть їм силу вистояти (Флп 2:2–4). Цю ж тему він знову порушує в останній частині листа: «Тож, брати мої любі та побажані, моя радосте і вінче мій! Стійте так у Господі, любі мої! 2. Еводію прошу та й Синтиху теж прошу, щоб думали однаково у Господі» (Флп 4:1–2).

Oratio (молитва)

«Добре чини із Твоїм слугою, щоб я міг жити і Твоє слово пильнувати» (Пс 119:17).

Contemplatio (споглядання)

Цей уривок послання торкається низки важливих питань. Наскільки з моїх учинків можна довідатися про мою приналежність до Христа? Чи моє життя викликає запитання у нехристиян про мою віру? Як я плекаю єдність та однодушність спільноти, до якої належу?

---

[1] Pismo Święte Starego i Nowego Testamentu. Najnowszy przekład z języków oryginalnych z komentarzem. Edycja Świętego Pawła 2009, S. 2560–2561.

[2] J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Phil 1:27–30.