Lectio (читання)
«Як блискавка, що на сході блисне і вмить аж на самім заході сяє, так буде і прихід Чоловічого Сина. 28. Де бо є мрець, там і орли зберуться. 29. Негайно по тих днях скорботних сонце затьмиться, місяць не дасть більше свого відблиску, зорі падатимуть з неба і захитаються небесні сили. 30. Тоді на небі з’явиться знак Сина Чоловічого, і тоді заридають усі племена землі й побачать Чоловічого Сина, що надходитиме на небесних хмарах з потугою та славою великою. 31. Він пошле Своїх ангелів із сурмою вельми голосною, і ті зберуть вибраних Його з чотирьох вітрів, від одного аж до другого кінця неба. 32. Від смоковниці навчіться притчі. Коли віття її стає м’яке й вона листя виганяє, ви знаєте, що близько літо. 33. Отак і ви: коли це все побачите, знайте, що Він уже близько під дверима… Чувайте, отже, бо не знаєте, якого дня Господь ваш прийде. 43. Знайте те, що коли б господар відав, у яку сторожу прийде злодій, пильнував би він і не дав би підкопати свого дому. 44. Тому й ви будьте готові, бо Син Чоловічий прийде тієї години, що про неї ви й не думаєте. 45. Котрий є вірним та мудрим слугою, що його пан настановив над челяддю своєю давати їм поживу своєчасно? 46. Щасливий той слуга, як його пан, повернувшися, знайде його при роботі. 47. Істинно кажу вам, що він поставить його над усім своїм маєтком. 48. Коли ж той злий слуга скаже у своєму серці: Мій пан бариться, 49. та й почне бити своїх товаришів-слуг, їсти та пити з п’яницями, 50. то прийде пан того слуги за дня, якого він не сподівається, і за години, якої він не знає, 51. та й розітне його надвоє і долю його з лицемірами покладе. Там буде плач і скрегіт зубів».
Коментар до тексту
Як і читання попереднього дня, цей текст є частиною останньої великої промови Ісуса в Євангелії від Матея. Після Нагірної проповіді (Мт 5−7), навчання про місію Царства (Мт 10), притч про природу Царства (Мт 13) та навчання про Церкву (Мт 18) у главах 23−25 Ісус дає настанови учням, як їм жити, очікуючи на Його повернення. Конкретно Мт 24 присвячена двом основним темам – зруйнуванню Храму в Єрусалимі та різним природним та суспільним катаклізмам, які відбуватимуться до славного повернення Христа. Отож, перша частина Євангелія дня присвячена темі Другого пришестя (вв. 27−33), а друга містить повчання Ісуса про те, як потрібно жити Його учням, очікуючи на Його прихід (вв. 42−51). Багато слів, які сказав Ісус у цьому тексті Євангелія, відлунюють до старозавітних пророцтв (Іс 13:10; Дан 7:13).
Meditatio (розважання)[1]
«Тоді на небі з’явиться знак Сина Чоловічого, і тоді заридають усі племена землі й побачать Чоловічого Сина, що надходитиме на небесних хмарах з потугою та славою великою». Природно виникає запитання, як відбуватиметься царська поява Ісуса? Для опису Свого повернення Ісус використав апокаліптичну мову – мову образів і символів, яку можна розуміти на декількох рівнях водночас (тобто це послання і до сучасників Ісуса, і до нас сьогодні). Отже, ми знаємо, що цими словами Ісус звертався насамперед до Своїх сучасників так само, як це пізніше робив євангелист Матей, який, передаючи слова Ісуса, бачив у них сповнення рядків із книги пророка Даниїла (7:13). Важливо, однак, розуміти, що Даниїл мав на увазі не повернення Месії на землю після тимчасового перебування на небесах, а Його «вознесіння» до Бога на знак оправдання та свідчення, що Його Страждання і Смерть не були марними. На те, що Ісус оправданий Богом та є саме Тим, про Кого говорили пророки, вказують декілька дуже важливих подій.
Перша – Воскресіння та Вознесіння Ісуса на небо, що спростовує вердикт єврейського суду та римських екзекуторів. Саме ці події підтверджують, що Бог насправді вибрав Ісуса – Сина Чоловічого − як Свого представника й істинного Царя Ізраїлю, Який тепер замінив Собою Храм і його служителів.
Друга важлива подія – зруйнування Храму. Ісус пророкував про цю подію, тому що Храм уособлював усе недобре, що коїлося тоді в Ізраїлі. Ісус провістив їм це наперед (Мт 24:25), і знищення Храму підтвердило Його правоту та водночас вказало на неправоту лжепророків, які зводили Ізраїль (Мт 24:21−25). Вознесіння Ісуса над Храмом та світом і Його прослава будуть записані великими літерами на сторінках історії, або, як сказано в Євангелії, «тоді на небі з’явиться знак Сина Чоловічого» (Мт 24:30).
Третя знакова подія полягає в тому, що новина про перемогу Ісуса через Воскресіння швидко поширюватиметься світом. Люди бачитимуть дивовижних вістунів («ангелів»), які звіщатимуть, що недавно розп’ятий єврейський Пророк Воскрес, – так Бог оправдав Його, і Він є Месією і Господом світу. Отож, глибинний сенс усього, що відбуватиметься, полягає в тому, що єдиний істинний Бог об’явить усьому творінню, що Ісус – помазаний Ним Месія і Господь усього світу. Ісус обіцяє Своїм апостолам, що всі ці грандіозні події сповняться ще за їхнього життя, і вони зможуть побачити ознаки їхнього наближення так само ясно, як поява листя на деревах вказує на наближення літа. Та ми не повинні не забувати, що остаточного завершення усіх цих подій, як і повернення Христа у славі на землю, ми ще очікуємо…
Oratio (молитва)
«Маран ата!» (1 Кор 16:22). «Амінь, прийди, Господи Ісусе!» (Од 22:20).
Contemplatio (споглядання)
Час повернення Господа на землю невідомий, і тому Він закликає усіх людей чувати. З найраніших часів християни сприймали слова в Мт 24 та подібні до них як заклик завжди бути готовими до смерті, ось чому таке велике значення мають постійна молитва, участь у спільних богослужіннях, читання Святого Письма, смирення тощо. Коли остаточно сповняться усі слова Ісуса, не знає ніхто, хоча дещо вже здійснилося за життя Його сучасників. За словами Ісуса, майже до останньої хвилини життя видаватиметься цілком звичайним (Мт 24:37−42). Майбутні події люди переживатимуть по-різному – одні можуть втратити життя через переслідування і війни, а інші − ні (не варто трактувати слова в Мт. 24:40 «з двох, що будуть у полі, одного візьмуть, другий залишиться» як натяк на те, що одних Бог спасе, а інших погубить). Найважливіше – чувати. Кожному з нас Бог дав певні обов’язки, тому вкрай важливо сумлінно їх виконувати. Бути мудрим слугою (Мт 24:45−51) означає завжди бути готовим до того, що Бог кожної миті може постукати у двері нашого життя. Ісус уже започаткував на землі Боже Царство, і мудра людина повинна знати, що це Царство має свою мету – воно прямує до остаточного сповнення, яке відбудеться у часі повернення Господа…
[1] Розважання та запрошення до споглядання основане на T. Wright. Matthew for Everyone. Part 2: Chapters 16−28. London SPCK 2002, P. 120−130.
Щиро вдячний вам за Вашу працю! ?
Дуже дякую, отче!
Дякую
Дякую.