13-й тиждень після П’ятдесятниці. Четвер. Божі домашні (Мк 3:28‒35)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«“Істинно кажу вам: Усе буде відпущене синам людським, гріхи та богохульства, скільки б вони не хулили. 29. Але хто хулу вирече супроти Святого Духа, тому повіки не проститься: той підпаде під гріх довічний”. 30. Вони бо мовили: “Він має нечистого духа”. 31. Приходять Мати Його та брати Його і, стоявши надворі, посилають по Нього, щоб Його прикликати. 32. Народ же сидів круг Нього. Ті Йому й кажуть: “Ось Твоя Мати і брати Твої надворі Тебе шукають”. 33. А Він у відповідь їм: “Хто Моя Мати та брати Мої?”. 34. І, поглянувши навкруги на тих, які сиділи довкола Нього, каже: “Ось Моя мати та Мої брати. 35. Бо хто чинить волю Божу, той Мені брат, сестра і мати”».

Коментар до тексту

Уривок Євангелія дня містить дві теми, які перегукуються між собою. Книжники, які прийшли з Єрусалима звинуватили Ісуса в тому, що Він чинить чудеса бісівською силою (Мк 3:22), продемонстрували цим абсолютну закритість на спосіб Божої дії та присутності в Ісусі Христі. Таке явне приписування сатані чудес, які чинив Бог в Ісусі, Сам Ісус називає гріхом проти Святого Духа (в. 29). По суті, йшлося про відверте та зухвале протиставлення себе Божій волі. Родичі Ісуса були схвильовані Його активною прилюдною діяльністю, тому прийшли до Нього, можливо, для розмови, або щоб забрати Його додому (пор. Мк 3:21). У відповідь на їхній прихід Ісус вказує на пріоритет духовної спорідненості між тими, які відкриті на виконання Божої волі. На прикладі цих двох випадків Марко запрошує своїх читачів відкритися на таїнственну Божу Присутність в Ісусі Христі та закликає ставати учнями Його Царства через виконання Божої волі – усього, що сприяє спасінню та добру кожної людини.

Meditatio (розважання)

«І, поглянувши навкруги на тих, які сиділи довкола Нього, каже: “Ось Моя мати та Мої брати. 35. Бо хто чинить волю Божу, той Мені брат, сестра і мати”». Ми можемо бути Божими приятелями та однодумцями або ж Його ворогами та противниками. Проміжної позиції немає. До фарисеїв, які приписували чудеса та екзорцизми Ісуса бісівській силі, Він сказав дуже чітко: «Хто не зо Мною, той проти Мене, і хто зо Мною не збирає, той розкидає» (Мт 12:30). Гарних розмов на духовні теми і ретельної зовнішньої практики своєї віри (через участь у богослужіннях, наприклад) замало, тому Ісус каже: «Не кожний, хто промовляє до Мене: Господи, Господи! – увійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця Мого, що на небі. 22. Багато Мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не Твоїм ім’ям пророкували? Хіба не Твоїм ім’ям бісів виганяли? Хіба не Твоїм ім’ям силу чудес творили? 23. І тоді Я їм заявлю: Я вас не знав ніколи! Відійдіте від Мене, ви, що чините беззаконня!» (Мт 7:21‒23).

Бог має для нас великі та чудові плани (які ми не завжди здатні осягнути), але для того, щоб вони здійснилися, ми повинні організувати своє життя згідно з Його волею та планом для світу. Таке упорядкування життя включає різні його аспекти на всіх рівнях. Апостол Павло навчає: «Це ж саме воля Божа – святість ваша, щоб ви стримувались від розпусти, 4. щоб кожний з вас умів тримати своє тіло у святості й пошані, 5. не в пристрасті жагучій, як погани, які не знають Бога, 6. не надуживаючи і не кривдячи в цій справі свого брата, бо Господь за те все відплачує, як ми про це вам уже казали та засвідчили. 7. Бо Бог нас покликав не до нечистоти, а до святости» (1 Сол 4:3‒7).

Світ, який не знає Бога, керується інстинктами та пристрастями, які помножують хаос, а подекуди і впроваджують закони джунглів. Тому Павло каже: «І не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале» (Рим 12:2). Подібно навчає і апостол Йоан: «А світ проминає, і його пожадливість; той же, хто чинить волю Божу, перебуває повіки» (1 Йо 2:17).

Oratio (молитва)

«Навчи мене доброго розуму й знання, бо я здаюся на Твої веління» (Пс 119:66).

Contemplatio (споглядання)

Божа воля – це добро для всіх людей, це спасіння і щастя кожної окремої особи. Будучи учнями Ісуса, ми покликані свідчити іншим, що виконання Божої волі – найважливіший пріоритет нашого життя. Тому апостол Павло каже: «Робімо добро без утоми: своєчасно, як не ослабнемо, жатимемо» (Гал 6:9); «Така бо воля Божа, щоб ви, добро творивши, змусили мовчати неуцтво безглуздих. 16. Поводьтесь як вільні, та не як ті, що з волі роблять покривало злоби, але як слуги Божі» (1 Пт 2:15‒16). Коли ми так чинимо, то співпрацюємо з Богом над оновленням сплюндрованого гріхом, але відкупленого Ісусом Христом творіння. У такий спосіб ми, по суті, живемо, як Божі домашні, яким дорогі Божі задуми та Божі пріоритети…