Lectio (читання)
«Горе їм, бо вони пішли дорогою Каїна і, на відплату, потрапили в обман Валаама, й у бунті Корея загинули. 12. Вони – підводні скелі на бенкетах ваших, які живляться безсоромно з вами й самих себе випасають; хмари безводні, вітрами гнані; дерева, що пізно восени безплідні, двічі померлі, вирвані з корінням; 13. люті морські хвилі, що власним соромом шумують; зорі блукаючі, яким пречорна темрява збережена повіки. 14. Про них також пророкував Енох, сьомий від Адама, кажучи: “Ось прибув Господь із Своїми десятками тисяч святих, 15. щоб учинити суд над усіма й виявити всім безбожним усі вчинки їхньої безбожности, які вони безбожно накоїли, та всі зневаги, що проти Нього говорили оті грішники безбожні”. 16. Вони ремствують, нарікають на свою долю й у своїх пожадливостях перебувають; уста ж їхні промовляють гордовито, підлещуються для користи. 17. Ви ж, любі, пригадайте собі те, що вам передсказали апостоли Господа нашого Ісуса Христа, 18. які вам говорили: “Останнього часу будуть насмішники, що діятимуть у своїх похотях безбожних”. 19. Це ті, що розбрат сіють, тварини, що не мають духу. 20. Ви ж, любі, що будуєтеся вашою найсвятішою вірою і молитесь у Святім Дусі, 21. бережіть себе самих у любові Божій, очікуючи милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя. 22. Тих, що вагаються, старайтеся переконати; 23. інших рятуйте, вириваючи з вогню; до інших майте повне страху милосердя, ненавидьте навіть одежу, забруднену тілом. 24. Тому ж, Хто може зберегти вас від занепаду й поставити перед славою Своєю непорочними в радості, 25. єдиному Богові, Спасові нашому, через Ісуса Христа, Господа нашого, – слава, велич, сила й могутність перед усіма віками, і нині, і по всі віки! Амінь».
Коментар до тексту
У цьому уривку апостол Юда, брат Господній по плоті, вдається до гострої критики слів та вчинків лжевчителів. Для ілюстрації своєї думки він наводить три негативні приклади зі Старого Завіту – Каїна, Валаама та Кораха (в. 11). Після цього апостол вживає декілька метафор зі світу природи, щоб осудити єретиків: він порівнює їх із безводними хмарами, гнаними вітром, безплідними деревами, неприборканими морськими хвилями та блукаючими зорями – усе це вказує, що життя лжевчителів не тільки не приносить жодної користі, але й заподіює значну шкоду іншим (вв. 12–13). Далі (вв. 14–15) автор підкріплює свої аргументи, цитуючи позабіблійний твір 1 Еноха 1:9 (ця апокаліптична книга має назву Еноха з Бут 5:18–24 і міститься у Біблійному каноні Етіопської Церкви), наголошуючи на арогантності та егоїстичних бажаннях лжевчителів (в. 16; пор. 2 Пт 3:3). Після того Юда пригадує своїм адресатам, що апостоли провіщали прихід насмішників, які намагатимуться творити поділи в Церкві (вв. 17–19). Зважаючи на це, християни повинні пильнувати своє духовне життя, щоб дати адекватну відповідь різним небезпекам, які створюють єретики. Згадавши, що послух Богові знаходить силу в майбутній надії (вв. 20–21; пор. 1 Йо 3:3), апостол просить віруючих піклуватися тими, які схильні до впливу навчання лжевчителів (в. 22–23). Автор завершує лист одним із найкращих славослов’їв Нового Завіту (в. 24–25)[1].
Meditatio (розважання)
«Ви ж, любі, що будуєтеся вашою найсвятішою вірою і молитесь у Святім Дусі, 21. бережіть себе самих у любові Божій, очікуючи милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя». Найкращим антидотом для будь-якої фальші є свідчення святого життя. Замість того, щоб проклинати темряву, краще запалити світло. Ось чому апостол Петро писав до переслідуваних християн: «Насамперед майте велику любов один до одного, бо любов силу гріхів покриває!» (1 Пт 4:8). У Нагірній проповіді Ісус навчає: «Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі» (Мт 5:16).
Цікаво, що у в. 20 апостол Юда стверджує як доконаний факт, що вірні «будуються їхньою найсвятішою вірою і моляться у Святому Дусі». Тому він просить, щоб його адресати зберігали цю святість і дозволяли Святому Духові далі провадити їхнім життям, тобто «берегли себе самих у любові Божій, очікуючи милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя». Для того, щоб бути учнями Ісуса − святими людьми, особами, віддаленими від суєти й хаосу цього світу і присвяченими для Бога, потрібно не просто зовні жити іншим життям. Бути учнем Ісуса означає зробити любов, приклад якої дав Сам Христос, центром свого життя, ціллю всіх своїх зусиль.
Дії справжніх учнів Ісуса − це наслідок їхньої зустрічі з Христом. Через це апостол Павло міг заохочувати филип’ян до наслідування Христа – він знав, що ті, які пережили досвід Божої любові, розуміли, чому він про це просить і про що взагалі йдеться: «Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі» (Флп 2:5). Любов упроваджує людину у вічний вимір, і тому ті, які приймають рішення, у якому виявляється найвища зрілість та справжня свобода людини, – рішення любити, уже інакше дивляться на своє теперішнє та майбутнє життя – вони живуть, «очікуючи милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя».
Oratio (молитва)
«Ти – захист мій, Ти збережеш мене від скрути, огорнеш мене радістю мого спасіння» (Пс 32:7).
Contemplatio (споглядання)
Досвід зустрічі з Воскреслим Христом і, як наслідок, раптова переміна життя зумовили той факт, що Юда став апостолом Бога, у Якому він бачив джерело сили, святості та радості для кожної людини. Він був переконаний, що автентичний зв’язок із Господом − це найкращий спосіб уникнути тенет лжевчителів. Саме тому апостол завершує свій короткий, але дуже енергійний лист такими словами: «Тому ж, Хто може зберегти вас від занепаду й поставити перед славою Своєю непорочними в радості, 25. єдиному Богові, Спасові нашому, через Ісуса Христа, Господа нашого, – слава, велич, сила й могутність перед усіма віками, і нині, і по всі віки! Амінь».
[1] J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Jude 1:11–25.
Дуже дякую
Слава Ісусу Христу! Дякую за науку!
Слава Ісусу Христу! Щиро дякую! ?