5-та неділя після П’ятдесятниці. Зцілення двох біснуватих (Мт 8:28−9:1)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Коли ж Він прибув на той бік, у край Гадаринський, зустріли Його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою. 29. І почали кричати: “Що нам і Тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?”. 30. Оподаль же від них паслося велике стадо свиней. 31. Біси попросили Його: “Як Ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней”. 32. “Ідіть”, – сказав їм. І вийшли з них, і увійшли у свиней. Тоді все стадо кинулося з кручі в море й утопилося в хвилях. 33. А пастухи повтікали і, прибігши в місто, все розповіли, а й про біснуватих. 34. Тоді все місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши Його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць. 9:1. Сівши у човен, Він переплив назад і прибув у Своє місто».

Коментар до тексту

Основне завдання євангелиста Матея полягає в тому, щоби показати, як для нас в Ісусі Христі приходить Царство Небесне (Боже), тому екзорцизми, зцілення та інші надзвичайні діяння в наративі Євангелія слугують презентацією космічного конфлікту між Царством Бога та царством Сатани. Опис звільнення двох біснуватих, про яких іде мова в черговій т. зв. «діяльній» частині Євангелія, має чітко визначену ціль – показати, що демонічні сили, які, здавалося б, повністю керують світом, є нічим перед абсолютною владою Ісуса та будуть остаточно знищені в часі Його Другого славного пришестя. Євангелист чітко підкреслює, що з приходом Ісуса уже почався цей есхатологічний час (останній період, який закінчиться в Парусії загальним воскресінням та переходом до життя майбутнього віку; технічно його називають «інавгураційною есхатологією»). Після демонстрації влади над силами природи – утихомирення бурі на морі (Мт 8:23−27) − Ісус утихомирює бурю в серцях біснуватих людей.

Meditatio (розважання)[1]

«“Ідіть”, – сказав їм». Ісус не веде з бісами переговорів (які тут, як і в пустелі в часі спокус, визнають Його Сином Божим − Мт 4:3−6), не бореться з ними і навіть не використовує якоїсь формули чи процедури екзорциста, а вживає лише одне слово в наказовому стані: «Ідіть!» (Ὑπάγετε / hypagete Мт 8:32). На жаль, для людей, серед яких жилі ці нещасні, дорожчими виявилися свині…

Навіть демони здатні визнати, Хто є їхнім Суддею та Господом (8:28–30). З цього випливає, що учні та апостоли, які отримали численні свідчення діяльності Ісуса, мали б виявляти послух Ісусові (довіряти Йому своє життя, слідувати за Ним) не зі страху (як демони), але добровільно, відповідаючи на Його невимовну любов (8:18–22; 9:9–13, 37–38). Вислів «Що нам і Тобі, Сину Божий?» (8:29) відображає семітську ідіому, яка вказує на дистанцію між мовцем та адресатом (пор. Суд 11:2; 2 Сам 19:22; 1 Цар 17:18).

Матей хоче показати, що Царство Небесне «вже тут» так само, як і «ще ні» (8:29). Позаяк Цар Майбутнього віку прибув у майже прихований спосіб, Його Царство займає Теперішній вік. Це приховане для більшості людей, але цілком очевидне для диявола та його демонів, які думали, що мучитимуть людей аж до Останнього дня; сили зла сподівалися вічного покарання аж в День Суду, однак мусіли визнати, що їхній Суддя з’явився, «випереджуючи розклад». Хоча спільнота Матея очікувала на остаточну Божу інтервенцію (Парусію), вона вже тепер могла покладатися на силу Того, Хто переміг диявола і в цьому перехідному періоді – «житті Теперішнього віку». Те саме стосується усіх християн сьогодні.

Ісус завжди цінує людей більше, ніж будь-яку власність (8:30–32). Ця фраза може видатися доволі дивною чи навіть банальною, але поведінка жителів міста, які втратили свиней, та окремих українських громадян сьогодні, навіть під час війни (!), вказує на дуже гостру актуальність цього принципу.

Кожен і кожна, хто поділяє погляди Ісуса, повинні бути готові до опозиції і труднощів саме за сповідування таких пріоритетів, позаяк значна частина людей цінує власність / майно набагато більше, ніж Божу звільняючу силу / діяльність (Мт 8:33−34). Ігноруючи звільнення двох нещасних чоловіків та зосередившись на майні, мешканці Гадаринського краю побачили в Ісусі загрозу для своїх інтересів.

Oratio (молитва)

Ісусе, дякую Тобі за нове життя, яке Ти даруєш кожній людині…

Contemplatio (споглядання)

Матей описує подію таким чином, щоби поставити акцент на надзвичайній владі Христа. Він хоче, щоб його читачі бачили, яку владу та могутність має Ісус – Він опановує хаос завдяки лише одному слову. Щоби це стало можливим у нашому житті сьогодні, потрібно бути готовим втратити все, що стає на перешкоді цілковитому відкриттю нашого життя на Бога. А цей маленький уривок Євангелія слугує великою обіцянкою для всіх нас – жодна форма гріховного безладу (політичного, клерикального, родинного, психологічного, фізичного) не може тривати вічно. Зцілююча, умиротворююча та відновлююча сила Євангелії Божої благодаті повністю підкорить сили хаосу, божевілля, хвороби та смерті в житті кожної людини, як тільки ми запросимо туди Ісуса.

---

[1] Розважання основані на C. S. Keener. The Gospel of Matthew: A Socio-Rhetorical Commentary. Grand Rapids, MI; Cambridge, U.K.: Wm. B. Eerdmans Publishing Co. 2009, P. 281−288.